15

Тема 11. Територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади: права, компетенція, функції

ЛІТЕРАТУРА

1. Атаманчук Г.В. Теория государственного управлення. Курс лекций. - М.: Юр. лит., 1997. - С. 22-23.

2. Воронков А.В. Проблеми теории административного права: сравнительно-правовое исследование. – СПб.: Изд-во С.-Петербургского университета, 2001. - С. 6-8.

3. Голікова Т. Регіональне самоврядування — шлях до демократизації суспільства // Регіон. економіка. — 1998. — № 3. — С. 144—146.

4. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б.Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.

5. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. - К., 1998. - С. 9–11.

6. Державотворення і правотворення в Україні / За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. — К., 2001. —С. 135—140.

7. Деякий огляд подібних спрощених оцінок розглядуваного співвідно­ шення див.: Державне управління в Україні: наукові, правові, кадрові та організаційні засади: Навч. посіб. – Львів, 2002. – С. 24–27.

8. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України, 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30.

9. Концепція адміністративної реформи в Україні. Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи. — К., 2008. — С. 11.

10. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. -Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа « Вол. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. -558 с.

11. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки. - М.: Юр. лит., 1988. - С. 95-96.

12. Политическая энциклопедия. — М. : Мысль, 2000. — Т. 2. — С. 521.

13. Про місцеві державні адміністрації : Закон України від 09. 04.99 // Офіц. вісн. України. — 1999. — № 18. — С. 3—22.

14. Сиренко В.Ф. Правовеє обеспечение процесса демократизации аппарата государственного управлення // Демократизация аппарата государ-ственного управлення. – К., 1990. – С. 61–88.

15. Тихомиров Ю.А. Административное право й процесе: полний курс. – М., 2001. - С. 38.

16. Федерализм: Энциклопедия. — М. : Изд–во Моск. ун–та, 2000. — С. 548.

17. Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. – Харків: Вид-во Національного ун-ту внутр. справ, 2002 – с.

План:

1. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади

2. Склад місцевих органів виконавчої влади

3. Місцеві органи виконавчої влади

3.1. Обласна державна адміністрація

3. 2. Районна державна адміністрація

1. Територіальні органи центральних органів виконавчої влади

Територіальні органи (підрозділи) міністерств та інших ЦОВВ є державними органами, які утворюються відповідними ЦОВВ для реалізації їх функцій та повноважень на місцевому територіальному рівні, тобто в областях або районах, містах Києві та Севастополі. Разом з власне апаратом відповідного центрального органу (міністерства, державного комітету) вони утворюють так звану виконавчу вертикаль галузевої чи функціональної спрямованості, яка отримала визначення як система міністерства або система державного комітету.

Зазвичай на місцевому рівні органами міністерств, державних комітетів є управління, відділи та інші структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій як підзвітні й підконтрольні відповідним центральним органам. Ці підрозділи реалізують на відповідній території політику держави та функції державного управління в питаннях охорони здоров'я, праці та зайнятості, соціального захисту населення тощо, що фактично відповідає галузевим повноваженням місцевих адміністрацій. Особливу групу становлять місцеві органи (територіальні підрозділи) міністерств і державних комітетів, які не входять структурно до складу обласних державних адміністрацій, але взаємодіють з ними в питаннях реалізації державної політики в регіонах і є по суті «продовженням» центральних органів виконавчої влади, їх представництвом на місцях. До їх складу належать: управління, відділи Міністерства внутрішніх справ; управління Міністерства юстиції; податкові адміністрації (інспекції) Державної податкової адміністрації; територіальні відділення Державної митної служби; територіальні відділення Антимонопольного комітету; відділення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; управління, відділи Служби безпеки України, управління, відділи Державного комітету статистики; управління, відділи Головного контрольно-ревізійного управління; управління Державного комітету у справах захисту прав споживачів тощо. Більшість цих органів беруть участь у реалізації економічної і соціальної політики держави на території регіону (області, адміністративного району, міста). Кожен із цих органів у межах дорученої йому сфери відання: організовує виконання законодавчих актів та контроль за їх реалізацією; прогнозує перспективні напрямки і стратегічні цілі, бере участь у реалізації загальнодержавних і регіональних програм економічного і соціального розвитку, реалізує функції з державного регулювання економіки, виконує функції внутрішньо-організаційного забезпечення роботи. Крім загальних, вони виконують на відповідній території і спеціальні функції1. Так, територіальне відділення Антимонопольного комітету України контролює дотримання антимонопольного законодавства, накладає стягнення за його порушення, розробляє заходи з демонополізації економіки. Територіальне відділення Фонду держмайна України розробляє проекти програм приватизації, організовує і контролює їх виконання тощо. Трансформація структури ЦОВВ в Україні та їх функцій у ході адміністративної реформи передбачає реформування ключових елементів системи місцевих (територіальних) органів міністерств і державних комітетів.