
- •5. Охорона праці Вступ
- •5.1. Аналіз небезпечних та шкідливих факторів на організм людини
- •5.2. Основи гігієни праці, виробничої санітарії та технічної безпеки
- •5.2.1. Мікроклімат виробничих приміщень
- •5.2.2 Аналіз типів освітленості приміщень та необхідність його нормування
- •5.2.3. Безпека при роботі з електронно-обчислювальними машинами (еом)
- •5.3 Розрахунок освітленості робочої кімнати, висновки по ефективності даної освітленості
- •5.4 Пожежна безпека
- •5.4.1 Загальні положення
- •5.4.2 Причини виникнення та особливості розвитку пожежі у науково-дослідній лабораторії
- •5.4.4 Заходи забезпечення пожежобезпеки у науково-дослідній лабораторії кафедри тевн нтуу «кпі»
- •Висновки
- •Список використаних джерел
5.4 Пожежна безпека
5.4.1 Загальні положення
Пожежна безпека повинна забезпечуватися за допомогою проведення організаційних, технічних і інших заходів, направлених на попередження пожеж, що забезпечують безпеку людей та знижують можливість матеріальних втрат і зменшуючих негативні екологічні наслідки, а у разі виникнення пожежі - створення умов для швидкого виклику пожежної команди і успішного гасіння пожежі.
Згідно законам України по пожежній безпеці відповідальність за пожежну безпеку на підприємстві покладається на керівників або уповноважених осіб. Питання, що забезпечують пожежну безпеку повинні розв'язуватися при проектуванні, будівництві, реконструкції і переоснащенні будівель.
Негативні чинники пожежі:
висока температура
пониження (зменшення) вмісту кисню в повітрі.
До чинників, що можуть викликати пожежу при користуванні електричним струмом, належать: короткі замикання, струмові перевантаження, несправності електроустаткування та приладів тощо. Струмові перевантаження виникають при невідповідності між потужністю електромережі і споживачами, коли ввімкнення до мережі додаткових споживачів струму призводить до її перевантаження, а також при зниженні напруги в мережі за тієї ж кількості споживачів.
Існують певні обставини, які сприяють виникненню пожеж, їх розповсюдженню та прояву їх небезпечної й шкідливої дії:
- пора року – найчастіше пожежі мають місце в зимовий період, внаслідок використання в цей час електронагрівальних приладів, інших джерел тепла. Якщо узимку пожежі частіше відбуваються в будинках і спорудах, то влітку більша кількість з них – у лісах, степах, полях і т.д.;
- час доби – найчастіше пожежі виникають у нічний час і рано-вранці, найменше пожеж виникає ввечері;
- необачне поводження з вогнем, яке приводить до пожеж, найбільш характерним для осіб у стані алкогольного сп’яніння.
Підвищенню рівня пожежної небезпеки промислових об’єктів значно
сприяє зростання енергоозброєності виробництв, збільшення щільності транспортних комунікацій, підвищення рівня температур та тиску в технологічному устаткуванні, використання нових видів полімерних матеріалів. У сучасному виробництві зі зменшенням ймовірності виникнення пожеж збільшується тяжкість наслідків від них.
Пожежі мають соціальне, економічне і екологічне значення, оскільки, по-перше, призводять до нещасних випадків, людських жертв, по-друге, суттєво впливають на економічні показники підприємств (збитки від пожеж негативно впливають на економіку), по-третє, завдають шкоди природі і забруднюють навколишнє середовище.
5.4.2 Причини виникнення та особливості розвитку пожежі у науково-дослідній лабораторії
У лабораторії причини пожеж можуть бути електричного і неелектричного характеру:
Причинами електричного характеру є:
1) іскріння в електричних апаратах і машинах;
2) струми коротких замикань і струмові перевантаження провідників, що викликають їх перегрів до високих температур, що призводить до старіння ізоляції і може призвести до її займання;
3) незадовільні контакти в місцях з'єднання проводів, коли внаслідок великого перехідного опору при протіканні електричного струму виділяється значна кількість тепла і різко підвищується температура контактів (місцевий нагрів);
4) електрична дуга, що виникає між контактами комутаційних апаратів.
До причин пожеж неелектричного характеру можна віднести:
1) недотримання персоналом правил пожежної безпеки;
2) несправність приладів або порушення режимів їх роботи;