
- •Станція 1
- •1.Динамометрія
- •2.Визначення гостроти центрального зору
- •3. Дослідження слуху камертоном
- •4. Тестування психологічних властивостей людини за Айзенком
- •3) Обробка результатiв
- •4) Висновок
- •Станція 2
- •Аналіз спірограми здорової людини. Оцінка результатів. Вказати межі норми.
- •Станція №3 Фізіологія крові та кровообігу Визначення груп крові в системі ав0 за стандартними гемаглютинуючими сироватками.
- •1) Підготувати набір необхідних матеріалів для визначення груп крові за допомогою стандартних гемаглютинуючих сироваток (5 хв.).
- •2) Продемонструвати методику нанесення стандартних гемаглютинуючих сироваток та досліджуваної крові на планшет для визначення групи крові (3 хв.).
- •3) На запропонованому взірці оцінити перебіг реакції аглютинації та встановити групову належність крові в системі ав0. (5 хв.).
- •4) Продемонструвати методику визначення групи крові за стандартними гемаглютинуючими сироватками (5 хв.).
- •5) На запропонованому взірці пояснити результати появи аглютинації при використанні стандартних гемаглютинуючих сироваток. (5 хв.)
- •1) Підготувати необхідні матеріали для визначення груп крові за допомогою моноклональних антитіл анти-а і анти-в (5 хв.).
- •2) Продемонструвати методику нанесення стандартних моноклональних антитіл анти-а і анти-в та досліджуваної крові на планшет для визначення групи крові (3 хв.).
- •3) На запропонованому взірці оцінити перебіг реакції аглютинації та встановити групову належність крові в системі ав0 за допомогою моноклональних антитіл анти-а і анти-в (5 хв.).
- •5) На запропонованому взірці пояснити результати появи аглютинації при використанні моноклональних антитіл анти-а і анти-в (5 хв.)
- •1) Підготувати необхідні реактиви для визначення резус-належності крові в системі сde за моноклональними антитілами (5 хв.)
- •2) Продемонструвати методику нанесення стандартних моноклональних антитіл анти-d та досліджуваної крові на планшет для визначення групи крові (3 хв.).
- •4) Продемонструвати методику визначення резус-належність крові в системі сde (5 хв).
- •5) На запропонованому взірці пояснити результати появи аглютинації при використанні моноклональних антитіл анти-d (5 хв.)
- •1) Накласти електроди для реєстрації екг в стандартних та підсилених відведеннях (5 хв)
- •2)Накласти електроди для реєстрації екг в грудних відведеннях (5 хв).
- •3) Записати екг в стандартних відведеннях (3 хв).
- •4) Записати екг в підсилених відведеннях (3 хв).
- •5) Записати екг в грудних відведеннях (3 хв).
- •1) Визначити джерело збудження на екг (3 хв).
- •3) Оцінити вольтаж екг (3 хв).
- •4) Визначити на екг напрямок електричної осі серця у фронтальній площині графічним способом (6 хв).
Станція 1
1.Динамометрія
Одним із показників фізичного розвитку організму є сила м’язів. Для визначення сили м’язів користуються кистевим і становим динамометрами. Кистевий динамометр має овальну форму і складається з стальної пружини, ступінь стискання якої реєструється стрілкою.
1) Взяти ручний динамометр, відвести руку від тулуба під прямим кутом. Друга рука опущена вздовж тулуба. Стиснути з максимальною силою пальці кисті і зафіксувати стрілку динамометра. Зробити так 5 разів з інтервалами в кілька хвилин. Найбільше відхилення стрілки динамометра є показником максимальної сили м’язів руки. Зробити таке визначення і для другої руки.
2) Після цього визначіть співвідношення між м’язовою силою і масою тіла
Силовий індекс= М’язова сила:Маса тіла*100%
У чоловіків силовий індекс складає близько 70%, а в жінок – 50%
3) Соматичні прояви – це різна сила і точність рухів правої і лівої половин тіла. Відомо, що ліва півкуля відповідає за чутливість і рух правої половини і навпаки.
2.Визначення гостроти центрального зору
1)Для дослідження гостроти зору використовують таблиці, в які вміщують декілька рядів спеціально підібраних знаків,що називаються оптотипами(букви,цифри,малюнки),ці таблиці розмістити на добре освітленій стіні.Найбільш поширені таблиці Сівцева,де, в 12 рядах,поряд з кільцями Ландольта,розташовані бувенні оптотипи.Таблиці повинні бути рівномірно і добре освітлені лампою 40 В,закритою щитком. Нижній край освітлювача повинен знаходитися на рівні 1,2 м від підлоги на відстані 5 м від обстежуваного.Кожне око перевіряють окремо.
2) Таблицю, для визначення гостроти центрального зору, розмістити на добре освітленій стіні. Обстежуваного посадити на відстані 5 м від таблиці і запропонувати йому закрити око спеціальним щитком. Указкою показувати букви, починаючи з верхнього рядка, знайти найнижчий рядок, всі букви якого обстежуваний ще чітко бачить і правильно називає. Гостроту зору визначити за формулою
V = d : D , де
V – гострота зору,
d – відстань від ока обстежуваного до таблиці,
D – відстань, з якої нормальне око повинно бачити чітко заданий рядок
3) Після цього визначити гостроту центрального зору іншого ока.
4)Таблиці Сівцева ,де,в 12 рядах,поряд з кільцями Ландольта,розташовані буквенні оптотипи.Таблиці розраховані на дослідження гостроти зору з відстані 5 м. На цій відстані деталі оптотипів 10-го рядка видно під кутом зору в хвилину.Гострота зору ока, яке розрізняє оптотипи цього рядка,дорівнює одиниці. Для визначення гостроти зору користуються формулою Снеллена:
Visus=d:D, де
d-відстань з якої проводять дослідження
D-відстань,з якої деталі знаків видно під кутом зору 1(проставлено в кожному рядку зліва від знаків)
(Наприклад обстежуваний з відстані 5 м читає 1-ий ряд,нормальне око розрізняє знаки цього ряду з 50 м,отже visus= 5/50=0,1
5) Дивитися на попередню(на гостроту зору впливають: ширина зіниці, прозорість заломлюючих середовищ, стан клінічної рефракції)
3. Дослідження слуху камертоном
1) Більш точним методом є дослідження слуху за допомогою камертонів. Камертони видають чисті тони, причому висота тону (частота коливань) для кожного камертона постійна. У практиці застосовуються зазвичай камертони, настроєні на тон С (до) в різних октавах, що включають камертони С р С, с, з ^ з 2, з 3, з 4, с. Дослідження слуху проводяться зазвичай трьома (С 128, С 3] 2, З 2048 або З 4096) або навіть двома (С 128 і С 2048) камертонами.
Камертон складається з ніжки і двох браншей (гілок).Також потрібен секундомір.
2) Для визначення кісткової звукопровідності камертон повинен бути приставлений ніжкою до соскоподібного відростка.
Для приведення камертона в стан звучання бранші вдаряють про який-небудь предмет. Після того як камертон почав звучати, не слід торкатися до його бранша рукою і не можна доторкатися браншамі до вуха, волосся, одягу досліджуваного, так як це припиняє або скорочує звучання камертона.
Камертон, що звучить, приставити ніжкою до соскоподібного відростка. Коли обстежуваний перестає чути звучання камертона на кістці, то відразу ж піднести його до слухового проходу. Виміряти тривалість кісткової і повітряної провідності. Порівняти тривалість сприйняття звучання камертону через повітряну і через кісткову провідність.
Норма : тривалість звучання камертону через кістки 20 с. праве і ліве вухо;
Тривалість звучання камертону через повітря 40 с. праве і ліве вухо