9. Мозкова атака та її варіації

Мозкова атака — один з найпоширеніших творчих методів генерування ідей, який може бути використаний і для пошуку нових засобів застосування товару, і для пошуку ідей реклами, визначенням того, якою може бути реакція конкурента у відповідь на наші дії тощо.

Група експертів, яка є єдиним мозком, намагається штурмом вирішити проблему, що розглядається. У процесі штурму учасники висувають і розвивають власні ідеї, ідеї своїх колег, використовують одні ідеї для розвитку інших, комбінують їх.

Існує кілька методів мозкового штурму та його модифікацій:

-класичний мозковий штурм;

-анонімний мозковий штурм;

-дидактичний мозковий штурм;

-деструктивно-конструктивний мозковий штурм;

-техніка творчої співпраці.

Класичний мозковий штурм проводиться у формі групового засідання, в якому беруть участь 4—10 осіб, які підбираються з урахуванням професійного розмаїття та соціальної однорідності (для того, щоб у групі не було психологічної напруги). Ведучий переконується в тому, що всі учасники розуміють проблему однаково, і нагадує необхідність дотримання певних правил мозкового штурму, серед яких:

-будь-які ідеї сприймають доброзичливо;

-всі ідеї висловлюються не докладно, а лаконічно;

-критика під час засідання забороняється,

-відбір ідеї відбувається пізніше

-пропозиції членів групи мають сприйматися кожним учасником дискусії як імпульс (слухати уважно і розвивати далі).

Ведучий записує висловлені ідеї так, щоб їхній перелік був у всіх на виду, наприклад, на дошці. Паралельно можна робити магнітофонний запис, або вести комусь з учасників протокол. Роль ведучого — активізувати дискусію, спрямовувати думки в інше річище, вказувати на нові сфери використання, висловлювати свої власні думки, щоб пожвавити дискусію.

Мозковий штурм відбувається протягом 30 хвилин, а засідання, присвячене аналізу висловлених ідей і підготовці рішень, не повинно тривати більше однієї години.

Анонімний мозковий штурм – проводиться до засідання. Учасників просять сформулювати та записати всі ідеї, які стосуються проблеми на аркушах паперу і віддати ведучому. Ведучий представляє ідеї послідовно, не називає авторів, а група розвиває і вдосконалює ідеї.

Дидактичний мозковий штурм (Техніка Літта) – до початку засідання проблема точно відома тільки ведучому, який підводить учасників до проблеми поступово, протягом кількох засідань: спочатку їх знайомлять лише із загальними аспектами проблеми, надалі інформація надається послідовно, внаслідок чого проблема вирішується повністю.

Деструктивно-конструктивний метод – проводиться двома етапами. На першому висвітлюються всі недоліки існуючого вирішення проблеми, а на другому пропонуються кращі рішення.

Техніка творчої співпраці – при цьому методі групова робота замінюється індивідуальною. Спочатку протягом 10-15 хвилин проводиться груповий мозковий штурм. Потім учасники індивідуально (5-10 хвилин) обдумують проблему, записують нові ідеї, вдосконалюють висловлені в процес дискусії пропозиції.

10. . Особливості та класифікація послуг

Маркетинг послуг – вид діяльності фірми, спрямований на задоволення потреб споживачів у нематеріальних видах товарів або в корисному ефекті з метою отримання фірмою прибутку.

Послуги (фінансові, транспортні) мають нематеріальний характер. Це стосується страхового бізнесу, туристичного бізнесу та ін. видів послуг. Послуги не можна побачити та відчути до того, як вони будуть придбані.

4 особливості маркетингу послуг:

-нематеріальність послуг – послуги існують лише в процесі їх надання та споживання. -Послуга – лише обіцянка, потенційний споживач не в змозі оглянути послугу перед її придбанням;

-неможливість зберігання послуги – оскільки надання і споживання відбуваються одночасно, на відміну від товарів ані фірма, ані споживач не в змозі створювати запаси послуг;

-невіддільність послуги від постачальника або навколишніх умов – надання послуги передбачає прямий контакт з особою, яка надає послугу, або з представником сервісної організації;

-унікальність послуги – на відміну від того, що більшість виробів стандартизовані.

Фахівці зазначають, що послугам властиві певні особливості, які відрізняють їх від товарів, обумовлюють специфічність організації і обліку міжнародної торгівлі ними, суттєво впливають на міжнародні маркетингові дії фірм-експортерів послуг. Так, Ф.Котлер називає чотири особливості послуги як товару: неосяжність, невіддаленість від джерела, непостійність якості та нездатність до збереження

Дійсно, до послуги не можна доторкнутись, її не можна потримати в руках, і тому часто виникають труднощі стосовно моніторингу, вимірювання та відповідно оподаткування таких операцій. Зазвичай послуги надаються і споживаються в один і той же час, тобто споживач приймає безпосередню участь в процесі надання послуги (наприклад, отримує консультації). Послуги часто не є стандартизованими: вони пристосовані до потреб конкретного споживача. В цілому можна говорити про те, що існує значна диференціація послуг. Слід також зазначити, що послуги в різних країнах відрізняються між собою. Послуги неможливо зберегти як виробничі запаси. Це також передбачає певні особливості торгівлі послугами в просторі та часі. Часто важко відокремити послуги від товарів, з якими вони можуть бути пов‘язані в тій чи іншій мірі.

Стрімкий науково-технічний прогрес кількох останніх десятиріч в галузі транспорту, обчислювальної техніки та телекомунікацій, в тому числі розвиток Інтернету та електронної торгівлі, призвів до того, що фірми тепер використовують більш віддалені ресурси та можуть обслуговувати все більш обширні ринки. Ця тенденція до глобалізації, посилена політикою лібералізації та зняттям бар‘єрів регулювання економічної діяльності, визвала стійкий ріст обсягів міжнародних інвестицій та збільшення торгівлі товарами та послугами. Удосконалення засобів зв‘язку та поява транснаціональних підприємства також спрощують переміщення людей у якості самостійних постачальників послуг

Сфера послуг є найбільшим реципієнтом міжнародних інвестицій, які в 1999 році склали трохи більше половини світових потоків. За показниками платіжного балансу на долю послуг припадає п‘ята частина світової торгівлі [14, с.26].

Сьогодні є лише незначна кількість надійних міжнародних співставлень даних торгівлі послугами через зарубіжні філіали, проте згідно даних лише по США у 1998 році обсяг послуг, наданих на зовнішніх ринках зарубіжними філіалами американських компаній та на ринках США американськими філіалами іноземних компаній, перевищив відповідні обсяги експорту та імпорту послуг, зареєстрованих в платіжному балансі США.

Існує низка статистичних систем та класифікацій послуг (часто неспівставних між собою), зокрема: Керівництво з платіжного балансу, п‘яте видання МФВ, та Система національних рахунків 1993 року, Класифікація основних продуктів ООН, Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів економічної діяльності, Класифікація торгівлі послугами ОЕСР та Євростату, рекомендації по статистиці міжнародної міграції ООН, тощо. Розглянемо основні з них.