41.Особливості дизайну та оформлення науково-популярних видань.

Друковане видання відіграє важливу роль у житті суспільства. Немає людини, яка хоча б раз на день не звернулася до газети, журналу, улюбленої книги, не переглянула рекламу. При цьому на сприйняття змісту значною мірою впливають візуальні чинники, що формуються під час перетворення авторського твору у твір друку. До того ж, існують особливості, притаманні певному виду видань. Так, більшу частину обсягу дитячого видання займають зображення, а текст друкується 14–16 кеглем. Розважальні періодичні видання більше уваги приділяють зображенням, яскравим заголовкам, а текст може складатися гарнітурами, які важко читаються, виворотками, але при цьому доповнювати стильові особливості видання. Енциклопедії призначені для вибіркового читання, отже, текст друкується у дві шпальти 8–10 кеглем, має значну кількість виділень, перехресних посилань. Наукові періодичні та неперіодичні видання супроводжуються примітками, коментарями, словниками, покажчиками. Віршовані твори найкраще сприймаються у невеликому форматі. Ділові журнали містять величезну кількість інфографіки.

42. Особливості редагування різножанрових газетних і журнальних текстів.

43.Переваги і недоліки «екранного» редагування».

екранне редагування, яке не передбачає виведення на папір різних варіантів авторського чи видавничого оригіналів для роботи редактора [2]. Зовні має надто модний вигляд: автор передає видавництву через мережу e - mail свій твір, там його редагують, верстають, роблять звірку й таким же способом за посередництвом e - mail -передають на друк до поліграфічного підприємства. І всі ці процеси редакційні працівники контролюють лише на екрані комп'ютера.

44.Передмова, вступна стаття, післямова. Відмінність передмови від вступу.

Вступ, -у. 1. Дія – вступання. Я не мав права на вступ до університету (О.Довженко); Рух коваля, що перехопив його руку, Рубін сприйняв як вступ до бійки (І.Сенченко). 2. Початкова частина книжки, статті, доповіді, музичного твору тощо. Треба було зробити вступ, і Рая, зробивши паузу, заявила.. (О.Копиленко); Яким же вступом пісню я почну? (В.Самійленко); Кучеренко грає музичний вступ (А.Головко). 3. Вступна частина, що являє собою розділ певної науки, в якому викладено попередні відомості й основні поняття цієї науки: вступ до мовознавства.

Передмова. Вступна стаття до якогось твору, збірки, багатотомного видання творів тощо, яка містить попередні пояснення, зауваження: передмова до другого видання словника, передмова до збірки пісень, передмова перекладача.

ПІСЛЯМОВА, и, жін. Заключне роз'яснення, повідомлення автора, видавця і т. ін., що стоїть у кінці твору, книги. В першій книзі «Украинского сборника».. була опублікована лише «Наталка Полтавка» з невеликою передмовою та післямовою.. І. Срезневського (Матеріали з історії української журналістики, 1959, 81); Післямова — це була звичайна річ у перших книжках. В ній розповідалося, де, коли та як виготовлена книга (Оксана Іваненко, Опов.., 1949, 121).

45.Перспективи поширення електронних видань.

Однак для того, щоб електронна книга, журнал або газета дійсно могли конкурувати зі своїми друкованими аналогами, необхідні засоби їхнього поширення, доведення до читача. Наприкінці XX століття ці засоби фактично стали масовими, тобто одержали саме широке поширення. Періодичні електронні видання стали поширюватися переважно мережами, зокрема, глобальною мережею Інтернет. Інформаційним середовищем для поширення книг стали і залишаються останні п'ятнадцять років компакт-диски.

Отже, спочатку електронні видання існували як аналог друкованим, але на нематеріальному носії. Природно, що для читання електронних видань, розповсюджуваних по мережах, був потрібний персональний комп'ютер. Якщо ж електронне видання було підготовлено на компакт-диску, то додатково був потрібний дисковод для читання компакт-диску. Таким чином, видання на нематеріальному носії або електронне видання не може бути прочитане безпосередньо – потрібно спеціальне додаткове устаткування, щоб зробити таке видання видимим для людського зору або забезпечити його візуалізацію.

Далі поняття «електронні видання» стало містити в собі тексти книг, журналів і газет, розповсюджувані в будь-якому текстовому або іншому форматі, наприклад у гіпертекстовому (HTML) або одному зі стиснутих форматів (ZIP, ARJ, RAR, WINZIP і ін.). В останнє десятиліття XX століття в складі електронних видань стали застосовуватися ще і мультимедійні компоненти, під якими маються на увазі цифрові звукові або відеофрагменти, а також анімаційні вставки в основну частину видання. У результаті електронні видання стали засобом комплексного інформаційного впливу на людину, порівнянної з радіо, кіно і телебаченням, а в чомусь навіть переважаючі ці важливі засоби масової комунікації.

Принциповою відмінністю друкованих від електронних видань є можливість інтерактивної реалізації останніх, при якій користувач (читач) може не тільки переміщатися по убудованим у текст гіперпосиланням, але й активно втручатися в хід подій, моделювати процеси, у тому числі виробничі.

В останні кілька років з'явилися мережні електронні видання. Більшість студентів уже знайомі з глобальною мережею Інтернет і зустрічалися з поняттями Web-сайт і Web-сторінка. Остання визначається як електронна сторінка у відповідному форматі, а Web-сайт – це набір зв'язаних Web-сторінок, об'єднаних загальними ознаками або призначенням. В даний час у мережі Інтернет існує значна кількість сайтів, що представляють собою, власне кажучи, електронні видання, тобто аналоги книг або брошур, але тільки в електронному мережному представленні.