5.3 Розрахунок освітленості робочої кімнати, висновки по ефективності даної освітленості

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які б виключали швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче освітлення відповідно до ДСанПіН 3.3.2-007-98 у виробничих приміщеннях та робочих місцях з відеодисплейними терміналами (далі – ВДТ) та ПК повинне відповідати наступним вимогам:

- створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і знаходиться в межах встановлених норм;

- забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості, щоб уникнути частої переадаптації зорового аналізатора;

- обмежити до мінімуму пульсацію світлового потоку;

- не зменшувати необхідний контраст фону та об’єктів, зображених на екрані ВДТ;

- бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.

Штучне освітлення застосовується при недостатньому природному освітленні або за відсутності його.

Розрахунок штучного освітлення виконуватимемо методом коефіцієнта використання світлового потоку, який призначений для розрахунку рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь.

Як джерела світла в разі штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінісцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення у виробничих приміщеннях допускається застосування металогалогенних ламп потужністю 250 Вт. Допускається застосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

Розрахункове рівняння має вигляд:

(5.1)

де лк нормована мінімальна освітленість; коефіцієнт запасу, що враховує запиленість світильників і знос джерел світла в процесі експлуатації; м² освітлювальна площа приміщення;

коефіцієнт нерівномірності освітлення;

число рядів світильників; світловий потік заданої лампи;

коефіцієнт використання випромінювальними світильниками світлового потоку на розрахунковій площині, рахується за формулою (табл. 5.3)

де L - відстань між протилежними стінами, які перпендикулярні стіні з вікнами; B - глибина приміщення, тобто відстань від стіни з вікнами до протилежної глухої стіни, м; h₂ - висота світильників над робочою поверхнею;

коефіцієнт затемнення, вводиться для приміщень з фіксованим положенням робочих місць.

Таблиця 5.3. Коефіцієнт використання світлового потоку світильників при середньо-виваженому коефіцієнті відбиття стелі, стін та підлоги.

Оскільки світильник використовує 2 лампи типу ЛБ 36 із значенням світлового потоку однієї лампи, рівним 2800 лм, то світловий потік, що випромінюється світильником, дорівнює:

(5.2)

Для робочої кімнати рівень робочої поверхні над підлогою складає 0,8 м. Тоді:

м (5.3)

Освітленість робочої кімнати дорівнює:

лк (5.4)

Таким чином, для штучного освітлення робочої кімнати необхідно використовувати 2 ряди світильників типу УСП 35 з двома лампами типу ЛБ 36. Кількість світильників в 1 ряді 3.

Як джерело світла використовуються люмінесцентні лампи низького тиску ЛБ 36 у кількості 12 штук, що розміщені в шести світильниках.

Рис 5.1 Схема розміщення світильників