27. Правовий статус торгово-промислових палат в Україні

Згідно зі ст.21 Господарського кодексу України з метою сприяння розвитку національної економіки, її інтеграції у світове господарство, а також створення сприятливих умов для підприємницької діяльності в Україні можуть створюватися торгово-промислові 112 113 палати як добровільні об'єднання підприємців та організацій. Торгово-промислова палата є недержавною самоврядною статутною організацією, створеною на засадах членства, що має статус юридичної особи. Держава сприяє торгово-промисловим палатам у виконанні ними статутних завдань. Порядок створення та діяльності торгово-промислових палат встановлюється законом. Діяльність торгово-промислових палат (ТПП) регулюється Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання. У Законі міститься спеціальна вказівка: ТПП може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі, в якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Одержаний нею прибуток не розподіляється між членами ТПП, а спрямовується на виконання її статутних завдань. ТПП є юридичною особою і відповідає за своїми обов'язками всіма коштами і майном, що їй належать. ТПП не відповідає за зобов'язаннями своїх членів, так само як члени ТПП не відповідають за її зобов'язаннями. ТПП не відповідає за зобов'язаннями створених нею підприємств та інших організацій, так само як підприємства та інші організації не відповідають за зобов'язаннями ТПП. Відповідно до Закону, назва «торгово-промислова палата» та утворені на його основі словосполучення можуть використовуватися лише стосовно організацій, створених відповідно до цього Закону. Інші організації не мають права використовувати у своїх назвах словосполучення «торгово-промислова палата», «торгова палата» або «промислова палата» і не підлягають державній реєстрації під назвами, що містять ці словосполучення.

Отже, законодавством України статус ТПП установлений як не-комерційної організації, що характеризується двома основними ознаками: неприбутковістю і нерозподілом прибутку між її членами. Закон надав ТПП статусу юридичної особи з усіма властивими їй ознаками, включаючи самостійну відповідальність за своїми обов'язками та наявність відокремленого майна. Водночас ТПП чітко виділені з кола юридичних осіб шляхом введення спеціальних обмежень на використання найменування «ТПП» у найменуваннях інших комерційних та некомерційних організацій. У Законі встановлені стосовно ТПП кількісні обмеження — ТПП створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні ТПП), однак у межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна ТПП. На території України діє ТПП України. 114 ТПП створюється за ініціативою не менш як 50 засновників, які знаходяться на відповідній території. Засновники ТПП скликають установчий з'їзд (конференцію) або загальні збори, на яких приймається статут і створюються керівні органи ТПП. Членами ТПП можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання. Особливості державної реєстрації ТПП полягають у тому, що державна реєстрація ТПП України провадиться Міністерством юстиції України, ТПП Автономної Республіки Крим — Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, інших торгово-промислових палат — відповідно обласними, Київським та Севастопольським місцевими управліннями юстиції. ТПП набуває статусу юридичної особи з дня її державної реєстрації. Діяльність ТПП припиняється шляхом її ліквідації, що провадиться за рішенням засновників ТПП або за рішенням її вищого керівного органу. ТПП може бути також ліквідовано за рішенням суду у випадках і порядку, встановлених законодавством України. ТПП надані численні права, у тому числі: проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу нормативно-правових актів з питань економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців;

представляти і захищати законні інтереси ТПП або за дорученням її членів їх інтереси; надавати за дорученням українських та іноземних юридичних і фізичних осіб послуги, пов'язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України; проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначити їх вартість; засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов'язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності; створювати за ініціативою учасників спору третейські суди відповідно до законодавства України, галузеві або територіальні комітети (ради) підприємців, цільові секції фахівців-консультантів. Методичні та експертні документи, видані ТПП у межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Окремий розділ Закону регулює особливості створення і діяльності ТПП України. 115 Членами ТПП України є ТПП, створені відповідно до Закону, юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, громадяни України, що зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання. Члени регіональних ТПП одночасно є членами ТПП України. Серед важливих повноважень, якими наділена лише ТПП України, слід зазначити: засвідчення обставин форс-мажору відповідно до умов зовнішньоторговельних операцій і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні; ведення недержавного реєстру українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами; при ТПП України діють Міжнародний комерційний арбітражний суд і Морська арбітражна комісія, діяльність яких регулюється законодавством України.