Висновок

Налічується безліч міжнародних фінансово-кредитних організацій. Вони різні за складом, розміром, функціями і величеною впливу на міжнародну економіку. Ключовими і найбільш універсальними є Міжнародний фонд (макроекономічна політика) і Група від Світового банку (структурна політика). Міжнародний фонд є контактною міжнародною організацією, яка виконує, крім інших, функцію нагляду над розвитком міжнародної економіки загалом і макроекономіки кожної з 182 країн, що є її членом. Група Світового банку складається з 5 організацій: Світового банку реконструкції та Розвитку (МБРР), Міжнародної асоціації розвитку (163 члена), Міжнародної фінансової корпорації (175 членів), Міжнародної асоціації за гарантіями інвестицій (171 член) й форума Міжнародного центру врегулювання інвестиційних суперечок (134 членів). Їх головне завданням є надання кредитів країнам із перехідною економікою реалізації заходів структурної політики, як-от реформи фінансового сектора, підтримка ринку праці, поліпшення довкілля та ін.

Багатьо країнам необхідною умовою активізації процесу розвитку є якнайшвидше і довгострокове розв'язання проблеми зовнішньої заборгованості, тому, що тягар зовнішньої заборгованості є серйозною проблемою. Тягар платежів до рахунок обслуговування боргу цих країн серйозно обмежило їхні можливості щодо нарощування темпу зростання, і з бідністю й призвело до зменшення імпорту, капіталовкладень та споживання. Зовнішня заборгованість стала однією з основних чинників застою економіки країн. Безупинне й енергійний здійснення мінливих стратегії у сфері зовнішньої заборгованості спрямоване на оновлення фінансової стабільності країн-боржників у відносинах з зовнішніми партнерами,а поновлення їхнього зростання і розвитку сприяє досягненню мети стабільного зростання та розвитку. Істотно важливо надати країнам додаткові фінансові ресурси, і змогу ефективно використовувати такі ресурси.

Особливо для країн із низьким рівнем доходів дуже необхідна підтримка з боку міжнародних фінансово-кредитних організацій у формі надання нових засобів і використання їх ресурсів на пільгових умовах. Слід продовжувати практику використання груп підтримки у виділенні ресурсів для врегулювання простроченої заборгованості країн, приступити до реалізації програм масштабних економічних реформ з допомогою МВФ і від Світового банку. Високо оцінюються заходи, прийняті багатобічними фінансові установи, і зокрема рефінансування виплати відсотків з не пільгових кредитів з допомогою зворотних потоків коштів МАР — «заходи п'ятого виміру»

Список використаної літератури:

1. Фінанси / Під ред.В.В.Ковалева. - М.: ТКВелби, 2006.

2. Єгоров А.В. "Міжнародна фінансова інфраструктура", М.:Линор, 2009.

3. Фінансово-кредитна словник (Головного редактораВ.П.Дьяченко), М.: Видавництво "Фінанси".

4. Балабанов І.Т. Основи фінансового менеджменту:Учеб. посібник. 3-тє вид., перераб. ідоп. М.: Фінанси і статистика, 2007.

5. Балабанов І.Т., Балабанов А.І. Зовнішньоекономічні зв'язку:Учеб. посібник. М.: Фінанси і статистика, 2006.

6. Банки і банківська справа/ Під. ред. І.Т. Балабанова. СПб.: Пітер, 2008.

7.Звонова Е.А. Міжнародне зовнішнє фінансування сучасної економіки. - М.: Економіка, 2006.

8. Кірєєв А. П. «Міжнародна економіка» – Т. 1. М.: «Міжнародні відносини», 2002.

9. Підручник «Фінанси і кредити» під ред.М.В.Романовского іГ.Н.Белоглазовой, Москва, 2006.

10. Підручник «Міжнародні валютні кредити і зав'язування фінансових відносин», під ред.Л.Н.Красавиной, Москва, 2005.

11. Підручник «Фінанси, грошове звернення, кредит», під ред.Г.Б.Поляка, 3-тє видання, Москва, 2008.