
- •1.Сейсмологічна модель земної кори і верхньої мантії.
- •2. Геоелектрична модель земної кори і верхньої мантії.
- •3.Щільнісна модель земної кори і верхньої мантії.
- •4. Магнітна модель земної кори і верхньої мантії.
- •5. Охарактеризувати основні поняття концепції ізостазії.
- •6. Охарактеризувати модель ізостазії за гіпотезою г.Ері.
- •7. Охарактеризувати модель ізостазії за гіпотезою ф. Пратта.
- •8. В чому полягає суть редукції сили тяжіння. Які відомі редукції сили тяжіння.
5. Охарактеризувати основні поняття концепції ізостазії.
Під час виникнення концепції ізостазії відповідно до панівних тоді уявлень про «плавлення» земної кори на магмі, вивчення рівноважного стану Землі було замінено на вивчення рівноважного стану земної кори. Такий підхід, фактично, зберігається ще й досі, тільки оцінюють рівноважний стан не земної кори, а літосфери. В останньому випадку роль магми, що підстилає кору, відіграє гіпотетична астеносфера. Під ізостатичним станом земної кори (літосфери) розуміють такий її стан, за якого вона розміщується на субстраті так, ніби плаває на ньому за законом Архімеда. Природним наслідком такого припущення є зрівноваженість тисків на деякій поверхні у субстраті(закон Паскаля), що називається поверхнею компенсації.
Г.Я.Голіздра розвинув концентрацію ізостазії рівнинних ділянок, в якій за основу прийнято також рівноважний стан земної кори, але як зрівноважувальні фактори поряд з топографічними масами використовуються неоднорідності у верхній частині земної кори, встановлені сейсмічними методами. В умовах рівнинних ділянок другий фактор набуває вирішального значення. Зокрема, він довів, що за умов рівнинного рельєфу Українського щита за наявності поверхневих неоднорідностей у верхніх частинах земної кори, що створюють аномалії гравітаційного поля в декілька десятків мілігал, стан земної кори загалом близький до ізостатичного. Отже, топографічні маси не лише не можуть бути єдиним фактором, який визначає ізостатичний стан земної кори, що визнається уже багатьма дослідниками, їх не можна вважати й основними.
Ізостатичні аномалії в класичному варіанті виявились досить корисними для розв’язування астрономо-геодезичних завдань, зокрема в разі визначення відхилення схилу. Неодноразово робилися спроби використання концепції ізостазії для створення геотектонічних гіпотез розвитку Землі. Детальний огляд ранніх припущень провів Є.М. Люстіх. Зараз можна констатувати таке. Не дивлячись на здавалося б природний взаємозв’язок між перерозподілом мас у літосфері і тектонікою, встановити конкретну роль ізостатичних сил у формуванні тектонічних структур досі ще не вдалося. Стостережувані в різних геологічних регіонах сучасні рухи земної поверхні відбуваються як у напрямку вирівнювання рівноважного стану земної кори, так і навпаки. Єдиною стійкою закономірністю вважають прямий взаємозв’язок між порушеннями ізостазії земної кори і сучасною тектонічною активністю окремих регіонів.
Варто підкреслити, що розглянута вище концепція ізостазії земної кори(літосфери) передбачає ротаційний режим Землі сталим, а відповідну йому фігуру рівноваги - незмінною.
6. Охарактеризувати модель ізостазії за гіпотезою г.Ері.
За моделлю Ері всі блоки земної кори мають однакову густину і в результаті поверхня компенсації буде відображати поверхню рельєфу.
7. Охарактеризувати модель ізостазії за гіпотезою ф. Пратта.
За моделлю Ері всі блоки земної кори мають однакову густину і в результаті поверхня компенсації не корелює з поверхнею рельєфу.