- •Предмет і завдання курсу „Психологія особистості”.
- •Співвідношення понять „індивід”, „особистість”, „індивідуальність”.
- •Сутність поняття „особистість” у психодинамічних теоріях особистості.
- •Сутність поняття „особистість” у когнітивних теоріях особистості.
- •Сутність поняття „особистість” у гуманістичних теоріях особистості.
- •Сутність поняття „особистість” у вітчизняних теоріях особистості.
- •Структура особистості о.М.Леонтьєва.
- •Динамічна структура особистості к.К.Платонова.
- •Мотиваційна сфера особистості.
- •Потреби як джерело активності особистості.
- •Визначте роль цінностей в процесі функціонування особистості.
- •14. Порівняльний аналіз розуміння особистості представниками гуманістичної психології та психоаналітичного підходу.
- •15. Поняття про психологічний захист.
- •17.Особистість і темперамент.
- •18.Особистість і характер.
- •19. Особистість і здібності.
- •20. Сутність поняття “спрямованість особистості”.
- •21. “Ядро особистості”
- •22. Сутність ієрархічної теорії мотивації Маслоу.
- •23. Сутність “зсуву мотиву на мету” (за Леонтьєвим)
- •24. Становлення і розвиток особистості з позиції психоаналізу.
- •26. Умови становлення і розвитку особистості: гуманістична психологія.
- •27. Основні психосоціальні стадії розвитку особистості за е. Еріксоном.
- •29. Стадії розвитку особистості за г.С. Костюком
- •30. Критерії психологічно-зрілої особистості з позиції гуманістичної психології
- •31. Психодинамічний напрям щодо психологічно зрілої особистості.
- •32. Психологічно зріла особистість з позиції вітчизняної психології
- •33. Проблема особистісного вибору і сенс життя
- •34. Акцентуації характеру ( а.Є. Лічко)
- •35. Особистість і характер людини
- •36. Загальна характеристика невротичної особистості.
- •37. Соціальні типи характерів за е. Фроммом
- •48. Самооцінка і рівень домагань.
- •39. Здібності, задатки та індивідуальні відмінності.
- •40. Поняття про волю.
- •41. Вольова регуляція поведінки
- •42. Емоції та особистість
- •43. Фізіологія стресу
- •44. Поняття і будова людської діяльності
- •45. Види і розвиток людської діяльності
- •46. Уміння, навички і звички
- •47. Поняття і види спілкування
- •48. Роль спілкування в психічному розвитку людини
- •49. Роль дитинства в становленні особистості
- •50. Психологія юнацького віку і формування самосвідомості
- •51. Соціалізація особистості.
- •52. Типи неправильного виховання
- •53. Типи людей та «локус контролю», інтроверсія - екстраверсія, нейротизм
- •54. Психологічні характеристики
- •55. Система регуляции личности
- •56. Система стимуляции личности
- •57. Система стабилизации личтости
- •58. Система индикации личности.
- •59. Особистість у Східному соціокультурному середовищі
- •60. Психологічні теорії мотивації
27. Основні психосоціальні стадії розвитку особистості за е. Еріксоном.
На стадії дитинства (1-ша стадія) головну роль у житті дитини відіграє мати, вона годує, доглядає, дає ласку, турботу, у результаті чого в дитини формується базова довіра до світу.
2-га стадія раннього дитинства пов'язана з формуванням автономії і незалежності. Дитина відчуває можливість покарання, в неї формується почуття сорому. Наприкінці стадії повинна бути рівновага «автономії» і «сорому».
У віці 3-5 років, на третій стадії, дитина вже переконана, що вона особистість, тому що вона бігає, вміє говорити, формується почуття підприємливості, ініціативи.
У молодшому шкільному віці (4-та стадія) дитина вичерпує можливості розвитку в рамках сім'ї, і тепер школа залучає її до знань. Формується працелюбство.
У підлітковому віці (5-та стадія) формується центральна форма егоідентичності. Підліток знаходить своє «Я», визнання себе з боку оточуючих.
На 6-й стадії (молодість) для людини актуальними стають пошук супутника життя, тісне співробітництво з людьми.
7-ма (центральна) стадія – дорослий етап розвитку особистості. Позитивні симптоми цієї стадії: особистість вкладає себе в улюблену працю і турботу про дітей, задоволена собою і життям. Якщо немає об'єктів любові (немає улюбленої роботи, сім'ї, дітей), то людина спустошується, виникає застій.
Після 50 років (8-ма стадія) відбувається утворення завершеної форми егоідентичності. Людина переосмислює усе життя, усвідомлює своє «Я».
Стадии |
Возраст |
Задача этапа |
Ценные качества |
Провідна діяльність |
|
I |
Орально-сенсорная |
Первый год жизни |
Базисное доверие / базисное недоверие |
Энергия и Надежда |
Емоційне спілкування з дорослими |
II |
Мышечно-анальная |
2-й – 3-й годы жизни |
Автономия / стыд и сомнения |
Самоконтроль и Сила воли |
Предметна діяльність |
III |
Локомоторно-генитальная |
4 – 5 лет |
Инициатива / чувство вины |
Направление и Целеустремленность |
Гра |
IV |
Латентная |
6 – 11 лет |
Трудолюбие / чувство неполноценности |
Система и Компетентность |
Навчальна діяльність |
V |
Подростковый возраст и ранняя юность |
12 – 18 лет |
Идентичность / смешение ролей |
Посвящение и Верность |
Спілкування з ровесниками |
VI |
Ранняя взрослость |
От конца юности до начала среднего возраста |
Близость / изоляция |
Аффилиация и Любовь |
Навчально-фахова діяльність, трудова діяльність |
VII |
Взрослость |
Зрелый возраст |
Генеративность / стагнация |
Производство и Забота |
Трудова діяльність, фахове навчання |
VIII |
Зрелость |
Пенсионный возраст |
Целостность эго / отчаяние |
Самоотречение и Мудрость |
|
28. Стадії розвитку особистості за Д. Ельконіним.
№ п/п |
Вік |
Протиріччя |
Соціальна ситуація |
Провідна діяльність |
Новоутворення |
1 |
Новонародженість (0—3 міс.) |
Дитина народжується з біологічними потребами, але самостійно їх задовольнити не може |
Повна фізична та психічна залежність від дорослого |
— |
Комплекс пожвавлення — це емоційно-рухова реакція дитини на появу дорослого |
2 |
Немовля (3 міс.—1 рік) |
У дитини є певні потреби, які вона не може самостійно задовольнити |
Розвиток системи «дитина — суспільний дорослий» |
Емоційне спілкування |
1. Мова 2. Емоційне відчуття власного тіла 3. Розвиток потреб і мотивів |
3 |
Раннє дитинство (1—3 рр.) |
Дитина відкриває предметний світ, але самостійно не може осягнути функції предметів |
Спілкування з дорослим відносно функцій та дій з предметами |
Предметна маніпулятивна діяльність |
1. Мова 2. Наочно-дійове мислення 3. Прагнення до самостійності (Я сам) |
4 |
Дошкільний вік (3—6, 7 рр.) |
Дитина віділила себе з предметного світу, побачила нетотожність з дорослим. Виникає необхідність в освоєнні соціального середовища, але не має можливості |
Подальший розвиток системи «дитина—суспільний дорослий». Осягнення світу дорослих відносин |
Рольова гра |
1. Емоційне оформлення соціальних потреб, мотивів 2. Розвиток образного мислення, уяви 3. Формування довільної поведінки 4. Формування моралі |
5 |
Молодший вік (6, 7—11 рр.) |
Виникає потреба в знаннях, але в дітей не сформовані способи пізнання оточуючого світу |
1. Дитина — вчитель 2. Стосунки в дитячому колективі 3. Стосунки з батьками |
Навчальна діяльність |
1. Внутрішній план дій 2. Рефлексія 3. Розвиток пізнавальних процесів 4. Розвиток довільної поведінки |
6 |
Підлітковий вік (11—15 рр.) |
Відчуття самостійності, «почуття дорослості», але психічні можливості підлітка обмежені |
1.Стосунки з дорослими (з конфліктами чи без) 2. Стосунки з однолітками |
Спілкування |
1. Розвиток потреб та мотивів 2. Рефлексія в моральній сфері 3. Почуття дорослості 4. Критичне відношення до дорослих 5. Самооцінка |
7 |
Рання юність (15—17 рр.) |
У цьому віці виникає прагнення до узагальненого пізнання світу і себе, але не вистачає життєвого досвіду |
Двоїстість соціальної ситуації: самостійність, отримання громадянських прав — залежність від дорослих |
Професійне самовизначення |
1. Узагальнене уявлення про «Я» 2. Моральна сфера 3. Професійне самовизначення 4. Розвиток інтимно-особистісної сфери 5. Теоретична форма мислення |
Чим більш зрілою психологічно та соціально є особистість, тим більше зростають її можливості у подальшому розвитку. Період особистісної зрілості відкриває якісно нові можливості становлення людини. З цієї позиції цікаво розглянути розвиток особистості протягом життя.