- •Пояснити чому зародження всього життя найчастіше пов*язують з водою.
- •Охарактеризуйте певні екосистеми прокаріотів.
- •Охарактеризуйте факти, з якими пов*язано еволюційний вибух у Вендському періоді Протерозойської ери.
- •Охарактеризуйте гіпотези щодо появи багатоклітинних організмів.
- •Чому не можна сучасних мавп вважати предками людини.
- •Чому вимерло більшість плаунів.
- •Згідно з гіпотезою походження життя на Землі академіка Опаріна перші ознаки живих систем мали коацерванти. Порівняйте їх властивості з властивостями амеби звичайної.
- •Коли з*явились покритонасінні рослини, які передумови їх виникнення.
- •Які прогресивні ознаки ссавців дали можливість їм збільшити чисельність в Крейдяному періоді.
- •Пояснити як міг відбутися «вихід» рослин на суходіл.
- •Пояснити причини зникнення риніофітів.
- •Поясніть чому саме членистоногі стали найрізноманітнішими і найчисельнішими серед сучасних тварин.
- •Які умови призвели до зникнення динозаврів у мезозойську еру.
Поясніть чому саме членистоногі стали найрізноманітнішими і найчисельнішими серед сучасних тварин.
Це найбільший за кількістю видів (понад 1,5 млн) та абсолютною чисельністю особин тип тварин. Серед безхребетних членистоногі — це найбільш високоорганізовані й надзвичайно різноманітні двобічносиметричні тварини. Вони опанували всі середовища існування в межах біосфери і поряд з деякими хребетними набули здатності до активного польоту, що дуже вплинуло на їхню різноманітність та чисельність.
Які умови призвели до зникнення динозаврів у мезозойську еру.
Найвідоміші версії вимирання динозаврів:
Позаземні:
Падіння астероїда на півострові Юкатан (територія нинішньої Мексики) — одна з найпоширеніших версій.
Версія «багаторазового падіння» передбачає кілька послідовних ударів. Вона залучається, зокрема, для пояснення того, що вимирання сталося не одномоментно .
Вибух наднової зірки або близький гамма-спалах.
Зіткнення Землі з кометою.
Земні абіотичні:
Посилення вулканічної активності , з якою пов'язують низку ефектів, які могли б вплинути на біосферу: зміна газового складу атмосфери; парниковий ефект, викликаний викидом вуглекислого газу при виверженнях; зміна освітленості Землі через викиди вулканічного попелу (вулканічна зима).
Різке зниження рівня моря, що відбулося в останній (Маастрихтській) фазі крейдяного періоду («маастрихтська регресія»).
Зміна середньорічних і сезонних температур
Різка зміна магнітного поля Землі.
Надлишок кисню в атмосфері Землі.
Різке охолодження океану.
Зміна складу морської води.
Земні біотичні:
Епізоотія(широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території)
Динозаври не змогли пристосуватися до зміни типу рослинності й отруїлися алкалоїдами, що з'явилися в квіткових рослин.
Динозаврів було винищено першими хижими ссавцями, які поїдали кладки яєць і дитинчат.
Комбіновані:
Перелічені вище причини можуть доповнювати одна одну, що деякими дослідниками використовується для висування різноманітних комбінованих гіпотез. Наприклад, удар гігантського метеорита міг спровокувати посилення вулканічної активності та викид величезної кількості пилу й попелу, що у підсумку могло спричинити зміну клімату, а це, у свою чергу — зміни типу рослинності й харчових ланцюгів і т. д.
Послідовність подій, що призвела до вимирання, уявляється такою:
Покритонасінні, що мають розвиненішу кореневу систему і краще використовують родючість грунту, досить швидко масово витіснили інші види рослинності. З'явилися комахи, спеціалізовані на харчуванні квітковими рослинами, а комахи, пов'язані з ранішими видами рослинності, почали вимирати.
Покритонасінні утворюють дернину, що є найкращим серед природних супресорів ерозії. Внаслідок розповсюдження дернини зменшилося розмивання поверхні суші і, відповідно, надходження в океани поживних речовин. «Збіднення» океану їжею призвело до загибелі значної частини водоростей, що були основним первинним виробником біомаси в океані. За трофічним ланцюгом це призвело до порушення всієї морської екосистеми і стало причиною масових вимирань у морі. Це ж вимирання зачепило й великих літаючих ящерів, які, за чинними уявленнями, були трофічно пов'язані з морем. Частина великих морських рептилій, крім того, могла не витримати конкуренції з появою саме в той час акул сучасного типу.
На суші тварини активно пристосовувалися до живлення зеленою масою (до речі, і травоїдні динозаври теж). У малому розмірному класі з'явилися дрібні фітофаги-ссавці (типу щурів). Їх поява призвела до появи відповідних хижаків, якими теж стали ссавці. Малорозмірні хижаки-ссавці були безпечні для дорослих динозаврів, але харчувалися їх яйцями і дитинчатами, створюючи динозаврам додаткові труднощі у відтворенні. При цьому охорона дитинчат для динозаврів практично нездійсненна через дуже велику різницю в розмірах між дорослими особинами й дитинчатами.
В результаті дрейфу материків наприкінці крейдяного періоду змінилася система вітрів і морських течій, що призвело до деякого похолодання на значній частині суші та посилення сезонного температурного градієнта. Інерційна гомойотермія, що забезпечувала динозаврам еволюційну перевагу в попередні періоди, в таких умовах вже не мала ефекту.
