21. “Ядро особистості”

Ядро особистості складають, За Киричук:

1)життєві дизпозиції (інстинкти, імпульси) ;

Серед життєвих диспозицій важливою є перевага любові до життя у всіх його проявах над подоланням свого життя та інших шляхом руйнування; підвищена увага до власної персони та ін. Життєві диспозиції особистості проявляються в соціально-психологічних особливостях діяльності, зокрема у психології ділового спілкування.

2)мотиви, або спонуки (потреби духовні, соціальні, культурні, потяги, пристрасті тощо); – це динамічні психічні сили, що проявляються як стан внутрішньої напруги, що спонукають особистість до цілеспрямованої активності. Найважливіший компонент життєвих спонук – потреби.

У психології є численні класифікації потреб. За А. Маслоу – це потреби фізіологічні, безпеки, належності і любові, поваги, самоактуалізації (використання своїх здібностей і талантів). Класифікація потреб за Е. Фроммом: у встановленні зв’язків з іншими через підкорення, владу, любов; у подоланні себе через творення або руйнування; в самоідентичності – задоволення шляхом належності до певної групи або рухом до індивідуальності; в системі цінностей та ін

3)можливості, або потенціали (потенціал, гнів, любов).

Виділяють такі потенціали:

Афективний. Включає відносно короткочасні емоційні стани, які пов’язані з різкою зміною важливих для особистості життєвих обставин, а також переживань нею свого ставлення до себе (інтерес, образа, радість, презирство, подив, страх, сором, гнів, вина). Це і є емоційна реакція на успіх і невдачу.

Аксіологічний. Характеризується успадкованою здатністю особистості до вільного вибору цінностей. Цінність – це інтуїтивний пошук істини, ідей.

За Е.Фромом, ми маємо одну продуктивну орієнтацію і чотири непродуктивні. Продуктивна формується на основі любові, праці і думки. Непродуктивні - співвідношення трьох іпостасей:

• рецептивний тип, де джерело благ перебуває поза особистістю (звідси прагнення заволодіти людьми і речами);

• експлуататорський тип – наявність агресії стосовно людей і речей;

• нагромаджувальний тип – прагнення зберегти те, що є в наявності;

• ринковий тип – сприймання самого себе як товару.

Когнітивний. Е. Фром писав: «Будучи відірваними від природи, ми вимушені самостійно формувати концепцію свого «Я», виховувати в собі здатність відповідально заявити: «Я – це я». Як результат цього процесу - розвиток самосвідомості, здатності особистості самовідображувати себе, сприймати себе зі сторони, рефлектувати з приводу своїх можливостей, що є важливим фактором його становлення, розвитку та самовдосконалення. Психічні образи – Я-фізичне, Я-психічне, Я-соціальне, Я-духовне – змінюються в процесі розвитку відповідно до зміни успадкованих когнітивних можливостей і форм соціальної взаємодії.

Праксеологічний. Це – стійкість в умовах стерсових ситуацій, працездатність, психічний тонус, експресивність, вразливість, відмова від загрозливих та авторитарних методів впливу на іншу людину тощо.