6. Вихідні відомості, зміст, колонцифри, колонтитули.

Вихідні відомості - це сукупність даних, що всебічно характеризують видання і призначені для інформування про нього читачів, бібліографічної обробки і статистичного обліку видань. Вихідні відомості містять коротку індивідуальну і типову характеристику видання, індивідуальні шифри, полегшують його обробку і читацький пошук в книжковому магазині бібліотеці, а також знаки охорони прав авторів творів, опублікованих у виданні.  Основне призначення вихідних відомостей - інформувати про видання читачів, покупців і посередників (книготорговці, бібліотекарі, критики тощо) між ними і видавцем, а також оповіщати про видання і його головні особливості: автор, заголовок, до якого виду видань належить, кому адресовано, хто видавець, час і місце виходу, хто брав участь у його створенні, підготовці та випуску, до якого розділу бібліотечно-бібліографічних класифікацій відноситься, які його кількісні та виробничі та друкарські дані.  Склад і вимоги до вихідних відомостях визначаються діючими нормативними документами.  У число основних вихідних відомостей входять: 1) надзаголовочние дані; 2) відомості про осіб, які брали участь у створенні видання (авторів, укладачів, перекладачів, редакторів, художників); 3) заголовок і підзаголовок видання; 4) подзаголовочние дані; 5) вихідні дані : 6) міжнародний стандартний номер книги або серіального видання; 7) штрих-коди; 8) знаки охорони авторського права; 9) Передвипускних дані; 10) випускні дані. 

1. Колонтитул входит в размер полосы набора. Колонцифра, если она не в колонтитуле, в полосу набора не входит и размещается на полях.

2. Колонтитулы и колонцифры набираются не крупнее основного текста. Начертание любое. 3. Колонлинейка — светлая (0,5-0,7 пунктов). 4. Расстояние от колонтитула или колонцифры до основного текста — 0,5-1 стр. Расстояние от верха колонтитула до верха основного текста должн о быть кратно интерлиньяжу основного текста. 5. Расстояние от колонлинейки до текста колонтитула должно быть такое, чтобы нижние выносные элементы букв не налезали на колонлинейку. Обычно это расстояние равняется 4-6 пунктам.

6. Відмінності у вживанні прийменників в українській та російській мовах.

7. Відновлення стилістичних норм на лексичному, морфологічному й синтаксичному рівнях.

11. Внутрішня і зовнішня перевірка достовірності фактичного матеріалу

Фактичний матеріал твору – це головна складова будь-якого інформаційного повідомлення у сучасному комунікаційному процесі. Фактаж – це набагато ширше і складніше поняття, ніж може здатись на перший погляд. Перед редактором постає складне завдання під час аналізу та перевірки фактичного матеріалу. Кожен факт у творі має якісні характеристики. Саме вони і є критеріями для оцінки фактичного матеріалу певного авторського твору. Розрізняють два способи перевірки фактичного матеріалу на достовірність:

зовнішня перевірка;

внутрішня перевірка.

Під час зовнішньої перевірки до аналізу залучається відповідна довідкова література. Дуже важливо перевіряти джерельну базу видання. «Для встановлення правильності фактів з діяльності державних органів, зокрема тих фактів, які тільки нещодавно оприлюднені й не зафіксовані в довідниках, звертаються до офіційних видань»

В процесі внутрішньої перевірки аналізуються дати, прізвища, географічні назви, статистика і т.п. Під час внутрішньотекстової перевірки редактор повинен аналізувати контекст твору, що допоможе йому уникнути недостовірності певних відомостей