8. Радянізація західних областей України.

Суть перетворень у західних областях УРСР полягала в тому, щоб продовжити і завершити соціалістичну перебудову «возз’єднаних» земель, тобто як перевести західних українців у відповідність з радянською системою. З цією метою в Західній Україні швидкими темпами мали бути здійснені індустріалізація, колективізація, культурна революція, утвердження влади органів диктатури пролетаріату. Всі ці процеси і мали створити умови для остаточної інкорпорації західноукраїнського регіону до СРСР.

Відразу ж за вступом Червоної армії в Західну Україну на роботу в місцеві органи влади, господарську, політико-партійну та ін. сфери зі східних областей направлялися працівники різних спеціальностей. Першими заходами нової влади стало створення спочатку тимчасових, а потім постійних місцевих органів влади у формі рад. Здійснювалася націоналізація промисловості; одержавлювалися житловий фонд, сфера торгівлі, установи культури, школи, ін. навч. заклади; оголошувалися державною власністю залізничний транспорт та вся сфера його обслуговування, ліси надра тощо. Великі маєтки були конфісковані, а їх землі передані безземельним і малоземельним селянам. Власників великих промислових підприємств, господарів хуторів було депортовано до віддалених районів СРСР.

Колективізація регіону мала декілька цілей: зламати приватновласницьку психологію місцевого населення; встановити тотальний контроль над селянством; уніфікувати розвиток західноукраїнських земель із центральними і східними регіонами УРСР; позбавити підтримки збройний рух опору тоталітарній системі. Особливість індустріалізації західних областей полягала в тому, що темпи промислового розвитку тут були значно вищими, ніж у східних областях. Ця форсована індустріалізація, як і в Східній Україні, супроводжувалась повільним розвитком харчової, легкої та інших галузей промисловості, які виробляли товари для людей. Ще більш негативні наслідки супроводжували розгорнуту паралельно за більшовицькими стандартами колективізацію. Застосовувались апробовані ще в 20—30-і рр. форсовано-примусові методи. Більшість колгоспів було насаджено у 1948—1949 рр. До середини 1950 р у понад 7 тис колгоспів було об'єднано майже 93%, а до середини 1951 р — понад 95% селянських господарств. До кінця 4-і п'ятирічки сюди надіслали 15 тис чол., які вважалися фахівцями в галузі сільського господарства Політичний контроль забезпечували політвідділи МТС. У зв’язку з цим було ухвалено навіть спеціальну постанову ЦК ВКП(б) від 23 грудня 1949 р «Про організацію політвідділів при МТС західних областей УРСР» . Ситуація ускладнювалась тим, що процесу колективізації протидіяли УПА і підпілля ОУН. У свою чергу, це стимулювало каральну активність комуністичної системи, зокрема масове виселення т. зв. куркулів та їх сімей. Важливим у здійсненні радянізації було формування нової системи освіти, яка б охоплювала всіх громадян. Швидко зростала мережа семирічних і середніх шкіл У першу повоєнну п'ятирічку кількість середніх шкіл збільшилась майже в 7 разів У 1950/51 навчальному році тут працювали 24 вищих навчальних заклади (в тому числі 3 університети), в яких було близько 34 тис. студентів. Разом з тим значно посилився і процес русифікації. Наприклад, на початку 1953 р у вузах західних областей переважна більшість дисциплін читалася російською мовою Так, у Львівському університеті з 295 викладачів українською мовою читали лише 49. Позитивним для розвитку краю стало забезпечення безкоштовного медичного обслуговування – сюди направлялися сотні медичних працівників.