6.Функції протоколу ip.

Основний протокол мережевого рівня є IP протокол. Цей протокол забезпечує підтримку інтерфейсу з нижче розташованими технологіями. Данній протокол відноситься до протоколів без устоновл. з`єднання. Основні функції його є маршрутизація, тобто побуд. для кожного вузла (маршрутизатора) таблиці маршрутизації, вся інофрмація стосовно цього протоколу записується в полі заголовку IP пакету. Тобто IP-пакет складаэться із поля заголовку і данних. Поле заголовку містить 5 обов`язкових полів (32 біт – 4 байт) і поле з додатковими параметрами. Максимальна довжина поля заголовку – 60 байт. Перше поле включає номер версії. Друге поле складається (2 байти) – ідентифікатор пакету, пакетів, які утворюються шляхом розподілу на частини (фрагменти).

Всі частини (фрагменти) і пакети повинні мати однакове значення. 13 бітів вказують на ссув в байтах відносно початкового нефрагментованого пакету.

3 поле. Данне поле вміщує 8 біт, це поле часу життя (TTL), якевикористовується для завдання граничн. терміну, протягом якого пакет повинен переміщуватись. Контрольна сума розраховується тільки по заголовку. 4 і 5 поле – це поля IP-адрес відправника і отримувача інформації.

7. Фрагментація ір пакету. Параметри фрагментація.

Важливою особливістью протоколу ІР є його здатність виконувати динамічну фрагментацію. Кожна мережа характеризується максимально припустимим значенням довжини поля даних.

Для здійснення цієї операція кожний із фрагментів ІР пакету містить параметри фрагментації:

1.Ідентифікатор пакету

2.Поле часу життя

3.Поле зсуву фрагмента і прапори DF I MF

8. Місце та роль протоколу транспортного рівня udp в стеці протоколів tcp/ip

Головною задачею протоколів транспортного рівня є організація передачі даних, які надходять від прикладного рівня. Крім цього, вони виконують мультиплексування і демультиплексування(хід знизу-вверх за подальше описаною схемою) потоку даних. Розглянемо рішення цих задач за допомогою протоколу. Протоколи транспортного рівня ведуть для кожного додатку дві черги:

1.Дані, які надходять із прикладного рівня до протоколу TCP або UDP.

2.Дані, що надходять від мережного рівня.

Для додатків , які не є загальноприйнятими номера портів призначаються ОС кожний раз при виконанні цього додатку.

Таким чином процес передачі даних однозначно визначається в межах мережі(ip-адреса) і в межах окремого ПК(ір-адреса і номер порту).

Протокол UDP – це простий транспортний протокол. Він забезпечує потоковий обмін інформацією, при цьому обсяг даних, що видається додатком не поділяється. Даний протокол не забезпечує надійний транспортний сервіс і не гарантує доставку по призначенню.

9.Протокол udp та udp дейтаграми.

Протокол UDP – це простий транспортний протокол. Він забезпечує потоковий обмін інформацією, при цьому обсяг даних, що видається додатком не поділяється. Даний протокол не забезпечує надійний транспортний сервіс і не гарантує доставку по призначенню.

Заголовок протоколу UDP – 8 байт:

1)порт відправника(16 біт)

2)довжина UDP дейтаграми(16 біт)

3)(необовязкове)-UDP-дані(у випадку наявності)

Протокол UDP викор. № портів признач. при розподілі (демультиплексування).

Так як протокол ІР вибирає або ТСР, або UDP, то відповідно протокол ТСР переглядає № портів у своїх сегментах, а UDP у своїх дейтаграмах.

Максимальна можлива довжина UDP-пакету – 132 байти. Підрахунок контрольної суми в UDP-заголовку - необов’язковий.

Якщо під час передачі відбулось перекручування інформації, тобто контрольна сума змінилась, то протокол UDP відкидає ушкоджену дейтаграму.