2.2. Поняття, ознаки і класифікація кримінальної механічної зброї та слідів протиправного поводження з нею

У всіх без винятку традиційних підходах даний вид кримінальної зброї іменується словосполучення «холодна зброя» [19, с. 274-277; 20, с. 40-41; 21, c. 293; 25, c. 86-87; 53 та ін.; див. додат. В; Г], у той час як О. А. Кириченко і С. М. Поліщук запропонували більш семантично і сутнісне точний термін «механічна зброя» [1; 70, с. 156; 73, с. 570; 74, с. 87 та ін.; див. додат. Г].

С. М. Поліщук в одній із публікацій даний термін достатньо переконливо обґрунтовує наступним чином: «Механічною зброєю більш правильно іменувати традиційну холодну зброю, оскільки базисною ознакою даного виду криміналістичної зброї є не те, що певний предмет чи пристрій при застосуванні відносно не нагрівається і залишається холодним, а в тому, що безпосередньо чи опосередковано (при киданні списа тощо) уражуючі частини даного об’єкту приводяться у дію м’язовим зусиллям людини або іншим механічним способом (при застосуванні арбалету та ін.)» [73, с. 570].

Кримінальна механічна зброя на відміну від кримінальної вогнепальної та, тим більше, від кримінальної вибухової зброї представлена значно ширшою різноманітністю предметів та пристроїв, які можуть бути використані в такій якості, що й обумовлює особливу важкість пошуку єдиного загально визнаного визначення поняття та класифікації такого роду кримінальної зброї, а також широкий спектр наявних традиційний варіантів вирішення даної проблеми, які всі однак поєднує їх загальна недосконалість, неповнота та використання словосполучення власне «холодна зброя».

Якщо почати з найпростіших визначень такого роду зброї, то можна виділити цілу низку позицій авторів, коли, зокрема, Т. В. Авер’янова, Р. С. Бєлкін, Ю. Г. Корухов та О. Р. Росінська холодною зброєю «называют предметы, специально изготовленные для непосредственного нанесения телесных повреждений, предназначенные для нападения и активной защиты и не имеющие прямого производственного или хозяйственно-бытового назначения [19, с. 274]. Таку ж саму недосконалу позицію, в якій міститься головний недолік й переважної більшості інших традиційних підходів – відсутність точної мети і способів появи такого об’єкту тощо, можна побачити у В. С. Кузьмічова і Г. І. Прокопенка [45, с. 132], Н. Г. Шурухнова [19, с. 96] та у багатьох інших авторів [див. додат. В]. Зокрема, дуже близька до викладених позицій й підхід В. П. Крючкова і Г. Є. Макушкіної, для яких «холодным оружием являются предметы. специально изготовленные и предназначенные для нанесения телесных повреждений при нападении и защите» [44, с. 158], хоча тут вже і є натяк на те, що ці предмети спеціально виготовлені та призначені для досягнення певної мети.

Не менше суттєвих недоліків притаманні й визначенню поняття холодної зброї Р. С. Бєлкіним, для якого це зброя, що діє «путем приложения мускульной силы человека при нападении и нанесении телесных повреждений, в активной защите в рукопашном бою [27, с. 250-251]. Дуже схожа на даний підхід і позиція С. А. Корнєва, для кого механічна зброя – «это устройство, конструктивно предназначенное для нанесения с помощью мускульной силы человека телесных повреждений другому человеку или животному в ближнем бою. …[41, с. 55], оскільки в обох випадках прямо підкреслюється в якості основного критерію віднесеності об’єкта до холодної зброї – прикладення до неї лише м’язової сили, тоді як відомі й такі різновиди механічної зброї, уражаюча частина яких приводяться у дію й іншим, ніж м’язове, зусиллям, наприклад, вже згаданий арбалет, а також немає пояснення того, що в обох випадках може бути контактне і дистанційне застосування кримінальної механічної зброї.

У такому аспекті, коли є вже акцент уваги й на іншому механічному зусиллі застосування кримінальної механічної зброї, заслуговують на увагу дефініції такої зброї, запропоновані низкою авторів, зокрема, коли Т. С. Кобцова, Н. В. Кормушкіна, М. І. Пєтров та Є. Ю. Янович вважають, що це «устройство, конструктивно предназначенное для поражения цели при помощи мускульной силы человека при непосредственном контакте с объектом поражения. Кроме того, существует метательное холодное оружие, снаряд которого приводится в действие при помощи механического устройства либо мускульной силы человека (например, лук, арбалет, пружинное оружие для подводной охоты) [38, с. 41]. Така ж позиція викладена у Федеральному Законі РФ «Об оружии» [66], Н. П. Яблокова [61, с. 275] та ін. [див. додат. В], а також дещо схожа у Проекті Закону України «Про зброю», де «холодна зброя - зброя, призначена для ураження цілі шляхом використання лише м'язової сили людини або механічної енергії» [68].

Викладене дає підстави без додаткових пояснень не погодитися і з дефініцією холодної зброї М. І. Скригонюком в якості «знаряддя, призначене для ураження людини, будь-якого об'єкта матеріального світу за допомогою фізичної сили людини при безпосередньому контакті з об'єктом ураження [51, с. 483], де помилково прямо підкреслюється лише контактна дія механічної зброї, тоді як й м’язове зусилля людини може привести до дистанційного застосування механічної зброї, наприклад, шляхом кидання списа тощо.

Сформулювати дефініцію механічної зброї із відображенням більш широкого кола її характерних ознак зробили спробу П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, А. В. Кофанов, М. В. Салтевський та П. Ю. Тимошенко, які вважають, що холодна зброя – це спеціальний пристрій, призначений для багаторазового застосування для ураження людини або звіра, і являє собою відносно міцний, повністю або частково твердий з достатньо зручною рукояткою предмет, який діє на пошкоджене тіло своєю поверхнею в результаті удару і який наноситься безпосередньо зусиллям мускулів людини» [30, с. 306]. Поте і таку спробу не можна назвати достатньо вдалою, оскільки вона містить собі недоліки попередніх підходів та достатньо поверхове відображення ознак такої зброї.

Викладене робить доцільним завершити аналіз такого роду достатньо стислих традиційних підходів і перейти до аналізу позицій тих авторів, які намагалися максимально широко конкретизувати ознаки кримінальної механічної зброї, коли, наприклад, А. І. Костров підкреслює, що «холодное оружие должно обладать совокупностью систематизированных признаков:

а) общих, т. е. оружие должно быть предназначено для нападения или активной защиты;

б) специальных, т.е . изготовление оружия для непосредственного причинения телесных повреждений, опасных для жизни, и отсутствие прямого производственного или хозяйственно-бытового назначения, конструкция, размеры и материал предмета должны обеспечивать нанесение таких повреждений, использование мускульной силы человека;

в) по способу поражающего действия являются колющими, режущими, рубящими, колюще-режущими, колюще-рубящими, режуще-рубящими, колюще-режущими, ударно-раздробляющими или комбинированного действия» [43, с. 233]. Але й у цьому випадку проглядається, по суті, лише конкретизацію того,що вже було висловлене вище іншими авторами.

Дещо далі у цьому напрямку просунувся В. М. Плєскачевський, для якого «холодное оружие – это устройство конструктивно предназначенное для нанесения с помощью мускульной силы человека телесных повреждений другому человеку или животному в ближнем бою. Общие конструктивные признаки холодного оружия: 1) наличие части (детали), специально предназначенной для нанесения опасных для жизни повреждений (острие, лезвие, шип, утолщение, ударный груз и т.п.); 2) наличие приспособления для удержания устройства в руке и нанесения им повреждений без опасности самоповреждения; механическая прочность конструкции» [49, c. 130], де конкретизовані хоча б окремі ознаки за суттю технічної придатності і конструктивної функціональності предмета чи пристрою, який використовується в якості кримінальної механічної зброї.

Максимально ж конкретизувати ці ознаки щодо двох великих гіпергруп кримінальної механічної зброї – клинкової та ударно-роздріблюючої, намагався А. С. Подшибякін, для якого «признаки конструкции клинкового оружия: 1) форма и размеры предмета в целом и отдельных его частей; 2) прочность предмета в целом и отдельных его частей; 3) наличие лезвия или грани у клинка и его заточка, острота лезвия; 4) наличие и острота боевого конца; 5) угол схождения лезвия и обуха (скоса обуха); 6) наличие рукояти (древка или устройства для крепления к огнестрельному оружию); 7) наличие выбрасывателя и фиксатора в складных ножах; 8) наличие ограничителя; 9) наличие долов; 10) наличие и форма скоса обуха; 11) соотношение длины клинка и рукоятки; 12) соотношение длины и ширины клинка», а «признаки конструкции неклинкового (ударно-раздробляющего) оружия: 1) форма и размеры предмета в целом или отдельных его частей; 2) прочность предмета в целом и отдельных его частей; 3) наличие бьющей части оружия и бьющей поверхности; 4) значительный вес оружия (кастета) или бьющей части (кистеня); 5) наличие отверстий для пальцев у кастета) 6) наличие рукояти или подвеса , стержня у булавы, кистеня; 7) наличие и характер зубцов, шипов на бьющей поверхности; 8) наличие стойки упора у кастета; 9) наличие ушков, ремня, тесьмы у наладонника; 10) наличие петли у кистеня» [15, c. 26].

Не заперечуючи доктринальну і, головне, прикладну значимість цих розробок, можна побачити ще значні можливості удосконалення даного підходу, що не відкидає необхідності сформулювати більш широкий діапазон спільних ознак такої зброї та її поняття.

Найбільш виважене і повно це зроблено за одним з новітніх підходів [1; 72, с. 165-166], до викладу сутності якого на мові оригіналу і варто зараз приступити, коли базисні ознаки кримінальної механічної зброї в одній і публікацій подані у такій достатньо виваженій редакції:

«1. Характеристика оружия как материального объекта – предмет или устройство.

2. Цель появления, применения объекта – причинение смертельных телесных повреждений человеку.

3. Способ появления объекта с указанной целью:

3.1. Технический критерий: 3.1.1. Первоначальное изготовление из подручных материалов или устройств. 3.1.2. Переработка (существенное изменение конструкции) легального оружия либо легального или вероятного параоружия. 3.1.3. Приспособление (несущественное изменение конструкции) названных видов оружия.

3.2. Юридический критерий: 3.2.1. Применение названных видов оружия, в т.ч. без изначального их изготовления, переработки либо приспособления.

4. Техническая пригодность и конструктивная функциональность для достижения указанной цели, параметры чего различаются у разных гипергрупп и групп механического оружия (клинковое: режущее, колющее, колюще-режущее, рубящее, колюще-рубящее; ударно-раздробляющее; комбинированное).

5. Способ контактного, дистанционного применения предмета, устройства: 5.1. Мышечное усилие человека. 5.2. Иное убойное механическое усилие» [1].

У цьому відношенні не буде зайвою й викладене в одній з інших публікацій наступне пояснення цих ознак, коли підкреслюється, що застосування як базисна ознака кримінальної механічної зброї у даному випадку розуміється у тому сенсі, що звичайний предмет чи пристрій без переробки чи прилаштування навмисно застосовується для заподіяння людині смертельних тілесних пошкоджень, у той час як початкове виготовлений, перероблений або прилаштований і технічно придатний і конструктивно призначений для досягнення цієї ж мети предмет чи пристрій ще має бути навмисно власне застосованим з такою ж метою. Тобто, мета і неодноразове застосування, а також технічна придатність і конструктивна призначенність проявляються в якості ознаки кримінальної механічної зброї при:

1. Виготовленні, переробці і прилаштуванні кримінальної механічної зброї для заподіяння людині смертельних тілесних пошкоджень.

2. Застосуванні легальних видів механічної зброї або звичайного предмета (пристрою) для м’язового чи іншого убивчого механічного зусилля із заподіяння людині смертельних тілесних пошкоджень [72, с. 166].

Технічна придатність і конструктивна функціональність предмета чи пристрою заподіяти людині смертельні тілесні пошкодження, як вже зазначалося, залежить від його конкретної характеристики як матеріального об’єкта і, зокрема, для кримінальної клинкової механічної зброї на практиці визначається наступними додатковими ознаками клинка, який: 1. Повинен бути не менше 6 см². 2. Має витримувати механічне навантаження, достатнє для заподіяння людині смертельних поранень. 3. Може мати відповідні конструктивні особливості типу обмежувачів рукоятки, що перешкоджають пораненню руки особи, яка застосовує механічну зброю, та ін. [72, с. 166].

З урахуванням викладених базисних ознак кримінальної механічної зброї та їх пояснення може бути запропонована на мові оригіналу така дефініціє цієї зброї: «криминальное механическое оружие – предмет или устройство, специально изготовленное, переработанное или приспособленное и/либо использованное, в т. ч. легального оружия и легального либо вероятного параоружия, технически пригодное и конструктивно предназначенное для контактного или дистанционного причинения человеку смертельных телесных повреждений мышечным либо иным механическим усилием» [72, с. 166].

Викладений рівень розробки і співвідношення традиційних і новітніх підходів до визначення базисних ознак і поняття кримінальної механічної зброї не може відповідним чином не відбитися й на відповідному рівні викладу класифікації даного виду зброї, в якій, також як й щодо розглянутих новітніх підходів із класифікацією кримінальної вогнепальної та вибухової зброї, має бути відображений поділ кримінальної механічної зброї за обставинами її появи і застосування, що за одним із новітніх підходів має такий вигляд:

1.1.1. Де-факто кримінальна механічна зброя:

1.1.1.1. Первинне виготовлена з підручних матеріалів.

1.1.1.2. Перероблена із іншої такої де-факто кримінальної механічної зброї.

1.1.1.3. Прилаштована із іншої такої де-факто кримінальної механічної зброї.

1.1.1.4. Перероблена із легальної механічної зброї (військової, антиделіктної, антикварної).

1.1.1.5. Прилаштована із легальної механічної зброї (військової, антиделіктної, антикварної).

1.1.1.6. Перероблена із легальної механічної паразброї (мисливської, рибальської, промислової, каскадерської, навчальної, обрядової, нагородної, сувенірної).

1.1.1.7. Прилаштована із легальної механічної паразброї (мисливської, рибальської, промислової, каскадерської, навчальної, обрядової, нагородної, сувенірної).

1.1.1.8. Перероблена із ймовірної механічної паразброї (експлуатаційної; природної).

1.1.1.9. Прилаштована із ймовірної механічної паразброї (експлуатаційної; природної).

1.1.1.10. Комбінована (через поєднання у процесі первинного виготовлення, переробки чи прилаштування деталей або з інших складових частин названих різних видів де-факто кримінальної механічної зброї).

1.1.2. Де-юре кримінальна механічна зброя (яка з’являється через лише застосування будь-якого їх перерахованих видів кримінальної механічної зброї без її переробки чи прилаштування) [1].

В іншому може бути сприйнятий подальший поділ даної зброї, коли за одним з новітніх підходів подальша класифікація кримінальної механічної зброї і слідів протиправного поводження з нею має наступний вид:

1. Кримінальна механічна зброя:

1.1. За способом пересування: 1.1.1. Ручна кримінальна механічна зброя. 1.1.2. Транспортна кримінальна механічна зброя (в історичному аспекті – метальні пристрої).

2. Ручна кримінальна механічна зброя:

2.1. За способом і місцем виготовлення: 2.1.1. Заводська. 2.1.2. Кустарна. 2.1.3. Переробна. 2.1.4. Саморобна. 2.1.5. Антикварна.

2.2. За зовнішнім виглядом: 2.2.1. Звичайна. 2.2.2. Переробна. 2.2.3. Саморобна. 2.2.4.  Атипічна. 2.2.5. Антикварна. 2.2.6. Сувенірна. 2.2.7. Обрядова.

2.3. За призначенням (сферою застосування): 2.3.1. Звичайна. 2.3.2. Антиделіктна. 2.3.3.  Військова. 2.3.4. Мисливська. 2.3.5. Рибальська. 2.3.6. Промислова. 2.3.7. Каскадерська. 2.3.8. Навчальна. 2.3.9. Обрядова. 2.3.10. Нагородна. 2.3.11. Сувенірна.

2.4. За конструкцією: 2.4.1. Клинкова: 2.4.1.1. Ріжуча – ножі. 2.4.1.2. Колюча – шпаги, рапіри, штики та ін. 2.4.1.3. Колючо-ріжуча – ножі, штик-ножі та ін. 2.4.1.4. Рубляча – шаблі, мечі, шашки та ін. 2.4.1.5. Колючо-рубляча – палаші. 2.4.2. Ударно-роздріблююча (кастети, булави, кістені, нунчаку та ін. 2.4.3. Комбінована поєднанням ручної клинкової механічної зброї із ручною вогнепальною зброєю (карабін та ін.). 2.4.4. Комбінована поєднанням клинкової і ударно-роздріблюючої механічної зброї (кинджали-кастети, саї тощо).

3. Ручна кримінальна механічна клинкова зброя:

3.1. За довжиною клинка: 3.1.1. Короткоклинкова (кортики, стилети, фінські, мисливські та інші національні ножі тощо). 3.1.2. Довгоклинкова (шаблі, шпаги, шашки, рапіри та ін.).

3.2. За розташуванням ріжучої частини: 3.2.1. Односторонньо гостра. 3.2.2. Обоюдогостра.

4. Сліди застосування ручної механічної зброї: 4.1. За характером поранення: 4.2.1. Сліди клинкової зброї: 4.2.1.1. Сліди ріжучої зброї. 4.2.1.2. Сліди колючої зброї. 4.2.1.3. Сліди колючо-ріжучої зброї. 4.2.1.4. Сліди рублячої зброї. 4.2.1.5. Сліди колючо-рублячої зброї. 4.2.2. Сліди ударно-роздріблюючої зброї. 4.3. За характером тілесних поранень: 4.3.1. Проникаючі: 4.3.1.1. Сліпі. 4.3.1.2. Крізні. 4.3.2. Непроникаючі [72, с. ].

Висновок по розділу 1.

Найбільш виваженим є новітній підхід із визначення поняття та ознак кримінальної вибухової та механічної зброї із відображенням характеристики зброї як матеріального об’єкта, мети появи даного об’єкта у частині заподіяння смертельних тілесних пошкоджень людині, технічного та юридичного критеріїв способів його появи із такою метою, а також низки ознак технічної придатності та конструктивної функціональності для досягнення цієї ж мети.

В класифікації кримінальної вибухової та механічної зброї має бути відображений, перш за все, їх поділ за обставинами появи та застосування на де-факто кримінальну вибухову і механічну зброю із акцентуванням уваги на первинному виготовленні, переробці і прилаштуванні як такої зброї, так й легальної зброї і легальної паразброї, а також на наявності де-юре кримінальної вибухової і механічної зброї та низки інших детальних класифікаційних поділів обох названих гіпергруп зброї таких видів.