29. Стадії розвитку особистості за г.С. Костюком

Видатний український психолог Г. С. Костюк (1899—1982) зробив значний внесок у психологічну теорію особистості. По його концепції, індивід стає суспільною істотою, особистістю в міру того, як у нього формуються свідомість і самосвідомість, виходить система психічних властивостей, здатність брати участь у житті суспільства, виконувати соціальні функції.

Цілісна система періодизації розвитку особистості на протязі всього життя (стадії):

1. Фаза новонародження: утворюються умови становлення особистості (1-2 міс.). Спірність між початковими соціальними й фізичними відносинами в цей період є руховою силою психічного розвитку дитини.

2. Стадія дитини: провідної є потреба в спілкуванні, суть якого обмін емоціями між дорослим і дитиною. Утворюється свідомість.

3. Перехід до раннього дитинства: перше усвідомлення «самості», з'являється «Я».

4. Дошкільне дитинство: усвідомлюється внутрішній світ, здійснюються перші способи свідомої саморегуляції.

5. Молодше шкільне дитинство: усвідомлення свого місця в системі суспільних відносин.

6. Підлітковий період: якісна перебудова особистості, усвідомлення себе, підліток стає суб'єктом саморозвитку, самовдосконалення.

7. Старший підлітковий вік (15-17): пошук морального й професійного самовизначення, проблема сенсу життя, світогляду.

8. Перехід до юності (17-18): перехід від пізнання миру до його перетворення, самоствердження свого «Я», творчої професійної діяльності.

9. Юнацький вік (18-23): особистісне й професійне самовизначення.

10. Молодість (24-30): час пошуку себе.

11. Перехід до розквіту (прим. 30): самоаналіз власної особистості, криза.

12. Розквіт: (31-40) найвища працездатність, віддача, творчість.

13. Зрілість (40-55): вершина професійного росту, потреба передати досвід послідовникам, учням; питання сенсу життя.

14. Старість (55-90):  потреба в передачі досвіду, спілкуванні, повазі, самоствердженні.

30. Критерії психологічно-зрілої особистості з позиції гуманістичної психології

Гуманістична психологія – напрямок у психології, що визнає своїм головним предметом особистість як унікальну цілісну систему, що являє собою не щось заздалегідь задане, а «відкриту можливість» самоактуалізації, властиву тільки людині.

Представник напрямку гуманістичної психології Олпорт Г.У. був першим, хто ввів у психологію уявлення про зрілу особистість, помітивши, що психоаналіз ніколи не розглядає дорослу людину як дійсно дорослу. У своїй книзі 1937 року він присвятив зрілій особистості окрему главу, сформулювавши в ній три критерії особистісної зрілості. Перший критерій – розмаїтість автономних інтересів, розширення «Я». Зріла особистість не може бути вузькою. Другий – самосвідомість, самооб'єктивація. Сюди ж він відносить таку характеристику як почуття гумору, що, за експериментальним даними, найкраще корелює зі знанням себе. Третій критерій – філософія життя. Зріла особистість має свій світогляд на відміну від особистості незрілої.

У більш пізніх роботах він розширює й доповнює перелік цих критеріїв, описуючи вже 6 основних параметрів зрілої особистості, які вбирають у себе перші три:

1. Широкі межі «Я», активна участь у трудових, сімейних та соціальних стосунках.

2. Здатність до теплих, сердечних соціальних контактів, включаючи дружню інтимність та співчуття.

3. Самоприйняття та вміння контролювати власні емоційні труднощі без шкоди оточуючим.

4. Реалістичне сприймання людей, об'єктів, ситуацій, формування реалістичних цілей.

5. «Самооб'єктивність» —- чітке уявлення про свої слабкі та сильні сторони, почуття гумору.

6. Наявність системи цінностей, яка має головну мету та надає сенс усьому, що робить людина.

Олпорт був першим психологом, хто заговорив всерйоз про ролі гумору для особистості. По-шосте, зріла людина має цільну життєву філософію. Яке зміст цієї філософії, принципової ролі не грає – найкращої філософії не існує.