
- •Станція 1
- •1.Динамометрія
- •2.Визначення гостроти центрального зору
- •3. Дослідження слуху камертоном
- •4. Тестування психологічних властивостей людини за Айзенком
- •3) Обробка результатiв
- •4) Висновок
- •Станція 2
- •Аналіз спірограми здорової людини. Оцінка результатів. Вказати межі норми.
- •Станція №3 Фізіологія крові та кровообігу Визначення груп крові в системі ав0 за стандартними гемаглютинуючими сироватками.
- •1) Підготувати набір необхідних матеріалів для визначення груп крові за допомогою стандартних гемаглютинуючих сироваток (5 хв.).
- •2) Продемонструвати методику нанесення стандартних гемаглютинуючих сироваток та досліджуваної крові на планшет для визначення групи крові (3 хв.).
- •3) На запропонованому взірці оцінити перебіг реакції аглютинації та встановити групову належність крові в системі ав0. (5 хв.).
- •4) Продемонструвати методику визначення групи крові за стандартними гемаглютинуючими сироватками (5 хв.).
- •5) На запропонованому взірці пояснити результати появи аглютинації при використанні стандартних гемаглютинуючих сироваток. (5 хв.)
- •1) Підготувати необхідні матеріали для визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл анти-а і анти-в (5 хв.).
- •2) Продемонструвати методику нанесення стандартних моноклональних антитіл анти-а і анти-в та досліджуваної крові на планшет для визначення групи крові (3 хв.).
- •3) На запропонованому взірці оцінити перебіг реакції аглютинації та встановити групову належність крові в системі ав0 за допомогою моноклональних антитіл анти-а і анти-в (5 хв.).
- •5) На запропонованому взірці пояснити результати появи аглютинації при використанні моноклональних антитіл анти-а і анти-в (5 хв.)
- •1) Підготувати необхідні реактиви для визначення резус-належності крові в системі сde за моноклональними антитілами (5 хв.)
- •2) Продемонструвати методику нанесення стандартних моноклональних антитіл анти-d та досліджуваної крові на планшет для визначення групи крові (3 хв.).
- •4) Продемонструвати методику визначення резус-належність крові в системі сde (5 хв).
- •5) На запропонованому взірці пояснити результати появи аглютинації при використанні моноклональних антитіл анти-d (5 хв.)
- •1) Накласти електроди для реєстрації екг в стандартних та підсилених відведеннях (5 хв)
- •2)Накласти електроди для реєстрації екг в грудних відведеннях (5 хв).
- •3) Записати екг в стандартних відведеннях (3 хв).
- •4) Записати екг в підсилених відведеннях (3 хв).
- •5) Записати екг в грудних відведеннях (3 хв).
- •1) Визначити джерело збудження на екг (3 хв).
- •3) Оцінити вольтаж екг (3 хв).
- •4) Визначити на екг напрямок електричної осі серця у фронтальній площині графічним способом (6 хв).
4) Записати екг в підсилених відведеннях (3 хв).
Під час реєстрації ЕКГ обстежуваний повинен розслабитися, дихати спокійно. Для реєстрації ЕКГ в стандартних відведеннях електроди накласти на обидві руки і ноги, згідно маркування (див. п 1).
Порядок роботи з з електрокардіографом «Юкард – 200»
1. Для увімкнення приладу натиснути і утримати 1-2 секунди кнопку на боковій панелі приладу (зеленого кольору)
2. Дочекатися загрузки параметрів прилад.
3. На дисплеї приладу появляться криві ЕКГ в стандартних відведеннях.
4. Для реєстрації ЕКГ, використовуючи кнопку перейти до відведень aVR, aVL і aVF і натиснути на кнопку «Печать» та утримувати її до запису 4 кардіоциклів на папері.
5) Записати екг в грудних відведеннях (3 хв).
Під час реєстрації ЕКГ обстежуваний повинен розслабитися, дихати спокійно. Для реєстрації ЕКГ в стандартних відведеннях електроди накласти на обидві руки і ноги, згідно маркування (див. п 2).
Порядок роботи з з електрокардіографом «Юкард – 200»
1. Для увімкнення приладу натиснути і утримати 1-2 секунди кнопку на боковій панелі приладу (зеленого кольору)
2. Дочекатися загрузки параметрів приладу.
3. На дисплеї приладу появляться криві ЕКГ в стандартних відведеннях.
4. Для реєстрації ЕКГ в грудних відведеннях, використовуючи кнопку перейти до відведень V1, V2, V3 і натиснути на кнопку «Печать» та утримувати її до запису 4 кардіоциклів на папері. Дальше, використовуючи кнопку перейти до відведень V4, V5, V6 і натиснути на кнопку «Печать» та утримувати її до запису 4 кардіоциклів на папері.
Аналіз нормальної електрокардіограми
1) Визначити джерело збудження на екг (3 хв).
Для визначення джерела збудження (водія ритму) серця треба простежити в стандартних відведеннях за послідовністю позитивних передсердних зубців Р, шлуночкових комплексів QRST та тривалістю інтервалів P-Q(R). У нормі електричний імпульс виникає в сино-атріальному вузлі і на ЕКГ у ІІ стандартному відведенні реєструються позитивні зубці Р перед кожним комплексом QRST. При цьому говорять про синусовий ритм.
2) Визначити частоту серцевих скорочень на ЕКГ (3 хв).
Для визначення ритмічності генерації імпульсів збудження водієм ритму слід визначити тривалість кількох послідовних інтервалів R-R і порівняти їх між собою. У нормі відмічається незначне коливання їхньої тривалості в межах 0,1 с, що говорить про правильний ритм.
3) Оцінити вольтаж екг (3 хв).
Для цього необхідно визначити амплітуду зубців R у стандартних відведеннях. Якщо амплітуда зубця R перевищує 5 мм, або сума трьох зубців R у І, ІІ та ІІІ стандартних відведеннях більша 15 мм, то вольтаж ЕКГ збережений.
4) Визначити на екг напрямок електричної осі серця у фронтальній площині графічним способом (6 хв).
Вирахувати алгебраїчну суму амплітуд зубців комплексу QRS у I і ІІІ стандартних відведеннях. Відкласти її у довільно взятих величинах, на осях відповідних відведень шестиосної системи координат Бейлі. 3 кінців цих проекцій провести перпендикуляри. Їх точку пересікання з'єднати з центром системи. Ця лінія є електричною віссю серця. Кут α визначають між цією лінією і позитивною частиною осі І стандартного відведення
5) Визначити тривалість та амплітуду зубця Р ЕКГ (2 хв).
На ЕКГ виміряти тривалість зубця Р від початку його висхідної частини до кінця низхідної (норма до 0,1 с). Амплітуду зубця Р виміряти від ізолінії до піку (норма - до 2,5 мм).
6) Визначити тривалість інтервалу та сегменту Р-Q ЕКГ (2 хв).
На ЕКГ виміряти тривалість сегменту Р-Q від кінця зубця Р до початку зубця Q(R) (норма до 0,12 с). Тривалість інтервалу Р-Q вимірюють від початку зубця Р до початку зубця Q(R) (норма 0,12 -0,2 с).
7) Визначити тривалість та амплітуду зубця Q ЕКГ (2 хв).
На ЕКГ виміряти тривалість зубця Q від початку його низхідної частини до кінця висхідної (норма до 0,03 с). Амплітуду зубця Q виміряти від ізолінії до піку (норма - до 25 % зубця R в даному відведенні).
8) Визначити тривалість та амплітуду зубця R ЕКГ (2 хв).
На ЕКГ виміряти тривалість зубця R від початку його висхідної частини до кінця низхідної (норма до 0,03-0,04 с). Амплітуду зубця R виміряти від ізолінії до піку (норма - до 20 мм в стандартних і підсилених та до 25 мм - у грудних відведеннях).
9) Визначити тривалість та амплітуду зубця S ЕКГ (2 хв).
На ЕКГ виміряти тривалість зубця S від початку його низхідної частини до кінця висхідної (норма до 0,03 с). Амплітуду зубця S виміряти від ізолінії до піку (норма - до 5 мм в стандартних і підсилених та до 20 мм - у грудних відведеннях).
10) Оцінити сегмент S-T ЕКГ (2 хв).
На ЕКГ виміряти відхилення сегменту S-Т від ізолінії (в нормі в стандартних і підсилених відведеннях знаходиться на ізолінії і його зміщення не перевищує ±0,5 мм. У грудних V2 – V3 може спостерігатися невелике зміщення від ізолініі вверх до 2 мм, а у V4,5,6 –вниз не більше 0,5 мм).
11) Визначити тривалість інтервалу Q-Т ЕКГ (2 хв).
Тривалість інтервалу Q-Т виміряти на ЕКГ від початку зубця Q до кінця зубця Т (норма 0,35 - 0,45 с).
12) Визначити належну тривалість інтервалу Q-Т за формулою Базетта (2 хв).
Користуючись даними ЕКГ, визначити належну тривалість інтервалу Q-Т, за формулою Базетта:
Пальпаторне дослідження артеріального пульсу на променевій артерії
Підрахувати частоту пульсу на променевій артерії (2 хв)
Охопити руку обстежуваного в ділянці променевозап’ястного суглоба так, щоб І палець розмістився на зовнішньому боці передпліччя, а ІІ, ІІІ і ІV пальці - на внутрішній поверхні.
Користуючись секундоміром, визначають кількість пульсових ударів за одиницю часу, наприклад, за одну хвилину. У нормі вона рівна 75±15.
1) Визначити ритмічність пульсу на променевій артерії (2 хв).
Визначають проміжки часу між пульсовими хвилями. Якщо пульсові хвилі йдуть одна за одною через рівні проміжки часу, говорять, що пульс ритмічний. Якщо проміжки часу між пульсовими ударами неоднакові, то пульс називається аритмічним.
2) Оцінити наповнення пульсу на променевій артерії (2 хв).
Оцінюють величину амплітуди пульсових хвиль. Якщо амплітуда коливань пульсової хвилі є високою, говорять про повний пульс, якщо ж ця амплітуда невелика – говорять про неповний пульс.