
- •Предмет і завдання курсу „Психологія особистості”.
- •Співвідношення понять „індивід”, „особистість”, „індивідуальність”.
- •Сутність поняття „особистість” у психодинамічних теоріях особистості.
- •Сутність поняття „особистість” у когнітивних теоріях особистості.
- •Сутність поняття „особистість” у гуманістичних теоріях особистості.
- •Сутність поняття „особистість” у вітчизняних теоріях особистості.
- •Структура особистості о.М.Леонтьєва.
- •Динамічна структура особистості к.К.Платонова.
- •Мотиваційна сфера особистості.
- •Потреби як джерело активності особистості.
- •Визначте роль цінностей в процесі функціонування особистості.
- •14. Порівняльний аналіз розуміння особистості представниками гуманістичної психології та психоаналітичного підходу.
- •15. Поняття про психологічний захист.
- •17.Особистість і темперамент.
- •18.Особистість і характер.
- •19. Особистість і здібності.
- •20. Сутність поняття “спрямованість особистості”.
- •21. “Ядро особистості”
- •22. Сутність ієрархічної теорії мотивації Маслоу.
- •23. Сутність “зсуву мотиву на мету” (за Леонтьєвим)
- •24. Становлення і розвиток особистості з позиції психоаналізу.
- •26. Умови становлення і розвитку особистості: гуманістична психологія.
- •27. Основні психосоціальні стадії розвитку особистості за е. Еріксоном.
- •29. Стадії розвитку особистості за г.С. Костюком
- •30. Критерії психологічно-зрілої особистості з позиції гуманістичної психології
- •31. Психодинамічний напрям щодо психологічно зрілої особистості.
- •32. Психологічно зріла особистість з позиції вітчизняної психології
- •33. Проблема особистісного вибору і сенс життя
- •34. Акцентуації характеру ( а.Є. Лічко)
- •35. Особистість і характер людини
- •36. Загальна характеристика невротичної особистості.
- •37. Соціальні типи характерів за е. Фроммом
- •48. Самооцінка і рівень домагань.
- •39. Здібності, задатки та індивідуальні відмінності.
- •40. Поняття про волю.
- •41. Вольова регуляція поведінки
- •42. Емоції та особистість
- •43. Фізіологія стресу
- •44. Поняття і будова людської діяльності
- •45. Види і розвиток людської діяльності
- •46. Уміння, навички і звички
- •47. Поняття і види спілкування
- •48. Роль спілкування в психічному розвитку людини
- •49. Роль дитинства в становленні особистості
- •50. Психологія юнацького віку і формування самосвідомості
- •51. Соціалізація особистості.
- •52. Типи неправильного виховання
- •53. Типи людей та «локус контролю», інтроверсія - екстраверсія, нейротизм
- •54. Психологічні характеристики
- •55. Система регуляции личности
- •56. Система стимуляции личности
- •57. Система стабилизации личтости
- •58. Система индикации личности.
- •59. Особистість у Східному соціокультурному середовищі
- •60. Психологічні теорії мотивації
15. Поняття про психологічний захист.
“Психологічний захист” розуміють як фільтр свідомості, зміст цього поняття полягає в тому, що він є захистом особистості від усвідомлення неприємних висновків (витісняючи неприємні висновки у підсвідоме).
Люди по-різному реагують на свої внутрішні труднощі: придушують власні схильності, заперечуючи їх існування, «забувають» про травмуючу їх подію, шукають вихід у самовиправданні, намагаються викривити реальність, займаються самообманом та ін. Так, використовуючи різні захисні механізми, вони захищають свою психіку від перенапруження.
Захисні механізми – це своєрідні пристосувальні процеси, властивості, якості, яких набуває особистість у процесі соціалізації.
Захисні механізми психіки виникають у ранньому дитинстві та розвиваються протягом життя.
А.Фрейд запропонувала вважати захисними такі «психодинамічні» механіми:
витіснення (подавлення) - витіснення з усвідомлення неприйнятного мотиву чи небажаної інформації.;
регресія - це повернення до ранніх періодів розвитку та відповідної їм манери самовираження. Вона зменшує тривогу, але джерело хвилювання залишається без змін. Куріння, переїдання, вживання алкоголю для самозабуття, кусання нігтів, копирсання в носі;
реактивні утворення - це несвідома інверсія бажання, замінюють моделі поведінки або переживань на діаметрально протилежні справжнім бажання особистості;
ізоляція – це операція відокремлення елементів психічного життя особистості, уявлень, вражень від іншої частини психіки;
заперечення - примітивний захисний механізм, завдяки якому людина не визнає тривожні аспекти реальності і своєї особистості. Основна формула заперечення: «Небезпеки немає. Нічого не бачу. Нічого не чую».;
проекція – це приписування іншій людині, предметам якостей, почуттів та намірів, що вкорінені у самій особистості;
ідентифікація – це процес злиття власної особистості з якоюсь іншою. Ідентифікація є елементом нормального розвитку:хлопчики ідентифікують себе з батьком, дівчатка з матірю, а всі так чи інакше ідентифікують себе з героями культури;
раціоналізація – це пояснення наших думок, почуттів, намірів, дій, які є неприпустимими, специфічним виправдовуючим чином. Неприпустиму поведінку перетворює на припустиму та необхідну.
інтелектуалізація – дає можливість за допомогою надмірного пояснення відійти від справжнього усвідомлення причин своє поведінки або змісту подій.
включення – це спосіб переоцінки значення травматичного фактора та вмонтування його в нову систему цінностей, куди колишня система входить як частина, і тоді відносна значущість травми знижується на тлі інших могутніших чинників.
заміщення – захисний механізм, який полягає у перенесенні дій, спрямованих на недоступний об’єкт, на дії з доступним об’єктом.
сублімація – спрямування інстинктивної енергії в прийнятні у суспільстві види діяльності.
16. Я-концепція особистості.
«Я - концепція» - це прояв самосвідомості, динамічна система уявлень людини про себе. Вона формується під впливом досвіду кожного індивіда. Ця система становить основу вищої саморегуляції людини, на базі якої вона будує свої стосунки з оточуючим її світом.
Я-концепція – цілісний образ власного Я, який виступає як установка по відношенню до самого себе і включає компоненти: когнітивний – уявлення і знання про свої здібності, зовнішність, соціальний статус та ін. (самоусвідомлення); емоціонально-оцінювальний – самоповагу, самокритичність та ін.; поведінковий – прагнення зберегти свої базові якості незалежно від ситуації, стремління бути зрозумілим, завоювати симпатію оточуючих.
Я - концепція |
|||
Я образ |
Самооцінка |
Самовизначення |
Самоактуалізація |
я-фізичне я-психічне я-соціальне я-духовне
я-ідеальне я-реальне |
завищена занижена адекватна
позитивна негативна (повязана з рівнем домагань: Самооцінка= успіх/рів.домагань |
особистісне сімейне професійне рольове |
оптимістичне самопочуття впевненість в собі вимогливість до себе цілепокладання |
Функції «Я-образ» та «Я-концепція»:
Забезпечують відчуття особистісної визначеності незалежно від зовнішніх умов;
Дозволяють зберігати стабільність та індивідуальність поведінки, незалежно від умов;
Дають можливість планувати життєві ситуації.