Основний зміст роботи

У вступі автором обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету, задачі, об’єкт та предмет дослідження та розглянута можливість практичного значення отриманих результатів дипломної роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження транскордонного співробітництва регіонів України» визначені поняття та економічна сутність транскордонного співробітництва (ТКС) і продемонстрована необхідність здійснення такого співробітництва прикордонними регіонами.

Автор визначає ТКС як специфічну сферу зовнішньоекономічної, політичної, екологічної, культурно-освітньої та інших видів міжнародної діяльності, яка здійснюється на регіональному рівні, що являє собою спільні дії, спрямовані на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади та територіальними громадами певного регіону із відповідними органами влади інших держав у межах визначеної їх національним законодавством компетенції, і демонструє необхідність здійснення ТКС за допомогою кіл Ейлера (рис. 1).

Рис.1. Просторова локалізація забезпечення благами у прикордонних регіонах.

Дослідивши нормативно-правову базу здійснення ТКС в Україні та закордонний досвід, автор виділяє три форми транскордонного співробітництва: єврорегіони, білатеральні організації, договори про співробітництво у визначених сферах між суміжними територіями.

Автор визначає єврорегіон як організаційну форму співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво. Білатеральні організації прикордонного міжрегіонального співробітництва являють собою утворення, до складу яких входять території двох суміжних держав, створені з метою встановлення і зміцнення добросусідських відносин, а також вирішення спільних проблем, визначених установчими документами.

Розглядаючи методику визначення ефективності ТКС, автор наводить систему, яка включає чотири групи показників: загальні статистичні дані, показники соціально-економічного та екологічного розвитку, проекти у різних сферах співробітництва та рівень розвитку прикордонної інфраструктури.

У другому розділі роботи «Аналіз транскордонного співробітництва Одеської області» проводиться аналіз стану, чинників розвитку та ефективності здійснення ТКС Одеською областю.

Аналізуючи стан розвитку ТКС Одеської області, автор вказує на то факт. що транскордонне співробітництво регіону із прикордонними регіонами Румунії та Республіки Молдова здійснюється здебільшого в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай».

Таблиця 1.

Склад Єврорегіону «Нижній Дунай»

Адміністративно-територіальна одиниця	Територія, тис. км2	Населення, тис. осіб
Одеська область	33,3	2394,7
повіт Галац	4,6	619,55
повіт Тульча	8,49	265,34
повіт Бреїла	4,76	373,17
район Кагул	1,5	119,2
район Кантемір	0,9	61,3
Загалом	53,55	3833,260

Аналізуючи чинники розвитку ТКС Одеської області, серед позитивних факторів автор виділяє геополітичне та геоекономічне положення Одеської області (найбільша довжина кордону серед усіх українських прикордонних областей, що складає 1234 км, з яких 176 км - кордон з Румунією по річці Дунай, 268 км - по Чорному морю з Туреччиною, Румунією та Болгарією, і 790 км - сухопутний кордон з Молдовою, з якої 386 км - кордон з невизнаною Придністровською республікою, на території області діють 67 прикордонних пунктів пропуску, з яких 26 є міжнародними) та значний досвід здійснення такого співробітництва (Одеська область є членом Єврорегіону «Нижній Дунай» з 1997 року та членом ще 6 організацій міжрегіонального та транскордонного співробітництва).

Серед негативних чинників розвитку ТКС Одеської області автор виділяє слабкі економічні зв’язки області із суміжними регіонами Румунії та Республіки Молдова (у зовнішньоторговельному обороті до 4,7% і 0,62% від загального обсягу відповідно), нестабільні українсько-румунські та українсько-молдавські політичні відносини, інерція та безініціативність місцевої влади у питання транскордонного співробітництва, відсутність в останньої необхідних повноважень, низький рівень залучення до розвитку транскордонного співробітництва представників бізнесу і суспільного сектора, недостатнє фінансування діяльності єврорегіональних утворень, розбіжності законодавства України та сусідніх Молдови та ЄС, організаційні проблеми, пов’язані із недостатньою координацією співробітництва та великим розміром Єврорегіону «Нижній Дунай»

За допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу, автор розраховує вплив економічної складової транскордонного співробітництва на економіку Одеської області та зворотній вплив економічного розвитку на ТКС. Виходячи із даних про динамку розвитку ВРП, зовнішньоторговельного обороту області та прямих іноземних інвестицій (ПІІ) із суміжних країн в регіон (див. табл. 2, 3, 4 та рис. 2, 3, 4 ), автором виведено, що із збільшенням обсягу ПІІ в економіку області на 1 млн. дол. США, її ВРП зросте на 179,5 мільйонів доларів США; зростання обсягів експорту товарів та послуг до Румунії та Молдови на 1 млн. дол. США сприятиме зростанню ВРП області на 2,8 млн. дол. США; збільшення імпорту товарів та послуг в область на 1 млн. дол. США скорочує обсяг валового регіонального продукту на 1,9 млн. дол. США при незмінних інших факторах впливу; при зростанні ВРП Одеської області на 1 млн. дол. США обсяги експорту товарів та послуг до Румунії та Молдови збільшаться на 85 тисяч доларів США, а при збільшенні обсягів інвестованих із зазначених країн в економіку області коштів на 1 млн. дол.. США експорт товарів та послуг зросте на 29,21 мільйон доларів США.

Таблиця 2.

Валовий регіональний продукт Одеської області, у динаміці

Рік	ВРП, млн. грн	ВРП, млн. дол. США
2007	33116	6558
2008	46994	6103
2009	48647	6092
2010	50001	6280
2011	51576	6455

Рис.2. Валовий регіональний продукт Одеської області.

Таблиця 3.

Динаміка обсягів експорту, імпорту та ЗТО товарами та послугами Одеської області із Румунією та Республікою Молдова, у динаміці за 5 років у тис. дол. США

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік	2011 рік
Експорт	61113,9	171121	101216	107028	79766
Імпорт	188507	295509	123706	180808	286127
ЗТО	249621	466629	224922	287836	365893
Баланс	-127393	-124388	-22490	-73781	-206361

Таблиця 4.

Інвестиції суміжних країн в економіку Одеської області станом на кінець року, у динаміці, тис. дол. США

Країна	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2010 рік		2011 рік
	(тис. дол. США)
Республіка Молдова	18316,8	15334,1	15499,4	15697,0	15000
Румунія	312,3	1326,7	1883,9	1891,2	2236,1
ВСЬОГО	18629,1	16660,8	17383,3	17588,2	17236,1

Рис.3. Динаміка показників експорту, імпорту та зовнішньоторговельного обороту Одеської області із сусідніми країнами.

Рис.4. Динаміка здійснення інвестицій сусідніми країнами в економіку Одеської області.

Аналізуючи ефективність здійснення транскордонного співробітництва Одеської області, автор будує систему показників транскордонного співробітництва Одеської області, що складається із аналітичних даних щодо території Єврорегіону «Нижній Дунай» та його економічного профілю (табл. 5), показників макроекономічного розвитку регіону у взаємозв’язку із даними про економічну складову ТКС області (ВРП, обсяги реалізованої промислової продукції, номінальну та середню заробітну плату, рівень безробіття, ПІІ в економіку області із суміжних країн, зовнішньоторговельний оборот із суміжними країнами), характеристики проектів із ТКС, реалізованих на території області та їх результатів, а також даних щодо рівня розвитку прикордонної інфраструктури та інтенсивності руху через кордон області (табл. 6).

Таблиця 5.

Загальні дані адміністративно-територіальних одиниць, що входять до складу Єврорегіону «Нижній Дунай»

Регіон	Розміри: територія та чисельність населення	Економічний профіль регіону
Одеська область (Україна)	Займає площу 33,3 тис. кв. км, населення – 2394,7 тис. осіб.	нафтохімічна промисловість, транспорт, сільське господарство, туризм.
Повіт Галац (Румунія)	Займає територію 4,6 тис. кв. км, населення - 619,55 тис. осіб.	металургія, будівництво, суднобудування, харчова та легка промисловість, транспорт, сільське господарство, рибальство.
Повіт Тульча (Румунія)	Займає територію 8,49 тис. кв. км, населення - 265,34 тис. осіб.	сільське господарство, рибальство, легка промисловість, металургія, транспорт.
Повіт Брейла (Румунія)	Займає територію 4,76 тис. кв. км, населення - 373,17 тис. осіб.	сільське господарство, рибальство, легка промисловість.
Район Кагул (Республіка Молдова)	Займає територію 1,5 тис. кв. км, населення - 119,2 тис. осіб.	сільське господарство, харчова та текстильна промисловість.
Район Кантемір (Республіка Молдова)	Займає територію 0,9 кв. км, населення - 61,3 тис. осіб.	сільське господарство.
Єврорегіон «Нижній Дунай»	Займає територію 53,55 кв. км, населення – 3833,26 тис. осіб.	сільське господарство, рибальство, легка промисловість, хімічна промисловість, будівництво, металургія, транспорт.

Таблиця 6.

Інтенсивність руху через кордон Одеської області із суміжними країнами

Рік	Інтенсивність руху пасажирів, осіб	Інтенсивність руху вагонів, одиниць		Інтенсивність руху автомобілів, одиниць
		Пасажирських	Вантажних	Легкових	Вантажних
2009	9455358	1919	3791	1694393	162071
2010	9512802	872	2831	1640352	165805
2011	9895358	1915	3274	1624269	176164

Автор робить висновок про незначну ефективність ТКС Одеської області, спричинену тим, що транскордонне співробітництво здійснюється переважно в культурній сфері та у сфері захисту навколишнього середовища, значним занепадом прикордонної інфраструктури та слабкими зовнішньоекономічними зв’язками із суміжними прикордонними регіонами сусідніх держав.

У розділі третьому роботи «Перспективи розвитку транскордонного співробітництва Одеської області» автором розглянуті можливості удосконалення організаційної складової ТКС, запропоновані можливі шляхи подолання негативних чинників розвитку транскордонного співробітництва та розроблені послідовні кроки щодо підвищення ефективності здійснення ТКС області.

Автор вважає за потрібне удосконалення організаційної складової ТКС області, що передбачає реформування процесу здійснення єврорегіонального співробітництва та пошук нових, більш сучасних форм здійснення транскордонного співробітництва. В рамках першого напрямку автором запропоновано два варіанти реформ. Перший заключається у посиленні ролі спільних органів в рамках Єврорегіону «Нижній Дунай», що передбачає набір постійного штату експертів-членів комісій зі сфер діяльності та розширення функцій останніх, а також створення спільного органу, функцією якого було би сприяння економічному розвиткові регіонів-членів. У рамках другого варіанту автор пропонує пошук можливості створення нових, менших за розмірами білатеральних організацій із сусідніми регіонами Румунії та Республіки Молдова. В рамках другого напрямку, що заключається у пошуку нових форм здійснення ТКС, автор пропонує створення спільної тристоронньої (Україна, Румунія, Республіка Молдова) політики сприяння розвиткові транскордонних кластерів. На думку автора, такі заходи сприятимуть розвиткові транскордонного співробітництва Одеської області.

Рис.5. Негативні чинники та проблеми розвитку транскордонного співробітництва Одеської області

Що стосується можливих шляхів вирішення проблем розвитку ТКС Одеської області (рис. 5), то автором запропоновано наступні заходи. Для подолання негативних зовнішньоекономічних та зовнішньополітичних чинників розвитку транскордонного співробітництва області, що включають в собі незначну роль в економіці Одеської області торговельних та інвестиційних зв’язків із суміжними регіонами Республіки Молдова та Румунії, певну напруженість в дипломатичних українсько-румунських та українсько-молдавських відносинах, економічну незацікавленість сторін у здійсненні єврорегіонального співробітництва та недостатність фінансових ресурсів, та формують організаційні (недостатню скоординованість дій в рамках співробітництва, відсутність єдиних інтересів у регіонів-учасників формування) та технічно-правові (розбіжності в законодавстві України, Румунії та Республіки Молдова, різний рівень повноважень регіональних влад у країнах) проблеми розвитку транскордонного співробітництва на рівні Єврорегіону, автор наголошує на необхідності:

1. поступової гармонізації українського законодавства із правом Європейського Союзу;

2. налагодження тісного дипломатичного діалогу між офіційним Києвом та Кишиневом і Києвом та Бухарестом щодо вирішення територіальних спорів;

3. сприяння залученню інвестицій із суміжних країн в економіку області та виходу регіональних виробників на ринки Румунії та Молдови для підвищення ролі ТКС у зовнішньоекономічній діяльності області.

Внутрішні негативні чинники розвитку ТКС області включають два фактори:

1. адміністративно-правовий фактор, що полягає у нездатності регіональної влади достатньо ефективно використовувати інструмент транскордонного співробітництва для розвитку регіону через відсутність певних повноважень.

2. суб’єктивний фактор, що базується на нерозумінні ролі транскордонного співробітництва як на рівні загальнонаціональному, так і на рівні обласної адміністрації, та невмінні вміло використати таке співробітництво і інтересах області.

Для подолання внутрішніх негативних чинників автор пропонує наступні заходи:

1. поступову адміністративно-правовій реформу, що полягатиме у передачі необхідного набору функцій у питаннях управління власною економікою регіонам

2. створення загальної концепції здійснення ТКС – починаючи з розробки методичних вказівок для місцевої влади на рівні селищ та районних адміністрацій та закінчуючи створенням координаційного органу, що сприяв би створенню єврорегіонів та здійсненню ТКС областями.

Автор визначає поняття ефективності здійснення ТКС як відношення ефекту від здійснення такого співробітництва, що виражається в збільшенні показника валового регіонального продукту області, до обсягів здійснення ТКС в економічній сфері: обсягів експорту-імпорту товарів та послуг регіону до суміжних країн та здійснюваних резидентами цих країн прямих іноземних інвестицій в економіку Одеської області.

Автор демонструє необхідність підвищення ефективності здійснення транскордонного співробітництва за допомогою побудови ліній тренду зазначених показників і розрахованого на їх основі прогнозу розвитку економіки області до 2014 року.

Рис. 6. Тренд валового регіонального продукту Одеської області

Рис. 7. Тренд прямих іноземних інвестицій в економіку Одеської області із Румунії та Республіки Молдова.

Рис. 8. Тренди експорту та імпорту товарів та послуг Одеської області із суміжними країнами.

Рис. 9. Тренд зовнішньоторговельного обороту товарами та послугами між Одеською областю та регіонами Румунії та Республіки Молдова.

Таблиця 7.

Прогноз валового регіонального продукту Одеської області та ключових показників транскордонного співробітництва регіону із суміжними країнами

Показник	2011 рік, млн. дол. США	2012 рік, млн. дол. США	2013 рік, млн. дол. США	2014 рік, млн. дол. США	Відхилення
					Абсолютне, млн. дол. США	Відсоткове, %
ВРП	6455	7017,6	7744,1	8679	834,3	13,1
ПІІ	17,2	18,7	19,4	20,97	0,44	2,5
Експорт товарів та послуг	79,8	95,9	93	90,6	28	29,6
Імпорт товарів та послуг	286,1	239	246,1	255,1	57,5	30,3
Зовнішньоторговельний оборот товарів та послуг	365,9	343	332	345,7	66,7	22,7

За результатами цих досліджень автор визначає наступні тенденції розвитку економіки області:

а) приплив прямих іноземних інвестицій із зазначених країн в економіку області відбуватиметься в обсягах, не більших, ніж 1,5 мільйони доларів щороку, що свідчить, з одного боку, про відсутність стабільних економічних зв’язків із резидентами суміжних країн, а з іншого, про низьку привабливість Одеської області для довгострокового вкладання коштів;

б) тенденція зниження обсягів експорту товарів та послуг Одеської області до суміжних країн свідчить про втрату вітчизняними виробниками долі ринку Румунії та Молдови;

в) тенденція збільшення обсягів імпортованих із суміжних країн в Одеську область товарів та послуг свідчить про втрату регіонального ринку вітчизняними виробниками;

г) збільшення показнику імпорту товарів та послуг із суміжних країн в область разом із зменшенням обсягів експорту в ці країни при і так негативному торговельному балансі свідчить про відтік іноземної валюти з області;

д) неоднозначність змінення показнику зовнішньоторговельного обороту свідчить про нестабільність розвитку торговельних відносин між Одеською областю та суміжними прикордонними регіонами Румунії та Республіки Молдова.

Виходячи із зазначених тенденцій, автор наголошує на необхідності використання наступних засобів підвищення ефективності транскордонного співробітництва:

а) сприяння залученню ПІІ шляхом створення спільного тристороннього агентства сприяння інвестуванню, проведення спільних заходів (ярмарок, конференцій, інвестиційних форумів) для інформування світової бізнес-спільноти про наявні в Єврорегіоні «Нижній Дунай» інвестиційні проекти;

б) сприяння виробництву експортоорієнтованої, орієнтованої на ринки суміжних країн, та імпортозамінної продукції в Одеській області шляхом створення умов для розвитку бізнесу в регіоні за допомогою зон пріоритетного розвитку;

в) сприяння створенню стабільних торговельних зв’язків між Одеською областю та суміжними прикордонними регіонами сусідніх Румунії та Республіки Молдова за рахунок створення транскордонних кластерів у пріоритетних галузях економіки, що можливо здійснити лише за рахунок проведення комплексної кластерної політики.

Автор визначає транскордонні кластери як найбільш дієвий інструмент транскордонного співробітництва і пропонує схематичний план здійснення політики розвитку транскордонних кластерів на території Одеської області та суміжних регіонів сусідніх країн (рис. 10).

Сутність даного плану полягає у створенні спільної українсько-румунсько-молдавської програми фінансування проектів, що передбачає налагодження транскордонних зв’язків між підприємствами. Подібне фінансування являтиме собою інвестування у розвиток прикордонної інфраструктури та сприятиме формуванню міжнародних зв’язків між резидентами України, Румунії та Молдови як необхідної умови для створення транскордонних кластерів.

Рис. 10. Процес реалізації тристоронньої програми розвитку транскордонного співробітництва

Виходячи із розробленого у ході дослідження економічного профілю Єврорегіону «Нижній Дунай», автор виділяє три основні галузі для створення транскордонних кластерів:

• сільське господарство (утворення аграрно-промислового кластеру на базі підприємств Одеської області, повітів Галац, Тульча та Брейла Румунії та районів Кантемір та Кагул Республіки Молдова);

• транспорт (утворення транспортно-логістичного кластеру на базі Одеської області та повітів Галац і Тульча Румунії);

• туризм (створення кластерів у галузі зеленого туризму в басейні Дунаю та рекреаційного туризму на узбережжі Чорного моря).

Щодо механізму реалізації плану автор пропонує два можливі варіанти фінансування: субсидіювання об’єктів ринкової інфраструктури або інвестування у конкретні проекти транспортної інфраструктури.

Автор демонструє доцільність створення транскордонних кластерів для розвитку ТКС області за допомогою порівняльного прогнозу розвитку показника ВРП у наступні 3 роки (табл. 8).

Таблиця 8.

Зростання ВРП Одеської області за теперішніх умов

та у разі проведення політики сприяння створенню транскордонних кластерів.

Роки	ВРП, млн. дол. США (прогноз за лінією тренду)	ВРП, млн. дол. США (за умови створення транскордонних кластерів)
2011 рік	6455
2012 рік	7018	7012
2013 рік	7744	7807
2014 рік	8679	8760

Автор визначає транскордонні кластери як найбільш дієвих інструмент підвищення ефективності здійснення транскордонного співробітництва та наголошує на необхідності проведення спільної тристоронньої програми кластерного розвитку.

У четвертому розділі роботи «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» розглядаються основи системи охорони праці та забезпечення безпеки життєдіяльності Одеській області. Автор аналізує функції обласної адміністрації та її структурних підрозділів у цій сфері та наводить класифікацію надзвичайних ситуацій.