57. Діяльність Верховної Ради України в 1994-2002 рр.

16 червня 1994 р. - березень 1995 р. главою уряду –В.Масол. Політика спрямовуватися на здійснення радикальних ринкових перетворень За час урядування економіка України зробила ще один крок до своєї деградації: зростали ціни, зріс дефіцит бюджету, підвищилися ціни на хліб, електроенергію, громадський транспорт та квартплату. Встановлено рекорд падіння рівня експорту і зростання імпорту. Зріс рівень безробіття. Навесні 1994р. – дострокові вибори до ВРУ – голова – О. Мороз.

З березня 1995 - травень 1996 р. - Євген Марчук. Активізація зусиль для одержання зарубіжних фінан. ресурсів, інвестицій у промисл. Протягом 1995-1996 рр. завдяки Національному банку України, очолюваного В. Ющенком, удалося зупинити постійне падіння купоно-карбованця.

З травня 1996 р. - липень 1997 р. Павло Лазаренко. Прийнято 28 червня 1996р Нову Конституцію. У вересні 1996 р. було запроваджено гривню.

Липень 1997 р. - грудень 1999 р. – Валерій Пустовойтенко. 1997р – зрушення у формуванні економіки, пожвавлення зовнішньо-політичних та економічних відносин. Радикальні зміни у стосунках з США. Прот. 1998-1999рр. основне завдання – забезпечення фінансової стабільності внаслідок девальвації гривні під впливом рос. дефолту.

У березні 1998р – парламентські позачергові вибори, голова – О. Ткаченко(Селянська партія).

Грудень 1999 р. - квітень 2001 р. – В.Ющенко. Рішення спрямовані на запровадження нової концепції державного управління, створення більш ефективної системи виконавчої влади, підвищення керованості суспільно важливих процесів, реформування державної служби, зменшення чисельності управлінського апарату. Створено 5 урядових комітетів – із питань оборони, оборонно-промислового комплексу і правоохоронної діяльності(В.Ющенко, В.Горбулін), економічного розвитку(Ю. Єхануров), з реформування паливно-енергетичного комплексу(Ю.Тимошенко), аграрного сектору та надзвичайних ситуацій(М.Гладій), соціального і гуманітарного розвитку(М.Жулинський). 29 березня 2000р постанова «Про дострокове припинення експлуатації енергоблока №3 та остаточне закриття Чорноб. АЕС»

Травень 2001 р- листопад 2002 р. А.Кінаха. Робота спрямована на реформування податкової с-ми, забезпечення рівних умов для всіх суб’єктів господарювання, посиленн соціальної орієнтованості реформ. У лютому 2002 р. Закон «Про судоустрій України». В листопаді в Празі на засіданні Комісії на рівні міністрів закордонних справ було затверджено План дій Україна – НАТО. В листопаді 2002р – коаліційний уряд на чолі з В.Януковичем.

58. Україна на початку ХХІ століття: соціально-економічні процеси.

Л. Кучма- реформування основних засад зовнішньоекономічної політики; соціальний захист пенсіонерів, інвалідів тощо.

Позитивні тенденції – припинення падіння промислового виробництва; подолання падіння валового внутрішнього продукту. Позитивну роль у цьому процесі відігравало реформування відносин власності, роздержавлення та приватизація.

Новий економічний устрій забезпечив перехід від єдиновладдя держави у сфері економіки до її багатоукладності, що забезпечило зростання ініціативи нових господарів. 2000 р. став переломним для України – почало окреслюватися стійке економічне зростання. Стабілізація грошової одиниці — гривні і створення приватного сектору економіки.

Ринкові реформи - формування фінансової системи держави, лібералізація господарських зв'язків, формування ринкової інфраструктури. На 2000 р. в Україні діяло понад 200 банків, 1300 інвестиційних компаній і фондів, близько 300 страхових компаній. Протягом 2001-2002 рр. - відновлено зростання с/г виробництва. Найбільші торгівельні партнери — Європейський Союз та Російська Федерація. Вироби з Китаю, Туреччини ("човникова" торгівля) є на українському ринку. Перед працівниками бюджетних організацій у 1999-2001 pp. були погашені заборгованості, пенсії. Найбільша у вугільній промисловості, машинобудуванні, сільському господарстві. З 2000 p.,- зростання заробітної плати. Інфляційні процеси нівелюють зростання доходів громадян.

За роки незалежності стрімко зростало безробіття. У 1998 р. 600 тис. офіційно зареєстрованих безробітних. На кожне вільне робоче місце 20 чоловік. З 2005 р. було поставлено завдання забезпечення зайнятості для більшої частини населення, створення мільйони нових місць.

Наслідком соціальної кризи стало поширення страйкового руху та інших форм протесту. Тяжкої шкоди суспільству і особистості завдає злочинність.

Тривають негативні процеси у відтворенні населення. За кілька останніх років чисельність населення в Україні скоротилась з 52 млн. до 49 млн. чоловік. Від 5 до 7 млн. українців вимушені виїздити на роботи за кордон переважно у країни ЄС та Росію.