2.2. Класифікація кримінальної вогнепальної зброї і боєприпасів та слідів протиправного поводження з ними

Традиційні підходи до класифікації об’єктів кримінальної вогнепальної зброї і боєприпасів та антиделіктних слідів протиправного поводження з ними засновані на відповідному рівні розглянутого традиційного розуміння сутності та ознак даного виду зброї, а тому також мають чисельні недоліки і є надто різноаспектними та суперечливими [див. додат. А], коли зустрічаються, зокрема, надто поверхові та загальні класифікаційні поділи такого роду об’єктів.

Наприклад, Т. В. Авер’янова, Р. С. Бєлкін, Ю. Г. Корухов та О. Р. Росінська розглядають лише класифікацію лише ручної вогнепальної зброї, яка на думку вказаних авторів, має «достаточно простую и приемлемую для криминалистической практики классификацию. В соответствии с ней оружие подразделяется на боевое, гражданское охотничье, учебно-спортивное, криминальное. Боевое оружие представляет собой оружие заводского изготовления, одноствольное, многозарядное ... Боевое многозарядное оружие подразделяется на неавтоматическое, полуавтоматическое (самозарядное) и автоматическое (самострельное) … Охотничье оружие … подразделяется на пулевое, дробовое, комбинированное … Учебно-спортивное оружие. К нему относится учебное оружие …, а также спортивное и пневматическое оружие. Спортивное оружие делится на целевое малокалиберное …, целевое произвольное …, садочные ружья (двуствольное гладкоствольное, предназначенное для спортивной стендовой стрельбы) … Криминальное оружие … подразделяется на: а) самодельное … б) обрезы …, в) специальные устройства …, г) заводское оружие, переделанное под другой патрон» [19, с. 248].

Викладена класифікація вогнепальної зброї, як, до речі, й всі без винятку інші традиційні підходи [див. додат. А], за виключенням розглянутої окремо позиції М. В. Салтевського [52, с. 103-105], та, навіть, викладені новітні підходи до вирішення даної проблеми [72, с. 159-163], мають наступний спільний недолік – розглядають таку класифікацію поза межами загальної класифікації засобів скоєння правопорушень [1; 72, с. 155-156; див. також підрозділ 1.1] та без врахування все тих же новітніх підходів [1] з приводу того, що кримінальна вогнепальна (як, до речі, й вибухова і механічна) зброя практично може з’явитися, що частково підтвердили й результати аналітичного вивчення у процесі проходження переддипломної практики у місцевому суді Заводського району м. Миколаєва матеріалів 35 кримінальних справ [75], у наслідок: 1) первинного виготовлення з підручних матеріалів; 2) переробки іншої кримінальної вогнепальної зброї; 3) прилаштування іншої кримінальної вогнепальної зброї; 4) переробки легальної вогнепальної зброї; 5) прилаштування легальної вогнепальної зброї; 6) лише застосування легальної вогнепальної зброї без її переробки чи прилаштування; 7) переробки легальної вогнепальної паразброї; 8) прилаштування легальної вогнепальної паразброї; 9) лише застосування легальної вогнепальної паразброї без її переробки чи прилаштування [1].

Останні три ситуації появи кримінальної вогнепальної зброї із переробки чи прилаштування ймовірної паразброї (на відміну від такої появи кримінальної механічної зброї і, навіть, принципово кримінальної вибухової зброї) практично не можуть бути, оскільки важко уявити легальне виготовлення конструктивно несхожого з вогнепальною зброєю пристрою чи появу в природі схожого і несхожого з цією зброєю пристрою, який би можна було переробити чи прилаштувати або безпосередньо застосувати в якості кримінальної вогнепальної зброї [1].

Як правильно підкреслюється в одному із новітніх підходів [1], всі перелічені 9 ситуацій появи кримінальної вогнепальної зброї та всі, по суті, 12 ситуацій появи кримінальної вибухової і механічної зброї, а саме: 10) переробки відповідно вибухової чи механічної ймовірної паразброї; 11) прилаштування відповідно вибухової чи механічної ймовірної паразброї; 12) лише застосування відповідно вибухової чи механічної ймовірної паразброї без її переробки чи прилаштування, цілком можливі і вони мають бути відбиті у класифікації кожного із видів кримінальної зброї.

Цього ж, як вже підкреслювалося, немає й у деяких новітніх підходах вирішення даної проблеми [72, с. 159-163], не кажучи вже про всі розглянуті традиційні підходи [див. додат. А]. І лише М. В. Салтевський частково виконав вказану вимогу, показавши класифікацію зброї взагалі та її різновидів в контексті загальної класифікації засобів скоєння злочинів [52, с. 103-105], яка у всьому іншому також мала чисельні недоліки і не виявилася достатньо обґрунтованою і вичерпною.

Зокрема, М. В. Салтевський після викладу вже розглянутої окремо (див. розд. 1.1) загальної класифікації засобів вчинення злочинів, вказав у цьому відношенні лише наступне: «Оружие делится на две подгруппы: огнестрельное и холодное. Каждая подгруппа имеет внутреннюю классификацию. Так, огнестрельное оружие по длине ствола делят на длинноствольное, среднествольное и короткоствольное, по характеру внутренней поверхности ствола на нарезное и гладкоствольное и т.д.» [52, с. 105], що виглядає ще більш незрозумілим у порівнянні хоча з викладеною позицією Т. В. Авер’янової, Р. С. Бєлкіна, Ю. Г. Корухова та О. Р. Росінської, де міститься більш розгорнута класифікація, хоча й кримінальна вогнепальна зброя подана як одно порядкова із бойовою, цивільною, мисливською та навчально-спортивною зброєю [19, с. 248], чим і дана позиція значно поступається викладеному новітньому розумінню варіанту вирішення цієї проблеми [1; 72, с. 159-163].

Такі ж недоліки принципово притаманні і більш детальним класифікаціям вогнепальної зброї, коли, зокрема, Н. Г. Шурухнов підкреслив, що ручна вогнепальна зброя: «… подразделяется на: боевое (военное, служебное), гражданское охотничье, учебно-спортивное и криминальное» [59, c. 125], а О. О. Ексархопуло виклав такий текст: «2.1. По способу изготовления – Фабрично изготовленное Кустарно изготовленное Криминальное: самодельное, переделанное, атипичное. 2.2. По целевому назначению – Боевое Служебное Спортивное Гражданское Учебное Охотничье» [60, с. 101].

Як бачимо, ці дві деталізовані традиційні позиції є, по суті, аналогічними, що притаманне традиційним позиціям й багатьох інших авторів [30, с. 284-294; 58, с. 128-135 та ін.; див. додат. А], перераховувати і деталізувати які у силу обмеженого обсягу даного дипломного дослідження особливої потреби немає.

Дещо краще у цьому відношенні виглядає позиція, згідно з якою ручна вогнепальна зброя поділяється на такі види, як: «1. Бойова: 1.1. Довгоствольна. 1.2. Середньоствольна. 1.3. Короткоствольна. 2. Мисливська: 2.1. Довгоствольна нарізна. 2.2. Довгоствольна гладко ствольна. 3. Спортивна: 3.1. Довгоствольна. 3.2. Короткоствольна. 4. Цивільна.. 5. Кримінальна … Ручна кримінальна вогнепальна зброя: 1. Саморобна. 2. Саморобна із використанням заводських деталей. 3. Перероблена із заводської зброї. 4. Перероблена із спеціальних пристроїв: Стартові пістолети Будівельні монтажні пістолети Пневматична зброя Рушниці для підводного полювання та ін.» [45, с. 125-126], де вже є відображення не тільки традиційного цільового поділу, а й саморобних та перероблених різновидів кримінальної вогнепальної зброї. Проте і такий підхід принципово значно поступається одному з новітніх найбільш деталізованих і виважених підходів [1; 72, с. 159-163].

Згідно даному підходу класифікацію кримінальної вогнепальної зброї доцільно представити у такому вигляді:

1. Кримінальна вогнепальна зброя:

1.1. За обставинами появи і застосування:

1.1.1. Де-факто кримінальна вогнепальна зброя:

1.1.1.1. Первинне виготовлена з підручних матеріалів.

1.1.1.2. Перероблена із іншої такої де-факто кримінальної вогнепальної зброї.

1.1.1.3. Прилаштована із іншої такої де-факто кримінальної вогнепальної зброї.

1.1.1.4. Перероблена із легальної вогнепальної зброї (військової, антиделіктної, антикварної).

1.1.1.5. Прилаштована із легальної вогнепальної зброї (військової, антиделіктної, антикварної).

1.1.1.6. Перероблена із легальної вогнепальної паразброї (мисливської, рибальської, промислової, каскадерської, навчальної, обрядової, нагородної, сувенірної).

1.1.1.7. Прилаштована із легальної вогнепальної паразброї (мисливської, рибальської, промислової, каскадерської, навчальної, обрядової, нагородної, сувенірної).

1.1.1.8. Комбінована (через поєднання у процесі первинного виготовлення, переробки чи прилаштування деталей названих різних видів де-факто кримінальної вогнепальної зброї).

1.1.2. Де-юре кримінальна вогнепальна зброя (яка з’являється через лише застосування будь-якого їх перерахованих видів кримінальної вогнепальної зброї без її переробки чи прилаштування).

1.2. За способом пересування: 1.2.1. Ручна кримінальна вогнепальна зброя (пістолети, автомати-пістолети, автомати, гвинтівки, гранатомети, кулемети). 1.2.2. Транспортна кримінальна вогнепальна зброя (кулемети, зенітки, міномети, гармати).

2. Ручна кримінальна вогнепальна зброя:

2.1. За способом і місцем виготовлення: 2.1.1. Заводська (тут і щодо боєприпасів та механічної і вибухової зброї мається на увазі їх легальні види, що використані із протиправною метою, і початкове заводське виготовлення кримінальної зброї у практичному, а не суто теоретичному аспекті важко представити). 2.1.2. Кустарна (тут і далі – у т. ч. й протиправно виготовлена у заводських умовах поза межами правомірного технологічного процесу, наприклад, виготовлена з протиправною метою для себе чи на замовлення працівником заводу із використанням заводського устаткування, умов і технологій). 2.1.3. Переробна. 2.1.4. Прилаштована. 2.1.5. Саморобна. 2.1.6. Антикварна (зроблена в історичному минулому, а тому не може достовірно бути віднесена до однієї з вищеназваних груп).

2.2. За зовнішнім виглядом: 2.2.1. Звичайна зброя. 2.2.2. Обрядова зброя. 2.2.3. Сувенірна зброя. 2.2.4. Гарматна зброя. 2.2.5. Переробна зброя. 2.2.6. Саморобна зброя. 2.2.7. Атипічна зброя (замаскована під звичайні побутові та інші предмети чи пристрої; атипічною принципово є будь-яка інша, ніж заводська, зброя, але запропоноване значення атипічності зброї вбачається пріоритетним). 2.2.8. Антикварна зброя. 2.2.9. Комбінована зброя.

2.3. За довжиною ствола: 2.3.1. Короткоствольна (до 16 см – пістолети, револьвери). 2.3.2. Середньоствольна (до 55 см – пістолети-кулемети, автомати). 2.3.3. Довгоствольна (понад 55 см – карабіни, штуцера, гвинтівки). 2.3.4. Гарматна (гранатомети, гармати, ракети тощо).

2.4. За кількістю стволів: 2.4.1. Одноствольна. 2.4.2. Двоствольна. 2.4.3. Трьохствольна. 2.4.4. Багатоствольна.

2.5. За конструкцією ствола: 2.5. Нарізна. 2.5.2. Гладкоствольна. 2.5.3. Комбінована у межах стволів (ствол нарізний і ствол гладкоствольний). 2.5.4. Комбінована у межах ствола (перша половина ствола – гладкоствольна, а друга – нарізна, тобто, стволи «Парадокс»). 2.6. За кількістю зарядів: 2.6.1. Однозарядна. 2.6.2. Багатозарядна.

2.7. За дією ударно-спускового механізму: 2.7.1. Автоматична. 2.7.2. Напівавтоматична (для кожного пострілу треба натискати на спусковий гачок). 2.7.3. Неавтоматична.

2.8. За характером ведення вогню: 2.8.1. Одиночного вогню. 2.8.2. Безперервного вогню. 2.8.3. Серійного вогню. 2.8.4. Комбінованого вогню.

2.9. За розміщенням капсульного складу в гільзах патрона: 2.9.1. Гнотна. 2.9.2. Запальна. 2.9.3. Кремнієва. 2.9.4. Капсульна.

2.10. За калібром куль: 2.10.1. Малого калібру (до 6,5 мм). 2.10.2. Середнього калібру (від 6,5 до 9 мм). 2.10.3. Великого калібру (понад 9 мм). 2.10.4. Нестардатного. 2.11. Кількістю нарізів (від 4 до 8).

2.12. За призначенням (сферою застосування): 2.12.1. Звичайна. 2.12.2. Антиделіктна. 2.12.3.  Військова. 2.12.4. Мисливська. 2.12.5. Рибальська. 2.12.6. Промислова. 2.12.7. Каскадерська. 2.12.8. Навчальна. 2.12.9. Обрядова. 2.12.10. Нагородна. 2.12.11. Сувенірна.

3. Боєприпаси до ручної вогнепальної зброї:

3.1 За способом і місцем виготовлення: 3.1.1. Заводські. 3.1.2. Кустарні. 3.1.3. Переробні. 3.1.4. Прилаштовані. 3.1.5. Саморобні. 3.1.6. Антикварні.

3.2. За зовнішнім виглядом: 3.2.1. Звичайні. 3.2.2. Обрядові. 3.2.3. Сувенірні. 3.2.4. Переробні. 3.2.5. Прилаштовані. 3.2.6. Саморобні. 3.2.7. Атипічні. 3.2.8. Антикварні. 3.2.9. Комбіновані.

3.3. За конструкцією патрона: 3.3.1. Унітарні патрони. 3.3.2. Холості патрони (без заряду). 3.3.3. Навчальні. 3.3.4. Спортивні. 3.3.5. Високого тиску. 3.3.6. Безгільзові.

3.4. За характером запалу: 3.4.1. Патрони центрального запалу. 3.4.2. Патрони бокового запалу. 3.4.3. Шпилькові патрони.

4. Гільзи до ручної вогнепальної зброї:

4.1. За формою: 4.1.1. Циліндричні. 4.1.2. Конічні. 4.1.3. Пляшкоподібні.

4.2. За матеріалом: 4.2.1. Металеві. 4.2.2. Картонні.

5. Кулі до ручної вогнепальної зброї::

5.1. За будовою до: 5.1.1. Нарізної зброї: 5.1.1.1. Оболонкові (зі стальною оболонкою, у середині якої свинець). 5.1.1.2. Безоболонкові (куля є монолітом із свинцю, чавуну). 5.1.2. Гладкоствольної зброї: 5.1.2.1. Шарові. 5.1.2.2. Стрілочні. 5.1.2.3. Турбинні (мають стабілізатор з волока, дерева, пластмаси чи інших матеріалів).

5.2. За формою передньої частини: 5.2.1. Гострокінцеві. 5.2.2. Плоскі. 5.2.3. Напівсферичні (овальні).

5.3. За призначенням: 5.3.1. Загального призначення. 5.3.2. Спеціального призначення: 5.3.2.1. Бронебійні. 5.3.2.2 Запальні. 5.3.2.3. Бронебійно-запальні. 5.3.2.4. Трасуючі. 5.3.2.5. Прицільно-трасуючі. 5.3.2.6. Бронебійно-трасуючі. 5.3.2.7. З меншою швидкістю. 5.3.2.8. Пристрілочні. 5.3.2.9. Розривні дистанційної дії. 5.3.2.10. Розривні ударної дії. 5.3.2.11. Зі зміщеним центром. 5.3.2.12. Комбінованої дії.

5.4. За калібром: 5.4.1. Каліберні. 5.4.2. Підкаліберні. 5.4.3. Саморобні. 5.4.4. Антикварні.

6. Шріт до ручної вогнепальної зброї за калібром: 6. Калібр з № 1 до № 12. 6.2. Шріт калібру понад 5, 50 мм – це картеч.

7. Пороховий заряд до ручної вогнепальної зброї за видом: 7.1. Димний (чорний). 7.2. Бездимний (піроксиліновий, нітрогліцериновий). 7.3. Саморобний. 7.4. Антикварний.

8. Пижі до ручної вогнепальної зброї за матеріалом: 8.1. Войлочні. 8.2. Картонні. 8.3. Деревоволокнисті. 8.4. З пресованих сипких матеріалів. 8.5. Саморобні з підручних матеріалів. 8.6. Антикварні.

9. Сліди пострілу ручної вогнепальної зброї:

9.1. За дистанцією пострілу: 9.1.1. Контактний постріл (наявність «штанцмарки»). 9.1.2. Постріл із дуже близької відстані (наявність «штанцмарки»). 9.1.3. Постріл із близької відстані (наявність осалки куль і слідів близького пострілу: змазки і недогорілих порошинок навколо і по ходу кульового отвору). 9.1.4. Постріл із середньої відстані (наявність лише змазки, відсутність недогорілих порошинок навколо кухлевого витвору). 9.1.5. Постріл із дальньої відстані (відсутність навколо кухлевого витвору будь-яких субстанцій зі ствола зброї).

10.2. За характером кульового отвору: 10.2.1. Вхідний кульовий отвір. 10.2.2. Вихідний кульовий отвір. 10.2.3. Сліпий кульовий отвір. 10.2.4. Крізний кульовий отвір. 10.2.5. Прямий кульовий отвір. 10.2.6. Блукаючий кульовий отвір. 10.2.7. Розривний кульовий отвір [1; 72, с. 159-163].

Висновок по розділу 1.

Найбільш виваженим є новітній підхід із визначення поняття та ознак кримінальної вогнепальної зброї із відображенням характеристики зброї як матеріального об’єкта, мети появи даного об’єкта у частині заподіяння смертельних тілесних пошкоджень людині, технічного та юридичного критеріїв способів його появи із такою метою, а також низки ознак технічної придатності та конструктивної функціональності для досягнення цієї ж мети.

В класифікації кримінальної вогнепальної зброї має бути відображений, перш за все, її поділ за обставинами появи та застосування на де-факто кримінальну вогнепальну зброю із акцентуванням уваги на первинному виготовленні, переробці і прилаштуванні як такої зброї, так й легальної зброї і легальної паразброї, а також на наявності де-юре кримінальної вогнепальної зброї та низки інших детальних класифікаційних поділів обох названих гіпергруп зброї такого виду.