Економічна війна, економічна розвідка та промисловий шпіонаж

Сучасна економічна безпека будь-якої країни - це загальнонаціональний комплекс заходів, направлених на постійний стійкий розвиток та вдосконалення економіки країни.

Метою боротьби країни в сучасній економічній війні є довготривале закріплення позицій на завойованому ринку.

До основних прийомів проведення сучасної економічної війни належать:

- точне визначення галузей, що їх необхідно розвивати.

- аналіз сил і слабких сторін противника.

Інформаційно-аналітична робота відіграє головну роль в організації комплексної системи забезпечення безпеки діяльності.

Експерти зазначають, що за теперішніх складних економічних обставин керівники підприємств повинні враховувати досить важливі в економіці фактор:

- зростання кількості суб"єктів економіки, які лідирують на деяких ринках.

В сучасній економічній війні тільки інформація може забезпечити вирішальну перевагу.

Найбільш складною, але і найбільш результативною є стратегія випередження, яка властива тим, хто самостійно протистоїть всім, а тому враховують як загальні несприятливі для нього обставини, так і свої власні сили.

На сьогодні ні будь-яка стратегія, ні будь-яка виробнича чи комерційна політика, ні капіталовкладення чи науково-дослідна робота не будуть мати успіху для глибокого вивчення сил, що керують світом: технологія, економіка, політика. І той. хто сьогодні найкраще володіє інформацією, може забезпечити собі вирішальну перевагу у сучасній світовій економічній війні.

Економічна розвідка - сфера таємної діяльності по збору, аналізу і використанню особливо цінної інформації, що охоплюс всі сфери ринкової економіки.

Економічна розвідка включас стратегічні і тактичні, які визначають характер та проведення окремих її видів.

Найбільший інтерес для економічної розвідки становлять:

- науково-дослідні і конструкторські праці;

- фінансові операції компаній, з них фінансування проектів, інвестиційна політика;

- маркетинг, зокрема: режим поставок, список замовників, кон'юнктура ринку, відомості про укладені угоди, звіти про реалізацію продукції;

- організація виробництва;

Головна мета економічної розвідки - забезпечення конкурентної переваги, що є найважливішою умовою досягнення успіху в ринковій економіці

Існус дві форми конкуренції: добросовісна і недоб­росовісна.

Добросовісна конкуренція передбачає одержання максимальних прибутків шляхом стіворення кращих товарів і надання більш якісних послуг - тобто це оправ­дана боротьба цін і якостей.

Недобросовісна конкуренція включає економіч­ний шпіонаж, корупцію, неправдиву рекламу, демпінг які використовуються з метою підриву економічних здобутків конкурента або витіснення його з ринку тощо.

Економічна розвідка підрозділяється на три складові:

1. макроекономічна розвідка

2. економічна розвідка

3. мікроекономічна розвідка

Макроекономічна розвідка - це збір інформації про:

- тенденцію економічного розвитку іноземних держав;

- енергетичні і сировинні ресурси;

- розроблені за кордоном технології;

- стан галузевих і регіональних ринків:

- діяльність значних корпорацій світу;

- функціонування фінансових систем та ін.

Головною особливістю макроекономічної розвідки є несподіваний факт -значна її частина здійснюсться цілком легально, і за своїм змістом вона подібна до науково - дослідної роботи.

Економічна контррозвідка забезпечує припинення намагань іноземних фірм і спецслужб добуваня торгово-економічних і технологічних таємниць, які мають значну цінність.

Мікроекономічна розвідка, яка ведеться державними службами в інтересах промислових корпорацій боротьбі з іноземними конкурентами, є найбільш делікатним напрямом в діяльності розвідувальних служб. Це сфера глобального бізнесу, тому для такої діяльності потрібні співробітники з досвідом роботи в галузі бізнесу та фінансів.

ПРОМИСЛОВИЙ ШПІОНАЖ

Діяльність економічної розвідки підрозділяється на:

1. Галузевий аналіз стану економіки певної країни;

2. Промисловий шпіонаж, який в свою чергу можна умовно підрозділити на комерційну, технологічну і науково-технічну розвідку.

Характерні риси діяльності промислового шпіонажу:

• Оволодіннями ринками збуту

• Підбірка товарів;

• Дискредитація чи усунення конкурентів;

• Перепродаж фірмових секретів;

• Зрив переговорів по контрактах;

• Шантаж окремих осіб.

• Створення умов дпя підготовки та проведення терористичних і диверсійних акцій.