9. Органи загальної компетенції у галузі екології

До органів «Загальної компетенції» відносяться:

• Верховна Рада України (належить законодавче регулювання вищенаведених відносин, а також затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України його Указу про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації);

• Кабінет Міністрів України;

• Президент України (На нього покладається забезпечення державної незалежності, національної безпеки, здійснення керівництва у сфері національної безпеки (у тому числі екологічної — авт.), оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням такого рішення Верховною Радою України, очолює Раду національної безпеки і оборони, яка створюється при Президентові України для координації питань національної безпеки й оборони.

• Сільські, селищні та міські ради (гарантують здійснення відповідних повноважень органів місцевої виконавчої влади, дотримання вимог законодавства у цій сфері, організує роботу відповідної ради та її виконавчого комітету, підписує їхні рішення та виконує інші координаційні, організаційні, виконавчо-розпорядчі та контрольні функції та несе персональну відповідальність за реалізацію наданих йому законом повноважень щодо забезпечення екологічної безпеки).

10. Органи спеціальної компетенції у галузі екології

До таких організаційно-правових структур можна віднести систему органів Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також Міністерство охорони здоров'я України.

Повноваження Міністерства екології та природних ресурсів України у сфері екологічної безпеки визначаються відповідним Положенням, що затверджено Указом Президента України від 29 травня 2000 року № 724 [2].

Відповідно до Положення Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінекоресурсів України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекоресурсів України є головним (провідним) органом у системі центральних та інших органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і, зокрема, екологічної, ядерної, радіаційної безпеки.

Основними завданнями Мінекоресурсів у галузі екологічної безпеки є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, а також створення екологічних передумов для сталого розвитку України, здійснення комплексного управління та регулювання у цій сфері, державного контролю за додержанням вимог екологічного законодавства, у тому числі законодавства про екологічну безпеку.

Також сюди відносяться:

• Держ. комітет по зем., вод., природ. ресурсів, ліс. господарства;

• Держ. департамент по нагляду за ох. праці, риб. господарства, ветеринар. щеплення.