Сімейне право.

Тема 1. Поняття і принципи сімейного права.

1) проблема визначення місця сімейного права у системі права; поняття сімейного права;

2) предмет сімейного права, метод регулювання сімейних правовідносин;

3) принципи сімейного права;

4) джерела сімейного права;

Література КУ ст.32-51, СКУ ст.1-13, розділ 7 прикінцеві положення. Постанова пленуму номер 5 від 15.05.2006 р. Про застосування суда ми окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів.

1. У сучасній цивілістиці питання про місце сімейного права належить до числа дискусійних . Дві точки зору: перша - сімейне право це самостійна галузь права (З.В. Ромовська, Ю.С. Червоний, В.С. Гапанчук, О.М. Нічаєва, Л.М. Пчелінцева); друга - сімейні право - під галузь цивільного права (Я.М. Шевченко, І.В. Жилінкова, М.В. Антокольська)

Сімейне право - це сукупність правових норм, які регулюють сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, усуновлювачами та усиновленими, ін. особами, визначиними СКУ, засновані на шлюбі, споріднені, усиновлені, на ін. підставах прийняття дитини на проживання і виховання у сім'ю.

2. Предмет сімейного права складають сімейні правовідносини - це особисті немайнові та майнові відносини, що виникають...

Метод сімейно-правового регулювання - це сукупність прийомів та засобів впливу сімейного права на відносини, що воно регулює. Для сучасного сімейного права характерним є поєднання диспозитивних та імперативних засад правового регулювання. Для радянського сімейного права характерним був імперативний метод регулювання.

Диспозитивність у сімейному праві характеризується можливістю обрання суб'єктами сімейних відносин іншого варіанту поведінки, ніж передбаченого законом і врегулювання своїх відносин за договором,

але за умови, якщо це не суперечить вимогам СКУ, ін. законів та моральним засадам суспільства.

Імперативність сімейного законодавства полягає у чіткому встановленні сімейних обов'язків, встановлення шлюбного віку, підстави дійсності шлюбу тощо.

Особливості методу сімейного права:

1) це специфіка юридичних фактів, які тягнуть за собою виникнення сімейних правовідносин: юридичні стани - тривалі у часі юридичні факти. Наприклад, споріднення, опіка, усиновлення, піклування тощо.

2) специфіка санкції у сімейного праві - санкції мають особистий характер. Наприклад, позбавлення батьківської прав, визнання шлюбу недійсним тощо.

3) розгляд сімейних спорів судами та органами опіки і піклування.

3. Принципи сімейного права - це основні засади, керівні ідеї, на підставі яких відбувається регулювання сімейних відносин. Принципи поділяються на групи:

1) загальноправові: законності, гуманізму, демократизму;

2) міжгалузеві: принцип рівності громадян перед законом і судом; рівності жінки і чоловіка у сімейних правовідносинах;

3) галузеві принципи сімейного права (ст.7, 24, 25...): регулювання сімейних відносин з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

4) регулювання сімейних відносин на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства;

5) принцип моногамії (одношлюбності) - особа може одночасно перебувати тільки в одному зареєстрованому шлюбі.

4. Джерела сімейного права - це зовнішні форми вираження і закріплення сімейно-правових норм. До джерел сімейного права належать:

1) нормативно-правові акти, серед яких слід виділити:

- Конституція України (28 червня 1996);

- сімейний кодекс України (10 січня 2002);

- інші закони і під законні акти. Наприклад, Закон України "Про охорону дитинства"; постанова КМУ від 24.09.2008 року. "Питання діяльності органів опіки та піклування, повязаної із захистом прав дитини".

2) міжнародні договори. Ст. 13 СКУ передбачає, що частину національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана ВРУ. Наприклад, Конвенція про контакт з дітьми, Конвенція про стягнення аліментів за кордоном.

3) правові звичаї. Відповідно до ст. 11 СКУ при вирішенні сімейного спору суд за заявою заінтересованої сторони може врахувати місцевий звичай, а також звичай нац. меншини, до якої належать сторони або одна з них, якщо вони не суперечать вимогам СКУ, ін. законів та моральним засадам суспільства.

4) рішення європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. "Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ" практика ЄСПЛ визнається джерелом права в Україні. Наприклад, рішення ЄСПЛ від 07.05.2009 р. "Калачова проти Росії".

В юридичній літературі відносять також типові договори про утворення прийомної сім'ї, про утворення дитячого будинку сімейного типу, проте затверджується постановами КМУ (скоріше підзаконний акт).

Д/з