5. Банк міжнародних розрахунків

Особливе місце серед міжнародних валютно-кредитних організацій займає Банк міжнародних розрахунків (>Базель).БМР було створено 1930 р. з урахуванням міжурядового Гаазького угоди шести держав (Бельгії, Великобританії, Німеччини, Італії, Франції, Японії) і конвенції цих країн зі Швейцарією, біля якої функціонує Банк.БМР не підвладний швейцарському банківському законодавству. Правовий статус банку затверджений його угодою зіШвейцарским федеральним радою 10 лютого 1987 р. Фактично він організували центральні банки цих країн. У 1931-1932 рр. щодо нього приєдналися 19 центральних банків країн Європи. Нині у числі 34 членівБМР всі країни Західної Європи, 6 держав Східної Європи, які вступив у довоєнний період, і залишилися його акціонерами з наступності, США, Японія, Австралія, ПАР, Росія з десятьма лютого 1996 р. та інших.

Офіційно США - не брали участь у створенніБМР. Проте федеральні резервні банки підтримують зБМР кореспондентські взаємини спікера та інші контакти. Представники ФРС і журналісти американського казначейства присутні на щомісячних нарадах управляючих центральні банки у Базелі і у зборах Банку. Федеральний резервний банк Нью-Йорка, будучи кореспондентомБМР, виконує за дорученням операції у ринку позичкових капіталів США. ЗасновникамиБМР і початковими передплатниками з його капітал були поруч із центральні банки шести країн приватні комерційних банків США на чолі з банкірським домом Моргана. Хоча США беруть участь уБМР, традиційно лідируючу позицію у ньому належить країнам Західної Європи, на відміну МВФ і групи МБРР. Центральні банки є засновниками, керівниками і клієнтамиБМР, що можна кваліфікувати як і міжнародний банк центральних банків. Операції із найкращими комерційними банками й навіть приватними особамиБМР може здійснювати лише з дозволу центрального банку відповідної країни.

БМР організований формі акціонерного товариства за капіталом 1,5 млрд. золотих франків (оплачено 19,7%). Попри міждержавні домовленості про заміні з 1978 р. цій міжнародній лічильної валютної одиниці наСДР,БМР продовжує залучити до цьому франк з золотим змістом 0,290 р чистого золота, запроваджений у Франції 1799 р. і з 1865 р. який був єдиної валютою Латинського монетного союзу, зокрема Швейцарії. Органи управлінняБМР є загальні збори акціонерів і Раду директорів у складі управляючих 13 центральних банків (зокрема Німеччини, Бельгії, Франції, Великобританії, Італії, були засновниками Банку) і правління. Решта обмежуються отриманням дивідендів і статусом клієнта.

БМР - банк центральних банків. НаБМР по Статуту покладено дві основні функції:

1) сприяти співробітництву між центральні банки, забезпечувати сприятливі умови для міжнародних операцій;

2) діяти у ролі банку-агента чи банку-депозитарію під час проведення міжнародних операцій своїх членів.

За таких функцій БМР виконує такі операції:

-депозитно-позиковіе операції з центральними банками;

- прийом урядових вкладів за особливими угодам;

- операції з валютою і цінними паперами (крім акцій);

- купівлю-продаж і збереження золота;

- операції у світових ринках (валют, кредитів, цінних паперів, золота) як агента чи кореспондента центральних банків;

- укладання угод з центральні банки з метою сприяння взаємним міжнародним розрахунках.

Відповідно до статута операції банку мають узгоджуватися з Туркменією грошовою політикою центральних банків відповідних країн. Банку не дозволено відкривати поточні рахунки і давати кредити урядам.

Основне джерело ресурсівБМР - короткострокові вклади (близько трьох місяців) центральних банків іноземній валюті чи золоті. Для виплати відсотків за ними Банк розміщає їх у ринкових умов за іншими центральні банки, міжнародні організації чи банках-кореспондентах. Основний активної операцією БМР є інвалютні кредити центральним банкам. З іншого боку,БМР, будучи організатором співробітництва центральних банків, виконує ряд специфічних функцій. У тому числі: спільне проведення міжнародних операцій, взаємні консультації з валютно-фінансовим питанням, агентські функції. Так було в 60-ті рокиБМР сприяв функціонуванню золотого пулу з метою стабілізації ринкової ціни золота, брав участь у колективної підтримці фунта стерлінгів, французького франка; з 1970-х років проводить операції «>своп» з центральні банки для регулювання курсових коливань валют шляхом валютної інтервенції.

БМР здійснює деякі спеціальні функції, зокрема спільні валютні інтервенції центральних банків з підтримки курсів провідних валют, виконує функції попечителя по міжурядовим кредитах. Центральні банки поклали наБМР функцію контролю над станом і функціонуванням євроринку. За підсумками одержуваної від центральних банків інформаціїБМР застосовує власну найбільш коректну методику обчислення обсягу цього ринку, не підпорядковується національного законодавства.БМР здійснює міждержавне регулювання міжнародних валютно-кредитних та фінансових взаємин у цілях їх стабілізації. Банк організує регулярні зустрічі управляючих центральні банки з метою координування світової валютної та кредитної політики.

СпецифікаБМР залежить від суворо конфіденційному характері своєї діяльності, як і щомісячних засідань Базельського клубу (до якого входять країни - члени Банку), де обговорюються актуальні проблеми і перспективи валютно-кредитних відносин. Це визначає місцеБМР органу, доповнюючого МВФ і групу СБ, із якими має тісні зв'язки.БМР має адміністративну посаду в Тимчасовому комітеті МВФ й у «групі десяти», забезпечує роботу секретаріату Комітету управляючих ЄЕС, створеного 1964 р., Адміністративного радиЕФВС (1979 р.), здійснює клірингові розрахунки в ЕКЮ (з середини1980-х років), і з 1999 р. - в євро.

БМР - провідний інформаційно-дослідний центр. Річні звіти Банку - одна з авторитетних економічних видань у світі. На базі своїх дослідженьБМР в 1975 р. опублікував хартію контролю над міжнародними операціями банків, доповненуБазельским угодою 1983 р. Під егідоюБМР проведено роботу Комітету Кука (представник Банку Англії), що у 1988 р. опублікував рекомендації щодо коефіцієнта платоспроможності міжнародних банків. Коефіцієнт Кука (мінімальне співвідношення між власними засобами банку та її балансовими ізабалансовими активами лише на рівні 8%) прийнятий у 1993 р. країнами «групи десяти», і навіть Люксембургом і Швейцарією. Іноді рекомендації, підготовленіБМР з урахуванням консенсусу, мають великої ваги, ніж міждержавні і наднаціональні рішення.

Залишаючись переважно регіональним західноєвропейським міжнародним банком і валютно-фінансовим центром «групи десяти»,БМР фактично перетворився на міжнародну валютно-кредитну організацію за складом його учасників і характеру діяльності. Це пов'язано з тим, щоБМР є міжнародним банком центральних банків, агентом і розпорядником у різних міжнароднихвалютно-расчетних та фінансових операціях, центром економічних досліджень, і форумом міжнародноговалютно-кредитного співробітництва.

Роль міжнародних стандартів і регіональних валютно-кредитних та фінансових організацій зростає у умовах інтернаціоналізації і глобалізації господарських зв'язків. У тому діяльності виявляються дві тенденції, характерні для світового господарства, - партнерство та страшної суперечності країн.