28. Колізійні питання правового режиму іноземних інвестицій в Україні Законодавство про режим іноземного інвестувння в Україні

   Зусилля Української держави інтегруватися у світове товариство відбувається в умовах реформування відносин власності і структурної перебудови економіки всередині країни. Велике значення для стимулювання розвитку ринкових відносин в цих умовах має залучення і оптимальне використання інвестицій, у т. ч. іноземних.    Іноземне інвестування має незаперечні переваги перед будь-якими видами економічної допомоги. Вони зазвичай є додатковим джерелом інвестування вітчизняного виробництва, його модернізації, розробки та запровадження новітніх технологій. При цьому не зростає зовнішній борг країни (як при звичайний видах іноземної допомоги), навпаки - іноземне інвестування сприяє отриманню коштів для його погашення. Крім того, завдяки виробничій та науково-технічній кооперації забезпечується інтеграція вітчизняної економіки у світову.    Потреба української економіки в іноземних інвестиціях набагато більша, ніж їх фактичне вкладення. Причина - в малопривабливому для іноземних інвесторів інвестиційному кліматі, однією з основних складових якого є нестабільний, далекий від оптимальності та стабільності правовий режим іноземного інвестування в Україні (про це свідчать численні зміни в законодавстві, зокрема, в системі гарантій для іноземних інвесторів).    Національне законодавство, що визначає правовий режим іноземного інвестування, базується на загальних нормативних актах господарського законодавства, в т. ч. відповідних положеннях Конституції України (щодо забезпечення державою соціальної орієнтації економіки України і гарантування захисту прав усіх суб'єктів, вт. ч. права власності - ч. 4 ст. 13, права приватної власності -ст. 41, права громадян на підприємницьку діяльність - ст. 42 та ін.).    Спеціальне правове регулювання забезпечується низкою нормативно-правових актів (або спеціальних положень загальних актів господарського законодавства), серед яких:    Кодекси:    - Господарський кодекс України, в якому глава 38 (статті 390-400) присвячена регулюванню відносин, пов'язаних з іноземними інвестиціями; крім того, ч. 2 ст. 63 та статті 116 і 117 визначають поняття та основні риси таких видів підприємств, як підприємство з іноземними інвестиціями та іноземне підприємство;    - Митний кодекс України від 12.12.1992 p., що визначає порядок обкладення митом валютних та майнових цінностей, які ввозяться в Україну, в т. ч. товари, що ввозяться іноземним інвестором для реалізації або власного споживання;     Закони України:    - від 10 вересня 1991 року “Про захист іноземних інвестицій на Україні” - вперше закріпив такі гарантії захисту прав іноземних інвесторів, як: а) заборона державним органам застосовувати примусове вилучення іноземних інвестицій (крім випадків стихійного лиха, аварій, епідемій, епізоотій, що може здійснюватися за рішенням Кабінету Міністрів України і за умови адекватної та ефективної компенсації іноземному інвесторові втрат від такого заходу); б) гарантування іноземним інвесторам перерахування за кордон отриманих ними на законних підставах прибутків та інших сум (в національній валюті України або іноземній валюті);    - від 19.03.1996 р. “Про режим іноземного інвестування” (далі - Закон), що визначає особливості режиму іноземного інвестування на території України (це третій з моменту набуття Україною незалежності нормативний акт, що регулює пов'язані з іноземним інвестуванням питання; першим нормативним актом такого характеру був Закон України від 18.09.1991 р. “Про іноземні інвестиції”, дію якого було призупинено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. “Про режим іноземного інвестування”, що діяв до набуття чинності однойменним Законом від 19.03.1996 p.);    - від 16.04.1991 р. “Про зовнішньоекономічну діяльність”, який визначає іноземне інвестування як різновид зовнішньоекономічної діяльності і визначає особливості, принципи та форми здійснення останньої;    - від 04.02.1994 р. “Про правовий статус іноземців”, що визначає особливості правового становища іноземних громадян в Україні, в т. ч. іноземних інвесторів - фізичних осіб;    - від 15.09.1995 р. “Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах”, що визначає особливості здійснення таких операцій на території України;    - від 24.02.1994 р. “Про міжнародний комерційний арбітраж” (передбачає можливість використання такого суду для розв'язання спорів за участю іноземного інвестора у разі наявності в договорі, укладеного між учасниками іноземного інвестування, відповідного арбітражного застереження);    - від 16.07.1999 р. “Про концесії” та від 14.12.1999 р. “Про концесії на будівництво автомобільних доріг”, які регулюють концесійні відносини - одну з основних договірних форм іноземного інвестування;    - від 14.08.1999 р. “Про угоди про розподіл продукції”, що регулює цей вид договірних відносин;    - від 16.07.2000 р. “Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження”: скасував пільги для іноземних інвесторів з питань оподаткування, в результаті чого виникла колізія відповідних положень цього Закону та Закону “Про режим іноземного інвестування”, яка була розв'язана Конституційним судом України на користь першого з названих законів (Рішення Конституційного суду України від 29.01.2002 р. у справі 1-17/2002 - справа про оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями).     Декрети Уряду:    - Декрет Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності”, який передбачає необхідність дачі галузевим міністерством (відомством) згоди Фонду державного майна України на створення спільних підприємств (за участю іноземного інвестора) будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є державною власністю;    - Декрет Кабінету Міністрів України від 18.12.1992 р. “Про державне мито”, що встановлює ставки державного мита;    - Декрет Кабінету Міністрів України від 31.12.1992 р. “Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств”, що забороняє державним підприємствам створювати та брати участь у підприємницьких структурах і передбачає, що правонаступниками державних підприємств стосовно суб'єктів підприємницької діяльності зі змішаною формою власності (в т. ч. спільних підприємств за участю іноземних інвесторів) є державні органи приватизації;    - Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”;    Укази Президента України:    - від 11.04.1997 р. № 323 “Про консультативну раду з питань іноземних інвестицій в Україні”;    - від 07.07.1998 р. “Про деякі питання іноземного інвестування”;    - від 07.07.2003 р. № 580/2003 “Про додаткові заходи щодо залучення іноземних інвестицій в економіку України” та ін.;    - Постанови Кабінету Міністрів України:    - Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій”, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.1996 р. №928;    - від 07.08.1996 р. № 937 “Про порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна”;    - від 05.09.1996 р. № 1061 “Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями”;    - від 30.01.1997 р. № 112 “Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора”;    - від 12.12.2002 р. № 1864 “Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України”;    - від 12.12.2002 р. № 1865 “Про порядок ведення спеціальної митної статистики”;    Відомчі нормативно-правові акти:    - Положення про валютний контроль: Затверджено постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49;    Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют: Затверджено постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 496;    - наказ Міністерства Фінансів України від 19.01.2004 № 17 “Про затвердження Положення про порядок здійснення іноземних інвестицій шляхом набуття у власність нерезидентами облігацій внутрішніх державних позик” та ін.    Міжнародні договори:    А) двосторонні угоди, ратифіковані Верховною Радою України, вт. ч.:    - між Урядом України та Урядом Республіки Польща про заохочення здійснення та взаємний захист інвестицій від 12 січня 1993 р.;    - між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про заохочення здійснення та взаємний захист інвестицій від 24 жовтня 1994 р.;    - між Україною та Федеративною Республікою Німеччина про заохочення здійснення та взаємний захист інвестицій від 04.03.1994 p.;    - між Урядом України та Урядом Італійської Республіки про сприяння та захист інвестицій від 02.05.1995 р. та ін.    Б) з міжнародними організаціями, в т. ч. Угода про партнерство та співробітництво між Україною Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, ратифікована Законом України від 10.11.1994 р.;     В) універсальні договори (конвенції), в т. ч. Вашингтонська конвенція 1965 р. “Про порядок розгляду інвестиційних спорів між державами та іноземними особами”.

. Лиса – Інститутрегіональних дослідженьНАНУкраїни, м. Львів

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Досліджено особливості сучасного стану нормативно-правової бази щодо залу-

чення та регулювання інвестиційної діяльності в Україні. Висвітлено основні недолі-

ки правової бази здійснення інвестиційної діяльності та вплив змін у законодавчій

базі на обсяги надходжень іноземних інвестицій. Розглянуто заходи, яких вживає

уряд з метою удосконалення нормативно-правової бази у сфері інвестиційної діяль-

ності та механізмах залучення прямих іноземних інвестицій.

Ключові слова:закон, нормативно-правова база, правове регулювання.

Створення нормативно-правової бази щодо залучення та регулювання

інвестиційної діяльності є одним із головних чинників формування приваб-

ливого інвестиційного клімату, що сприяє підвищенню міжнародної інвести-

ційної привабливості України, значному збільшенню обсягів інвестицій, за-

безпеченню захисту інвестора від інвестиційних ризиків. В Україні створено

правову базу для здійснення інвестиційної діяльності, яка охоплює понад