40. Поняття про волю.

Воля — свідоме регулювання суб'єктом діяльності своєї поведінки, що пов'язано із подоланням внутрішніх і зовнішніх перешкод на шляху до мети. Внутрішні (стан здоров'я, потреби, мотиви, установки тощо) і зовнішні (простір, час, властивості предметів і явищ, інші люди тощо) перешкоди спонукають до вольового зусилля, яке створює готовність до подолання труднощів, що реалізується у вольових діях.

Етапи вольової дії:

1. Усвідомлення мети і бажання її досягти.

2. Усвідомлення можливостей досягнення мети.

3. Поява мотивів, які або стверджують або заперечують ці можливості.

4. Боротьба мотивів і вибір.

5. Прийняття однієї з можливостей досягнення мети в якості рішення.

6. Реалізація прийнятого рішення.

Основні вольові якості суб'єкта визначають його поведінку:

1. Сильна воля характеризується: чітким усвідомленням мети, великим бажанням її досягти, наявністю достатніх можливостей та відповідної мотивації, обгрунтованою боротьбою мотивів, швидким вибором та прийняттям рішення, активністю і стійкістю щодо реалізації прийнятого рішення.

2. Наполегливість свідчить про те, що мета уявляється дещо віддаленою, але бажання її досягти — велике, а реалізація рішення має стійкий і активний характер.

3. Впертість як вольова якість характеризується на етапах вольової дії тим, що мета і бажання її досягти об'єктивно не виправдані; можливості і мотиви, боротьба мотивів і їх вибір визначаються , не об'єктивним аналізом усіх можливостей, а упередженою думкою; рішення приймається без достатнього обґрунтування, але з великим бажанням та рішучою реалізацією.

4. Конформність характеризує: мінливість цілей і бажань; визначальне значення думок інших людей щодо можливостей, мотивів, вибору; змінність рішень, які реалізуються дуже пасивно.

5. Навіюваність, як вольова якість, має такі характерні ознаки етапів вольової дії: цілі, бажання, мотиви, боротьба та вибір — дуже невиразні, майже відсутні. Рішення задається ззовні, а його реалізація пасивна.

6. Ретельність і рішучість характеризуються приблизно таким самим складом етапів вольових дій, що й сильна воля, наполегливість; єдина відмінність полягає у тому, що інколи мотивів багато, а їх вибір не завжди має всебічний характер.

7. Така вольова якість, як нерішучість, означає, що має місце чітке усвідомлення цілей, наявні можливості і мотиви, але їх боротьба і вибір мають незавершений характер, рішення або відсутні, або швидкоплинні, а реалізація — взагалі відсутня.

8. Для слабовілля характерні: слабке бажання досягти цілі , обмежені можливості, незавершеність у боротьбі мотивів та їх виборі, відсутність бажання приймати рішення, нестійка реалізація рішення.

41. Вольова регуляція поведінки

Функцією вольової регуляції є підвищення ефективності відповідної діяльності, а вольова дія постає як свідома, цілеспрямована дія людини щодо подолання зовнішніх і внутрішніх перешкод за допомогою вольових зусиль.

Первинні, або базові, вольові якості особистості – сила волі, енергійність, наполегливість, витримка тощо. Їх можна розглядати як. Такі якості визначають поведінку

Вторинні якості - рішучість, сміливість, самовладання, впевненість у собі. Такі якості розвиваються звичайно в онтогенезі дещо пізніше. У житті вони виявляються в єдності з характером, тому їх можна розглядати не тільки як вольові, але й як характерологічні.

Третя група якостей, що, відбиваючи волю людини, пов'язані водночас з її морально-ціннісними орієнтирами. Це - відповідальність, дисциплінованість, принциповість, обов'язковість.

Вольова дія, необхідність у ній виникає тоді, коли на шляху здійснення мотивованої діяльності з'явилася перешкода. Вольовий акт пов'язаний з її подоланням. Попередньо, проте, необхідно усвідомити, обдумати суть виниклої проблеми.

Вольова регуляція необхідна для того, щоб протягом тривалого часу утримувати в полі свідомості об'єкт, над яким міркує людина, підтримувати сконцентровану на ньому увагу. Воля бере участь в регуляції практично всіх основних психічних функцій: відчуттів, сприйняття, уяви, пам'яті, мислення і мови. Розвиток зазначених пізнавальних процесів від означає набуття людиною вольового контролю над ними.