69.Специфіка редакторської підготовки перевидань. Види перевидань.

Перевидання — нове видання, яке базується на уже здійсненому.

Перевидання може бути здійснене лише після закінчення терміну, визначеного угодою чи законом.

Коли твір випускається додатковим накладом, без змін, без виплати авторської винагороди, його називають передруком

Проблема полягає в тому, що ДСТУ 3017:95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. не трактує поняття "перевидання". Тому є деякі розбіжності у класифікаціях перевидань, здійснених різними дослідниками-книгознавцями.

Види перевидань Класифікація за А. Мільчиним

Дослідник розрізняє:

перевидання;

повторне видання;

нове видання;

передрук (видання, здійснене іншим видавництвом).

Класифікація за М. Тимошиком

Дослідник має власну класифікацію перевидань, відмінну від попередньої:стереотипне;факсимільне;виправлене;доповнене;перероблене.

Класифікація за Вікторією Шевченко та Світланою Водолазькою [ред.]

дослідниці поділили весь масив перевидань на 2 блоки:

перевидання зі змінамиперевидання без змін

До першої групи належать видання, які вийшли із певними змінами тексту чи оформлення:

доповнене видання — видання, яке відрізняється від попереднього певним обсягом доданого матеріалу (але не більше, ніж 23%);

перероблене видання доповнене видання видання, текст якого значно змінено у порівнянні з попереднім. Зміни можуть бути викликані наступними факторами:

поява значного масиву нового матеріалу;

переосмислення автором своїх поглядів.

виправлене видання — видання, у якому виправлені всі допущені у попередному варіанті друкарські та поліграфічні помилки;

розширене видання — має певний обсяг доданих матеріалів.

Друга група перевидань здійснюється без жодних змін:

стереотипне видання — видання, що здійснене без жодних втручань до попередньо видрукованого тексту;

репринтне видання — точне відтворення оригіналу зі збереженням оформлення;

факсимільне видання — твір друку, що графічно точно відтворює давніше випущене оригінальне видання, зокрема, всі особливості паперу та обкладинки. Такі видання покликані передавати "дух епохи".

Перевидання, або повторний випуск видання має кілька підвидів:

Уперевидання без змін - саме видання, що перевидається;

доповнене видання (автором чи видавництвом додано нові розділи, тексти або зображення, довідкові дані, коментарі);

• виправлене видання (усунені граматичні й фактологічні помилки,неточності); перероблене видання (значна частина тексту зазнала суттєвих змін),розширене видання (виклад матеріалу став більш детальним, тематично розширеним даними та прикладами).

Перевидання без змін виконується без повторного друкування -шляхом репродукування друкарських відбитків або із застосуванням негативів, монтажу попередніх видань, з готових матриць або фотоформ. Тому таке перевидання готується у видавництві.

Для усунення окремих помилок у тексті автор має подати перелік потрібних виправлень. Але загальна кількість рядків на сторінці не повинна змінитися. Автором подаються два примірники видання, що необхідно перевидати (один підписується на титульній сторінці), або його оригінал-макет, або фотоформи. На підписаному автором примірнику роблять зміни відповідно до списку помилок, які можна виправити в матрицях або на фотоформах.

Для перевидання шляхом репродукування сторінок раніше випущеного видання автор подає у видавництво три примірники попереднього видання, один з яких підписує на титульній сторінці. У видавництві роблять посторінкове розклеювання видання, що перевидається, з необхідними змінами у вихідних відомостях. До текстової частини оригіналу попереднього видання існують певні вимоги: він повинен бути чітко віддрукованим на папері кеглем не нижче 10. а таблиці - 8. Відбитки сторінок повинні мати чисте чітке вічко літер, чисті проміжки і поля, рівномірну насиченість фарби. Правки, вставки, наклейки та вилучення в оригіналі мають бути позначені коректурними знаками відповідно до ГОСТ 7.62-90