
- •Апарат перекладного видання.
- •3. Мотивованість.
- •4.Точність.
- •Витоки та еволюція професії редактора.
- •Вихідні відомості, зміст, колонцифри, колонтитули.
- •12. Головні функції заголовка.
- •13. Довідкова база сучасного редактора.
- •14. Експресивні засоби в мові газет і журналів.
- •32.Основи редагування формул.
- •41.Особливості дизайну та оформлення науково-популярних видань.
- •45.Перспективи поширення електронних видань.
- •1 Елементи електронного видання
- •46.Підписи до ілюстрацій, Орфографія, пунктуація і графічне оформлення підпису до ілюстрації.
- •54.Правка-скорочення.
- •58.Редакторський висновок
- •61. Різновиди офіційних видань. Особливості їх редагування.
- •64.Робота редактора з автором.
- •69.Специфіка редакторської підготовки перевидань. Види перевидань.
- •70.Специфіка роботи редакцій газет і журналів.
- •71.Структура редакторського висновку.
- •75.Типові логічні помилки та методика їх усунення.
- •76.Типові логічні помилки при вживанні паонімів.
- •79.Типологічний ряд довідкових видань.
- •80. Типологічний ряд навчальних видань.
- •83.Типологія науково-популярних видань. Популяризація викладу матеріалу.
- •84.Фактичний матеріал як об’єкт редагування. Різновиди фактів.
Сфери застосування професії редактора в сучасних умовах.
Аналіз рубрикації. План-проспект.
Власне видавництва як самостійні підприємства (юридичні особи), що спеціально займаються підготовкою, опрацюванням, випуском і реалізацією різних видів видавничої продукції. Це класичні видавництва, найпотужніший сегмент видавничого ринку, який в останні роки динамічно розвивається і стверджується. Сюди належать:
a. державні видавництва сфери управління Держкомтелерадіо України;
b. видавництва сфери управління іншими державними організаціями;
c. видавництва інших форм власності (приватні, кооперативні, спільні тощо).
План-проспект Робочий план в міру входження аспіранта / здобувача в суть дисертації та накопичення матеріалу закономірно повинен бути трансформований у план-проспект. По ньому науковий керівник зможе визначити: як загальний напрямок майбутньої роботи свого аспіранта, так і його бачення і розуміння наукової проблеми, а також оцінити передбачувані шляхи розкриття ідейного задуму дослідження і побачити ті основні цілі і завдання, які дисертант збирається ставити і вирішувати. План-проспект повинен відображати структуру майбутньої дисертації, назва і зміст розділів, послідовність розкриття цілей і завдань, поставлених у роботі. Крім того, у плані-проспекті повинен бути відображений передбачуваний обсяг майбутньої дисертації, наявність (або відсутність) ілюстрацій і додатків і т.п. Отже, план-проспект - це попереднє короткий виклад всіх основних ключових моментів дисертації; свого роду суворо структурований текст, що показує загальний задум, цілі, завдання, в якому намічаються і проглядаються ті положення, які дозволять автору сказати щось нове, викласти і розкрити в майбутньому намічені концепції наукової роботи. Якщо потрібна допомога - задайте питання спеціалісту або робіть замовлення на певні роботи.З усіх питань шукачі вчених ступенів, що потребують допомоги при написанні та захисту дисертацій, можуть отримати консультації фахівців науково-технічного центру «Технопрестіж ХХI століття».
Апарат перекладного видання.
Різноманітні організації, фірми, агентства, підприємства, інституції, окремі особи, які мають право займатися видавничою діяльністю згідно зі статутними документами і які зареєстровані в Національному агентстві ISBN. Особливістю цього сегмента є те, що видавництво тут не є юридичною особою, а виступає складовою структурною одиницею, окремим підрозділом цілого підприємства, організації чи установи. І все ж, не маючи власного рахунку, але виробивши свій логотип, таке видавництво в усьому іншому нічим не поступається класичному: така ж організація редакційно-видавничих процесів, такі ж вимоги до редакторського опрацювання та поліграфічного відтворення видавничого продукту, ті ж вимоги дотримання видавничих стандартів, що і в юридично оформленого видавництва. Перелік видавничих організацій у цьому блоці може бути таким:
a. видавництва навчальних закладів, наукових інститутів;
b. видавництва підприємств і фірм;
c. видавництва громадських організацій;
d. видавництва наукових організацій;
e. видавництва політичних партій;
f. видавництва релігійних організацій та духовних центрів;
g. видавництва редакцій газет і журналів;
h. видавництва друкарень та інших редакційно-видавничих підприємств.
Бібліографічний опис електронних ресурсів.
Бібліографічний опис електронного ресурсу має таку схему:
Основна назва [Загальне позначення матеріалу] : відомо-
сті, що належать до назви / перші відомості про автор-
ство чи відповідальність. — Відомості про повторність
видання. — Вид ресурсу. — Місце видання : Назва (ім'я)
видавця, рік видання. — (Основна назва серії чи підсерії ;
№, т.). — Режим доступу. — Інформація про джерело
основної назви.
5. Вимоги до термінів.
1.Системність. є однією з найважливіших умов існування терміна.
Слово як термін існує лише у певній системі понять.
Термін називає поняття й займає конкретне місце у пев-ній системі понять, яка є відбиттям або наукової теорії, або наукової/технічної класифікації, або узагальненої ідеї /концепції в певній галузі /підгалузі знання.
Належність терміна до певної системи, тобто до певно-го термінополя, є його суттєвою ознакою, що відрізняє термін від звичайного слова.
2. Однозначність.
Термін має називати тільки одне наукове або технічне поняття, а поняттю має відповідати тільки один термін.
У своєму термінополі термін є однозначним, тому що поле грає для терміна таку ж роль, що контекст для загаль-новживаної лексики. Наприклад, термін «корінь» у матема-тичному термінологічному полі має одне значення (величи-на, що при піднесенні її до певного ступеня дае дане число); у біологічному термінологічному полі має інше значення (частина рослини, що міститься в землі); у граматичному термінологічному полі — третє значення [головна частина слова (без афіксів), що виражае його основне (лексичне) значення].
3. Мотивованість.
Мотивованість — це така мовна форма терміна, яка до-помагає зрозуміти поняття, яке він позначає, без звертан-ня до тлумачного термінологічного словника. Ця вимога не відіграє головну роль, проте вона сприяє кращому усві-домленню та запам'ятовуванню терміна. За мовною фор-мою термін може бути повністю мотивованим, частково мотивованим і немотивованим.
Повністю мотивованим вважаються одноелементний термін, вибір якого пояснюється його дотермінологічним значенням, і багатоелементний термін, елементи якого теж пояснюються їхніми дотермінологічними значен-нями.
Частково мотивованим є багатоелементні терміни, час-тина елементів яких пояснена, а інша -- ні. Прикладом може бути технічний термін «ланцюговий грохот», що скла-дається з двох елементів. Елемент «грохот» ми пояснити не можемо через його часткову демотивованість («гро-хот» — машина для розподілу сировини у процесі збагачен-ня корисних копалин) [39, т. 1, с. 673].
Немотивованим вважаємо математичний термін «ромб», тому що у перекладі з давньогрецької мови він має зна-чення «дзига».
Проте з точки зору термінознавства всі терміни моти-вовані.
До технічної терміносистеми гірничодобувного облад-нання належать вже відоме нам термінологічне словоспо-лучення «ланцюговий грохот».
У термінознавстві під час термінування поняття за осно-ву береться ознака «відмітний — невідмітний». Тому іде-ально мотивованим терміном може вважатися тільки той, що складається з назви об'єкта та однієї його відмітної ознаки. Наприклад, «вісь головна», «вісь координатна» тощо.
Сьогодні велику кількість термінів створюють шляхом найменування всіх суттєвих ознак об'єкта термінування. Безумовно, що довжина таких термінів і може досягати навіть 10 і більше слів. Наприклад, криголамно-транспорт-ний ліхтеровоз-контейнеровоз, ударно-поворотний спосіб буріння, дискова пневматична ручна пила тощо.