
- •Апарат перекладного видання.
- •3. Мотивованість.
- •4.Точність.
- •Витоки та еволюція професії редактора.
- •Вихідні відомості, зміст, колонцифри, колонтитули.
- •12. Головні функції заголовка.
- •13. Довідкова база сучасного редактора.
- •14. Експресивні засоби в мові газет і журналів.
- •32.Основи редагування формул.
- •41.Особливості дизайну та оформлення науково-популярних видань.
- •45.Перспективи поширення електронних видань.
- •1 Елементи електронного видання
- •46.Підписи до ілюстрацій, Орфографія, пунктуація і графічне оформлення підпису до ілюстрації.
- •54.Правка-скорочення.
- •58.Редакторський висновок
- •61. Різновиди офіційних видань. Особливості їх редагування.
- •64.Робота редактора з автором.
- •69.Специфіка редакторської підготовки перевидань. Види перевидань.
- •70.Специфіка роботи редакцій газет і журналів.
- •71.Структура редакторського висновку.
- •75.Типові логічні помилки та методика їх усунення.
- •76.Типові логічні помилки при вживанні паонімів.
- •79.Типологічний ряд довідкових видань.
- •80. Типологічний ряд навчальних видань.
- •83.Типологія науково-популярних видань. Популяризація викладу матеріалу.
- •84.Фактичний матеріал як об’єкт редагування. Різновиди фактів.
32.Основи редагування формул.
Математичні об’єкти редагуються як безпосередньо в тексті, так і в спеціальному діалоговому вікні. Перед редагуванням формули в тексті її виділяють, клацнувши на ній лівою клавішею миші. Потім за командою Правка – Объект – Изменить або подвійним клацанням клавішею миші на формулі активізується панель “Формула” і здійснюється редагування.
Редагування виділеної формули в окремому вікні виконується за командою Объект Equation – Открыть із меню правка, що відкриває діалогове вікно “Редактор Формул”, де і відображається формула.
Засобами цього вікна установлюється : масштаб зображення формул, розмір символів, між символьні відстані, стиль форматування елементів формули і т.д.
Масштабування зображення формули виконується за командою Масштаб із меню Вид, яка відкриває однойменне вікно, де і встановлюється масштаб формули. Діапазон зміни масштабу – від 25 до 400 %.
Встановлення інтервалу між символами у формулах виконується за програмою Equation Editor автоматично, але може задаватися також користувачем у діалоговому вікні “ Интервал” для активізації якого варто виконати команду Формат – Інтервал. У цьому вікні знаходиться список відстаней між різними елементами формули. Результати внесених змін можна бачити в спеціальному транспаранті діалогового вікна, клацнувши лівою клавішею миші на його кнопці “Применить”. Для відновлення стандартних відстаней користується кнопкою “По умолчанию”.
Взаємо розташування окремих символів зручно встановлювати вручну, користуючись клавішею Ctrl і клавішею керування курсором. Наприклад, натиснення на клавіші Ctrlá та Ctrl à приводить до переміщення символу (або групи вибраних символів) угору і праворуч відповідно.
Встановлення розмірів символів у формулах використовується за програмою Equation Editor автоматично з урахуванням розташування символів у формулі. Так, символи нижніх і верхніх індексів завжди мають зменшений розмір, а символ сум (S) та інтегралів – збільшений. Користувач може встановити розміри символів також безпосередньо у вікні “Размеры”, що активізується за командою Раз мер – Определитель. Призначнггя кнопок “Применить” і “По умолчанию” тут таке саме, як і у вікні “Интенвал”.
Вибір стилю форматування елементів формул виконується з метою підвищення наочності формул вибором різних варіантів форматування інших елементів. Стильове форматування застосовується до математичних символів, змінних, функцій матриць та ін. Об’єктів формул. Назва стилю встановлюється в меню “Стиль”, а його параметри – в діалоговому вікні “Стиль”. Останнє активізується за командою Стиль – Определитель.
33.Основи стандартного оформлення бібліографічного апарату видання.
34. Основні вимоги до ілюстрацій.
РИСУНКИ І ФОТО НАДАВАТИ У ДВОХ ВАРІАНТАХ ЗАПИСУ, А САМЕ:
Увесь матеріал, де ілюстрації заверстані в текст – для роздруку і редагування.
Підбірку цих же ілюстрацій окремою папкою - для обробки чи виготовлення на їх основі рисунків поліграфічної якості. Ці файли ілюстрацій не розміщати в який-небуть документ (тобто НЕ у Wordі), а записувати в тому форматі*, у якому вони виготовлені чи переписані. Фото, креслення – у форматах тих програм, в яких вони виготовлялись (TIFF (tif), JPEG (jpg), AI(ai), EPS (eps), CDR (cdr) тощо), або (наприклад, креслярські програми) у форматах, які підтримують CorelDraw чи Illustrator (завчасно проконсультуйтесь з художнім редактором у видавництві).
Для підготовки верстки монографій науково-технічного і природничого профілів в за проектом "Наукова книга" та передачею файлів оригіналів-макетів для типографій необхідно для якісного відтворення при друкуванні рисунків і фотографій дотримуватись наступного:
а) чорно-білі рисунки як окремі файли зберігати в режимі bitmap щільністю 600 dpi та розширенням *.tif.
б) чорно-білі фотографії, рисунки з фоновими заливками зберігати з точністю 300 dpi в режимі Grayscal (8-bit) з розширенням *.tif.
Рисунки подавати на диску. У назвах використовуйте латинський шрифт. Номери/назви файлів мають відповідати номерам рисунків у рукописі.
Про побажання з оформлення обкладинки (чисто шрифтове вирішення чи наявність зображень, і яких; колір, тощо), ОБОВ'ЯЗКОВО поінформуйте художнього редактора (усно чи текстовим файлом), а коли маєте матеріали на оформлення, надавайте і їх одночасно з записом ілюстративного матеріалу.
* формати (розширення) вказуються автоматично після назви файлу і відділені від неї крапкою.
35.Основні вимоги до скорочень. Правила графічного скорочення слів.
Графічні скорочення використовують для економного позначення слів на письмі. В усному ж мовленні, на відміну від абревіатур, слова не скорочують і вимовляють повністю.
Правила графічних скорочень
1. Скорочені написання повинні бути зрозумілими для читача: філос., філол. (а не філ.), прикм. (а не прик.), дієприсл. (а не дієпр., бо є ще дієприкметник).
2. Слова треба скорочувати на літеру, що позначає приголосний звук: див. (дивись), напр, (наприклад),пор. (порівняй).
3. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень метричних мір: м — метр, см — сантиметр, т — тонна, га — гектар) пишуться з крапками на місці скорочення.
4. У кінці скорочень, що складаються з подвоєної літери на позначення множини, ставиться одна крапка: вв., рртт.
5. Написання великих і малих літер, дефісів, які є в повній назві, зберігається: с. г. (сільське господарство) але: с.-г. (сільськогосподарський), півн.-сх. (північно-східний), Під.-Зах.залізниця (Південно-Західна ).
6 . Ставиться дефіс у скороченнях з випущеною середньою частиною: вид-во (видавництво), ін-т (інститут ), р-н (район ).
7. Частини скороченого словосполучення, рідше складного слова, розділяються навскісною рискою: п./с.(поштова скринька), об./хв. (обертів у хвилину ).
36.Основні закони і правила логіки.
Закони логіки мають загальнолюдський характер, їх повинні дотримуватися всі люди, незалежно від того, до якої раси, нації, соціальної групи вони належать. Якби люди керувалися не одними й тими самими законами мислення, то діяльність таких інституцій, як Організація Об'єднаних Націй, була б неможливою. Проте одна справа, що люди "повинні дотримуватися", а інша - чи дотримуються вони цих законів. Так, представники радикальних, фанатично налаштованих політичних партій та релігійних організацій, як правило, "не в ладах" з логікою.
37.Основні правила з видавничої етики, які має пам’ятати редактор, працюючи з авторським оригіналом.
1. Уникати смакових виправлень. Особливо це ж стосуєтьсялингвостилистических правок. Занепокоєні простоті і доступності сприйняття тексту, слід, проте, рахуватися з особливостями мови та стилю самого автора. Коли вимоги правопису дозволяють варіативність слів чи фраз, слід залишати все-таки висловлювання автора, а чи не той варіант, який подобається редактору.
У радянські часі деяких державних видавництвах існувала практика, коли якість роботи редактора визначалося кількістю внесених авторський оригінал виправлень. Кращим вважався той редактор, який найбільше переробляв текст. Зараз, коли змінилися відносини «видавець – автор», така практика склалася вважається неприпустимій.
2. При переробці цілих фрагментів оригіналу не віддалятися від авторських мовних коштів. Бажано відразу зіставити виправлену частину з попередніми із наступними фрагментами авторського тексту, аби простежувалася логічність і вмотивованість оповідання.
Будь-які виправлення, внесені під час редагування обов'язково мають узгоджуватися з автором. Необхідно уникати категоричності суджень обґрунтовуючи потребу виправлень. Протягом усього періоду роботи з автором потрібно зберігати поважні взаємовідносини.
38.Основні правила оформлення таблиць і виводів.
Таблиці слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. Таблицю розташовують таким чином, щоб було зручно її читати без повороту переплетеного блоку роботи (чи з поворотом за годинниковою стрілкою).
З нового рядка пишуть слово "Таблиця" з великої літери, після чого вказують порядковий номер. Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією у межах розділу, за винятком таблиць, наведених у додатках. Номер таблиці складають з номера розділу та порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, "...Таблиця 1.2 ..." — друга таблиця першого розділу. Якщо у роботі одна таблиця, її нумерують згідно з вимогами. Таблиця може мати заголовок, який друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують за таблицею після її номера. Назва має бути стислою та відбивати зміст таблиці. Таблицю з великою кількістю рядків необхідно переносити на наступну сторінку.
39. Основні проблеми вітчизняного навчального книговидання на сучасному етапі.
40.Основні проблеми практики перекладу. Види перекладів.
Переклад – це вираження того, що було вже подано в одній з інших мов у процесі обміну інформацією. Залежно від інформації виділяють основні різновиди перекладу:
суспільно-політичний;
художній;
науково-технічний.
Стрімкий розвиток новітніх технологій, необхідність у найкоротший термін знайомитись з останніми надбаннями науки привертають особливу увагу до науково-технічного перекладу. Технічний переклад – це вид інформаційної діяльності, використовуваної для обміну науково-технічною інформацією між людьми, які спілкуються різними мовами[8]. Однією з головних відмінностей мови технічної літератури від інших різновидів є значна кількість термінів, чітке викладання матеріалу. Відомо, що визначальними ознаками науково-технічного тексту є його інформативність, логічність, точність, об’єктивність, ясність, зрозумілість[5, с.110]. Існує декілька видів технічного перекладу. Наприклад, вільний переклад – розуміння і передача загального змісту тексту. Дослівний переклад розкриває зміст кожного речення і допомагає правильно зрозуміти його. При дослівному перекладі речення має ту саму структуру і порядок слів, як і відповідне оригінальне. Використання цих видів перекладу часто породжує традиційні перекладацькі помилки – буквалізми та вольності. Тільки той переклад, що передає точний зміст тексту з усіма відтінками і особливостями стилю у відповідності до норм рідної мови, можна назвати адекватним. Саме такий переклад є мірою визначення його якості, яка значно залежить від цілої системи компетенцій перекладача.
Існує декілька видів науково-технічного перекладу. Наприклад, вільний переклад - розуміння і передача загального змісту тексту. Цей вид перекладу вживається в формі перекладу-конспекту, реферату, анотації тощо. Крім знання граматики і лексики він потребує певного обсягу знань з науки і техніки.
Дослівний переклад розкриває зміст кожного речення і допомагає вірно зрозуміти його. При дослівному перекладі перекладене речення має ту саму структуру і порядок слів, як і відповідне англійське речення. Але дослівний переклад не може бути адекватним перекладом.
Адекватний переклад передає точний зміст тексту із всіма відтінками і особливостями стилю у відповідності до норм рідної мови.