11. Текст модуля з порожньою формою:

unit Unit1;

Interface

{ список модулів, що підключаються}

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms, Dialogs;

{ оголошення класу форми}

type

TForm1 = class(TForm)

private //закритий розділ класу

{ Private declarations }

{ сюди можуть поміщатися оголошення змінних, функцій і процедур,

що включаються в  клас форми, але не доступних для інших модулів }

public  //відкритий розділ класу

{ Public declarations }

{ сюди можуть поміщатися оголошення змінних, функцій і процедур, що

включаються в  клас форми і доступних для інших модулів }

end;

var

Form1: TForm1;

{ сюди можуть поміщатися оголошення типів, констант, змінних,

функцій і процедур, до яких буде доступ з інших модулів,

але які не включаються в клас форми }

Implementation

{$R *.dfm}

{ сюди можуть поміщатися оголошення uses, оголошення типів, констант,

змінних, до яких не буде доступу з інших модулів. Тут же повинні

бути реалізації всіх оголошених в розділі interface функцій і процедур, а також

можуть бути реалізації будь-яких додаткових, не оголошених

раніше функцій і процедур }

end.

12. Гарний стиль програмування перебачає відведення для кожного нового проекту нового підкаталогу (папки Windows). Якщо розміщувати декілька проектів в один каталог, то Delphi, можливо, скоро заплутається в тому, які файли до якого проекту відносяться.

Після створення додатку з порожньою формою, відразу збережіть його в потрібному каталозі. І під час роботи над проектом почастіше виконуйте збереження. У багатовіконних додатках це дозволяє відразу задавати модулям імена, які використовуватимуться в програмі для взаємних посилань модулів один на одного.

Зручно при розробці простих проектів задавати імена файлів проектів і модулів однаковими, розрізняючи їх тільки префіксом «P» або «U» відповідно. Наприклад, файл проекту - PEditor, файл модуля - UEditor.