54. Психологічні характеристики

Особистість має 4 найважливіші психологічні характеристики: стійкість, мінливість, єдність та активність. Виділяють також три основні під структури особистості: можливості, властивості та направленість.

До можливостей особистості відносяться рівень розвитку її пізнавальних, емоційно-чуттєвих та вольових психічних процесів, загальні здібності, розвинена пам’ять з усіма її культурними нашаруваннями.

До властивостей особистості відносяться темперамент, характер та спеціальні здібності.

Направленість особистості виявляє мету, яку ставить перед собою людина, прагнення, мотиви, відповідно до яких вона діє. Мотивами виступають природні та психодуховні потреби, а також переконання людини.

Інтелектуальні процеси

Пізнання навколишнього світу починається з відчуттів, сприймань і породжує людське мислення. Мислення межі та глибину нашого пізнання, відображає зв'язки і відношення між предметами. У процесі мислення ми пізнаємо світ узагальнено та опосередковано (через слово).

Пам’ять – це процеси організації та зберігання минулого досвіду, що дають можливість його повторного використання в діяльності або повернення в сферу свідомості. Пам’ять лежить в основі здібностей людини, є умовою набуття знань, формування вмінь та навичок. Залежно від того, що запам’ятовується і відтворюється, виділяють рухову, зорову, слухову, емоційну, образну і словесно-логічну пам'ять.

Увага - це спрямованість та зосередженість психічної діяльності людини на об'єкти та явища зовнішнього світу. Увага людини має соціальну природу. Вона виникає в процесі праці і на основі праці.

Характер (від грец. – обрізування, карбування, прикмета) – це сукупність стійких рис особистості, що визначають ставлення людини до інших, до роботи, яку вона виконує. Характер виявляється в діяльності, тобто в особистостях діяльності, якими людина переважно займається, та спілкуванні – манері поведінки, способах реагування на дії і вчинки людей.

В характері людини закладена програма типової поведінки у типових обставинах.

Структура рис характеру виявляється в тому як людина ставиться:

• до інших людей, демонструючи уважливість, прихильність, комунікативність, альтруїзм, дбайливість, тактовність, коректність або протилежні риси;

• до справ, виявляючи сумлінність, допитливість, ініціативність, рішучість, ретельність, точність або протилежні риси;

• до речей, демонструючи при цьому бережливість, економність, акуратність, почуття смаку або протилежні риси;

• до себе, виявляючи розумний егоїзм, впевненість у собі, почуття власної гідності чи протилежні риси.

Акцентуації характеру – це крайні варіанти норми характеру як результат підсилення його окремих рис. Акцентуації характеру можуть спричинювати неадекватні дії, вчинки людей.

Психофізіологічні якості

Темперамент (від лат. temperamentum) – це сукупність властивостей, що характеризують динамічні особливості психічних процесів і поведінки людини, їх силу, інтенсивність, швидкість, темп; виникнення, припинення і зміни.

Типи темпераменту:

• сангвінік - сильний, врівноважений, рухливий тип;

• флегматик – сильний , врівноважений, інертний тип;

• холерик – сильний , неврівноважений тип;

• меланхолік – слабкий тип.

Спрямованість особистості – поняття, що позначає сукупність домінуючих у людини мотивів і потреб, які визначають головну лінію її поведінки, діяльності і спілкування з людьми. Розрізняють три основних види спрямованості: спрямованість на взаємодію, спрямованість на завдання (ділова спрямованість) і спрямованість на себе (особиста спрямованість).

Самосвідомість являє собою складний психічний процес, сутність якого полягає у сприйнятті особистістю численних образів самої себе в різних ситуаціях діяльності й поведінки, в усіх формах взаємодії з іншими людьми і в поєднанні цих образів в єдине цілісне утворення – уявлення, а потім у поняття свого власного “Я” як суб’єкта, що відрізняється від інших суб’єктів. Самосвідомість пов’язана зі здатністю до рефлексії, до погляду на себе немовби “збоку”.