Вітамінне борошно із деревної зелені

Деревна зелень є цінним кормом для тварин. Наприклад, свіжозібрана хвоя (шпилька) і листя деревних порід у вигляді вітамінного борошна можуть бути використані в годівлі тварин та у виробництві комбікормів. Вітамінне борошно з деревної зелені оцінюється 0,35 – 0,40 корм. од. В 1 кг його міститься у середньому 37 г перетравного протеїну. Залежно від деревної породи виготовляють такі види борошна: хвойно-вітамінне (із деревної зелені ялини, сосни, кедра, піхти сибірської); листяно-вітамінне (із зелені берези, осики, сірої вільхи, верби).

Для виготовлення вітамінного борошна використовують свіжу деревну зелень, не забруднену сторонніми домішками, а також деревну зелень сосни і піхти, оброблену водяною парою, відходи ефірно-олійного виробництва.

Вітамінне борошно із деревної зелені хвойних порід, крім сосни, можна виробляти протягом року, листяних порід — влітку, від моменту повного розпускання листя до початку його пожовтіння і обпадання. Для відокремлення, сепарації, транспортування деревної зелені, знімання дрібних пагонів, хвойної лапки і листя призначений агрегат ОДЗ-12. Існує кілька проектів установок з виробництва вітамінного борошна із деревної зелені. Найкращих показників за якістю і собівартістю досягають у цехах, де встановлено п’ять агрегатів: відокремлювач деревної зелені, пневмосепаратор, прес для різання та пресування очищених від зелені сучків, подрібнювач зелені і сушильний агрегат.

Вихідною сировиною для виробництва вітамінного борошна із деревної зелені є гілля дерев. Деревну зелень відокремлюють від гілок, використовують за призначенням, а оголені гілки подрібнюють і пресують. У деяких господарствах використовують зелену масу вегетуючих дерев. Гілля з дерев обрізають за допомогою рами від стогоклада СШР-0,56 або СНУ-0,5, на яку встановлюють дискову поперечну пилку, що має ремінний привод від редуктора і вала відбору потужності трактора «Бєларусь». Хвойну шпильку подрібнюють косаркою-подрібнювачем КІК-1,4, Е-280. Краще вона подрібнюється дробаркою ДКУ-2М, решета якої мають діаметр вічок 8 – 10 мм, або універсальним подрібнювачем кормів «Волгар-5».

Готове вітамінне борошно з деревної зелені пакують у паперові непросочені або в тканинні мішки не нижче третьої категорії. Мішки мають бути чистими, сухими, без сторонніх запахів, не заражені шкідниками хлібних запасів. Якість борошна, запакованого у паперові мішки, гарантується протягом 4 міс з часу відвантаження, а запакованого в тканинні мішки — протягом одного місяця.

Зберігати вітамінне борошно із деревної зелені треба так само, як і трав’яне.

Вітамінне борошно із коренебульбоплодів та гички

На високотемпературних сушарках типу АВМ або СБ-1,5 можна готувати борошно не тільки з різних видів трав, а й з картоплі, буряків, моркви та їх гички. Технологія переробки цієї сировини має свої особливості.

Встановлено, що при сушінні картоплі оптимальна температура відпрацьованого сушильного агента (теплоносія) має бути 130 –135 °С. При 110 – 120 °С шматочки картоплі не висихають і чорніють. Швидкість обертання барабана сушарки теж повинна бути суворо витримана. В агрегаті АВМ-1,5, наприклад, шматочки картоплі не прилипають до внутрішніх стінок барабана при швидкості його обертання 5 – 5,5 об/хв, а при 6 – 7 об/хв шматочки злипаються між собою, утворюючи грудки, при 3 – 4 об/хв — прилипають до стінок барабана, висихають і навіть загоряються.

Для сушіння картоплі розроблена спеціальна технологічна лінія. Вона складається із картоплесортувального пункту КСП-1,5Б, машини для миття бульб МРК-5, відокремлювача каміння К-5, бункера-накопичувача-дозатора, подрібнювача і агрегату АВМ. Для одночасного видалення каміння, миття й подрібнення бульб розроблено комплекс ІКМ-5.

Технологія сушіння моркви і цукрових буряків аналогічна сушінню картоплі і відрізняється лише способом подрібнення і температурним режимом. Перед висушуванням сировину миють і подрібнюють на стовпчики з поперечним перетином 15х20 мм² будь-якої довжини. Для цього плескаті ножі подрібнювача змінюють ножами трикутного перетину. Під час сушіння моркви швидкість обертання сушильного барабана 5 – 5,5 об/хв, температура відпрацьованого теплоносія — 120 …125 °С. Середня продуктивність агрегату 180 кг борошна за 1 год. Середня витрата палива — 360 кг/т.

Цукрові буряки, нарізані стовпчиками, потрібно сушити при швидкості обертання барабана 4 об/хв і температурі відпрацьованого теплоносія 110°С. Продуктивність агрегату 270 – 350 кг борошна за 1 год, витрата палива 270 – 350 кг/т.

На сушильних агрегатах можна сушити також деякі відходи рослинництва — гичку цукрових буряків, бадилля картоплі, відходи овочівництва та ін. Виготовлене з гички борошно — досить цінний кормовий продукт. У 1 кг його міститься 0,7 корм. од., 120 г перетравного протеїну, 100 – 120 мг каротину і багато мікроелементів.

У 1 кг борошна з картоплиння міститься 0,4 корм. од., 110 г перетравного протеїну, 105 – 107 мг каротину, 12 г кальцію і 2,05 г фосфору.

Дослідження показують, що бадилля картоплі без шкоди для бульбоутворення можна скошувати зарані. У різних зонах країни і за різних умов вирощування ці строки неоднакові: на півдні — за 10 –12 днів до збирання, на півночі і в зонах достатнього зволоження —за 20 – 25 днів, на поливі навіть можна скошувати двічі.

Нерідко викликає побоювання наявність у картопляному бадиллі соланіну. Але, як свідчать дослідження багатьох авторів, введення в комбікорм 10 % борошна із сухого картоплиння не впливає негативно на тварин.

Гичку коренеплодів збирають і висушують переважно у період, коли повністю використано трави і сезон збирання їх завершується. Це дає змогу розширити строки виготовлення вітамінних кормів і більш раціонально використати гичку. Зелену масу збирають косаркою-подрібнювачем КІК-1,4. Частота обертання сушильного барабана 5 об/хв, температура теплоносія на вході в барабан 630 – 650°С, на виході із барабана 105 – 110°С.