8. Коли з*явились покритонасінні рослини, які передумови їх виникнення.

Перші залишки покритонасінних датуються юрським періодом і мають вік біля 140 мільйонів років. Базуючись на сучасних даних, можна припустити, що предки покритонасінних і гнетових розділилися протягом тріасового періоду . Залишки рослин з ознаками покритонасінних з'явилися протягом юрського і раннього крейдового періоду (135-65 мільйонів років тому), але це були досить-таки нечисленні і примітивні форми. Сліди широкого розвитку і розповсюдження покритонасінних з'явилися в палеонтологічному літописі в середині крейдового періоду (близько 100 мільйонів років тому). Але вже наприкінці цього періоду покритонасінні стали домінуючою формою рослинного життя, і в багатьох викопних рослинах пізнаються представники сучасних родин (наприклад, бук, дуб, клен і магнолія).

9. Які прогресивні ознаки ссавців дали можливість їм збільшити чисельність в Крейдяному періоді.

• Високий розвиток центральної нервової системи і в першу чергу кори великого мозку – центру вищої нервової діяльності. У зв’язку з цим пристосувальні реакції ссавців до умов довкілля найскладніші і найдосконаліші.

• Високорозвинута здатність до терморегуляції, що обумовлює відносно постійну температуру тіла. Гомойотермія (теплокровність) забезпечується за рахунок ряду пристосувань:

  • хімічної терморегуляції – регуляція теплоутворення шляхом стимулювання окислювальних процесів;

  • фізичної терморегуляції – регулювання віддачі тепла шляхом зміни характеру шкірного кровопостачання, величини випаровування води при диханні і потовиділенні;

  • волосяного покриву та підшкірної жирової клітковини.

• Живородіння та вигодовування малят молоком, що дозволяє ссавцям розмножуватися у вкрай різноманітних умовах.

В крейдяному періоді плацентарні ссавці розділилися на кілька груп: копитних, комахоїдних, хижаків і приматів.

10. Пояснити як міг відбутися «вихід» рослин на суходіл.

Основними передумовами «виходу» рослин на суходіл були такі події:

1) утворення в прибережних частинах водойм шару мулу, який став основою первісних грунтів;

2) накопичення в повітрі внаслідок життєдіяльності водоростей достатньої кількості кисню;

3) утворення навколо Землі озонового шару, який став надійним захистом для живих організмів проти шкідливих променів Сонця;

4) існування на великих площах суходолу постійного вологого й теплого клімату. Ці події, а також здатність водоростей витримувати певні періоди пересихання мілких водойм, створили передумови для «виходу» рослин на сушу. Перші наземні рослини виникли від багатоклітинних водоростей. Найдавнішими та найпримітивнішими наземними рослинами вважаю риніофітів.

Отже, «вихід» рослин на суходіл зумовлений виникненням суші з вологим теплим кліматом, утворенням Грунтів, накопиченням у повітрі кисню та формуванням озонового екрана.

11. Пояснити причини зникнення риніофітів.

Риніофіти зникли в кам'яновугільному періоді, який тривав з 360 до 280 млн. років тому, через неможливість конкурувати з більш розвиненими рослинами.