1) Наявність надмірних преференцій щодо

податкового навантаження на малі підприємства,

що надає їм суттєвих конкурентних переваг

порівняно з юридичними особами загалом, а

також середніми та великими суб’єктами підпри­

ємництва, стимулює процеси тінізації економіки

України;

2) Відсутність належного коригування рівня

податкового навантаження та критеріїв від­

несення підприємств до малих з урахуванням

інфляційних процесів у державі (фіксовані розмі­

ри єдиного податку та сума виручки від реалізації

продукції (послуг), при перевищенні якої суб’єкт

підприємництва втрачає статус малого, залиша­

ються незмінними з 1998 року; індекс споживчих

цін лише за період 2000 – 2006 рр. склав 177,8 %;

цін виробників промислової продукції – 186,9 %,

сільського господарства – 185,0 %), стану розвит­

ку економіки, її гармонізації із законодавством ЄС

(йдеться про доцільність удосконалення поділу

підприємств на групи, а саме – законодавче

закріплення статусу мікропідприємств) тощо.

Наявність надмірних преференцій підтверд­

жується активізацією збільшення кількості (і

питомої ваги) діючих малих підприємств – фізич­

них осіб в економіці України. Середньорічні темпи

(за період 2002–2006 рр.) приросту кількості

фізичних осіб – підприємців складають в Україні

понад 19 %. Для порівняння: цей показник щодо

всіх юридичних осіб в Україні складає 5,1%, щодо

малих підприємств–юридичних осіб – 8,6 %.

Лише у 2006 році темпи збільшення кількості

фізичних осіб–суб’єктів підприємницької діяль­

ності перевищили аналогічний показник для

всіх підприємств в Україні на 13,7 %, а малих 150 Стратегічні пріоритети, №1(10), 2009 р.

Соціально–економічна політика

підприємств–юридичних осіб – на 18,3 %. Наве­

дене, крім іншого (коротшого терміну створен­

ня підприємства і започаткування діяльності,

наявності спрощеного оподаткування, обліку

та звітності тощо), значною мірою зумовлене

надмірними преференціями у системі опода­

ткування цього сектору економіки. Так, пито­

ма вага єдиного податку у виручці фізичних

осіб–суб’єктів підприємництва в Україні склала

за період 2002–2006 рр. від 1,32 % до 1,56 %, що

є низьким навіть для економічно розвинених дер­

жав. Причому спостерігається тенденція подаль­

шого зниження рівня податкового навантажен­

ня на приватних підприємців. Це відбувається

за рахунок збільшення обсягів господарської

діяльності підприємств (в тому числі внаслідок

зростання цін) та незмінності розмірів єдиного

податку.

Дещо вищим, проте теж невисоким, є рівень

податкового навантаження на юридичних осіб–

платників єдиного податку. Так, питома вага

податків, сплачених цими підприємствами у 2006

році склала 1,4 % від загальної суми виручки

від реалізації продукції (послуг), що лише на

0,8 % Перевищує цей показник для фізичних

осіб. Разом з тим темпи збільшення кількості

малих підприємств–юридичних осіб є незнач­

ними, що може бути зумовлено обмеженнями в

обсягах господарської діяльності, встановленими

вітчизняним законодавством, наданням перева­

ги реєстрації фізичної особи або необхідності

сплати ПДВ, що унеможливлює перебування

підприємства на єдиному податку.

Натомість рівень загального податкового

навантаження на юридичних осіб в Україні є

значно вищим (становить у 2006 році 23,4 %) та

спостерігається тенденція до його збільшення

(цей показник збільшився у 2006 році порівняно

з 2002 роком на 3,3 %, а порівняно з 2004

роком – на 5,1 %). Загальна сума податків, спла­

чених у середньому одним підприємством в

Україні (показник склав у 2006 році 117,4 тис.

грн та спостерігається стійка тенденція до

його щорічного збільшення – у понад удвічі за

досліджуваний період) значно перевищує цей

показник як для малих підприємств юридичних

осіб (у 12,6 разу), так і для малих підприємств–

фізичних осіб (аж у 61,8 разу).

Зрозуміло, що така ситуація не сприяє створен­

ню в Україні сприятливого економіко–правового

середовища ведення бізнесу, формуванню умов

конкуренції, що є рівними для всіх суб’єктів

підприємництва, натомість сприинюючи подаль­

шу тінізацію економіки, що загалом підриває заса­

ди економічної безпеки бізнесу в Україні.

Вищенаведені аспекти є вагомими перешко­

дами розвитку та поступового зміцнення

економічної безпеки підприємництва в Україні, а

отже, мають стати тими напрямами, в межах яких

мають формуватися адекватні заходи державного

регулювання підприємництва.

Подальші наукові дослідження мають бути

спрямовані на виявлення актуальних проблем та

обґрунтування рекомендацій щодо стратегічних

пріоритетів розвитку підприємництва у регіо­

нальному та галузево–секторальному розрізах.