
- •Апарат перекладного видання.
- •3. Мотивованість.
- •4.Точність.
- •Витоки та еволюція професії редактора.
- •Вихідні відомості, зміст, колонцифри, колонтитули.
- •12. Головні функції заголовка.
- •13. Довідкова база сучасного редактора.
- •14. Експресивні засоби в мові газет і журналів.
- •32.Основи редагування формул.
- •41.Особливості дизайну та оформлення науково-популярних видань.
- •45.Перспективи поширення електронних видань.
- •1 Елементи електронного видання
- •46.Підписи до ілюстрацій, Орфографія, пунктуація і графічне оформлення підпису до ілюстрації.
- •54.Правка-скорочення.
- •58.Редакторський висновок
- •61. Різновиди офіційних видань. Особливості їх редагування.
- •64.Робота редактора з автором.
- •69.Специфіка редакторської підготовки перевидань. Види перевидань.
- •70.Специфіка роботи редакцій газет і журналів.
- •71.Структура редакторського висновку.
- •75.Типові логічні помилки та методика їх усунення.
- •76.Типові логічні помилки при вживанні паонімів.
- •79.Типологічний ряд довідкових видань.
- •80. Типологічний ряд навчальних видань.
- •83.Типологія науково-популярних видань. Популяризація викладу матеріалу.
- •84.Фактичний матеріал як об’єкт редагування. Різновиди фактів.
76.Типові логічні помилки при вживанні паонімів.
До типових помилок у слововживанні належить нерозрізнення мовцями паронімів, тобто слів, близьких за звучанням, але різних за значенням, наприклад: земельний — земляний, особистий — особовий, професійний — професіональний, завдання — задача, жорсткий — жорстокий, рясніти — ряснішати, розбещувати — розпещувати. Пароніми, як правило, належать до однієї частини мови.
Виділяють пароніми різнокореневі (боцман — лоцман, бювет — кювет, ящір — ящур, дистанція — інстанція, експандер — еспандер, дерен — терен, тафта — тахта, розбещений — розпещений) і спільнокореневі (людський — людяний, увага — уважність, рекордсмен — рекордист, збіднити — збідніти). Спільнокореневі пароніми відрізняються префіксом, суфіксом, закінченням, nop.: вдача — удача, подвижник — сподвижник, стримувати — утримувати, уповноваження — повноваження, адресат — адресант, гірський — гірничий, округ — округа, адрес — адреса.
Більшість паронімів близькі за походженням і, отже, виявляють певний змістовий зв'язок, як-от: зледеніти (покритися льодом, перетворитися на лід) — обледеніти (покритися льодом, обмерзнути з усіх боків, по всій поверхні); підслідний (який перебуває під слідством) — підслідчий (призначений для тих, хто перебуває під слідством);рятівник (той, хто врятував чи рятує когось або щось) — рятувальник — (той, хто професійно займається рятуванням когось, чогось).
Деякі пароніми в окремих значеннях збігаються і можуть уживатися як синоніми. Так, прикметники рідкий [рідкісний взаємозамінюються у значенні "який трапляється, буває зрідка; який дуже мало зустрічається; незвичайний": рідкісна/рідка квітка, рідкісний/рідкий випадок, рідкісна/рідка порода. Із цих паронімів лише прикметник рідкий реалізує значення "негустий, який іде, розташований нещільно один за одним або повторюється через певні проміжки часу тощо", а також значення "негустий"— рос. "жидкий" (суп, борщ і т. ін.). Отже, у словосполученнях з іменниками тісто, волосся, туман, гребінець, вибухи вживаємо лише прикметник рідкий.
Слова запитання і питання мають спільне значення — "словесне звертання до кого-небудь, яке вимагає відповіді; тема для відповіді". Реалізуючи це значення, кожен з паронімів може сполучатися з такими словами, як: розумне, останнє, численні, формулювати, уточнювати, відповідати (на), ставити (задавати). Слово питання має значення, не властиве слову запитання, — "положення, проблема, справа, які потребують обговорення, вивчення, вирішення, дослідження, уваги і т. ін.". У цьому значенні воно утворює такі словосполучення:
актуальне/злободенне/національне/наукове питання;
розробка/вивчення/дослідження/аналіз/виклад/розгляд питання;
досліджувати/висвітлювати/аналізувати/розробляти/ставити
на голосування/розв'язувати питання.
Така сполучуваність не властива слову запитання.
Дієслова відзначати і зазначати об'єднуються значеннями "виділяти позначкою", "звертати увагу на щось": відзначати/зазначати на полях, промовець відзначив/зазначив. Слово відзначати має, крім зазначених, ще два значення: 1. Вирізняти кого-, що-небудь похвалою, нагородою тощо (відзначати переможців, відзначати цінним подарунком), 2, Здійснювати певні заходи з приводу свята, події тощо (відзначати ювілей, відзначати урочисту подію).
Пароніми банківський і банковий збігаються у значенні "який належить банку, має причетність до нього", але почасти розходяться в сполучуваності: ми говоримо банківська (банкова) справа, банківська (банкова) політика, банківські (банкові) операції, банківський (банковий) документ, банківський (банковий) переказ, але тільки: банківська система, банківський контроль, банківський службовець (працівник).
Виділяються пароніми, що об'єднуються антонімічними зв'язками, наприклад: адресат — адресант (той, кому адресується, надсилається лист, телеграма тощо — той, хто надсилає кому-небудь лист, телеграму і т. ін.); аверс (лицьовий бік медалі чи монети) —реверс (зворотний бік монети чи медалі); еміграція — імміграція (масове переселення з батьківщини в іншу країну — в'їзд іноземців у певну країну на постійне або тривале проживання); персона ґрата (особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного представника схвалюється урядом країни, в якій її мають акредитувати) — персона нон ґрата (особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави перебування).
Пароніми можуть відрізнятися активністю вживання. Так, іменники напрямок і напрям збігаються у всіх значеннях. Коли йдеться про лінію фізичного руху на невеликих відстанях, то частіше вживається слово напрямок (вітер змінних напрямків). Коли йдеться про заходи важливого суспільно-політичного значення, що провадяться в широких масштабах, про суспільну, наукову чи літературну течію, угруповання переважає іменник напрям (основні напрями розвитку економіки, літературні напрями тощо).
!Звукова подібність паронімів спричинює невмотивовані взаємозаміни цих слів. Саме тому необхідно з увагою ставитись до слів із схожим звучанням, з'ясовувати відтінки їх значень. Перевірити значення паронімів можна за тлумачним словником, спеціальним словником паронімів, а також за довідником з культури української мови.
Значна частина паронімів використовується в офіційно-діловому стилі, отже, розрізнення їх є актуальним і для ділової мови.
77. Типологічна структура рекламної друкованої продукції.
78. Типологічний ряд газет і журналів.
Види періодичних і триваючих видань: газета: Періодичне газетне видання, що виходить через нетривалі інтервали часу, що містить офіційні матеріали, оперативну інформацію і статті з актуальних суспільно-політичним, науковим, виробничим і іншим питанням, а також літературні твори і рекламу; загальнополітична газета: Газета, яка систематично висвітлює питання внутрішньої і зовнішньої політики країни, а також міжнародне життя; спеціалізована газета: Газета, яка систематично висвітлює окремі проблеми громадського життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності і адресована певним категоріям читачів; спеціальний газетний випуск:Газетне видання, підготовлене виїзною або громадською редакцією основної газети для оперативного доведення необхідної інформації до читача, що має поточний і валовий номери, рік, дату видання, виходить протягом обмеженого терміну; журнал: Періодичне журнальне видання, що має постійну рубрикацію і містить статті або реферати з різних питань і літературно-художні твори; літературно-мистецький журнал: Журнал, що містить твори художньої літератури, а також публіцистичні та критичні статті та матеріали; суспільно-політичний журнал: Журнал, що містить статті та матеріали актуальної суспільно-політичної тематики, призначений для широких кіл читачів; науковий журнал: Журнал, що містить статті та матеріали про теоретичних дослідженнях, а також статті та матеріали прикладного характеру, призначені науковцям; науково-популярний журнал: Журнал, що містить статті та матеріали про основи наук, про теоретичні і (або) експериментальних дослідженнях в області науки, культури і практичної діяльності, службовець поширенню знань та самоосвіти;виробничо-практичний журнал: Журнал, що містить статті та матеріали з технології, техніки, економіки, організації виробництва або практичної діяльності, методичні розробки, призначений працівникам певної галузі; популярний журнал: Журнал, що містить статті та матеріали з різних питань і призначений широкому колу читачів; реферативний журнал: Періодичне реферативне видання, офіційно зареєстрована як журналу;