
- •Біологічна дія ів
- •Основні види променевих ушкоджень організму
- •Правила роботи з відкритими та закритими джер ів.
- •Поняття про групи рад безпеки радіонукл та класи робіт з відкр радіо акт реч-ми
- •Прилади рад контролю та основні принципи їх роботи
- •Нормув рад безпеки та гіг при-пи протирад захисту
- •Регламенти рад безпеки для персоналу і пац лік закл
- •Умови та фактори, що визнач ступінь рад безпеки та дозу зовн опромінення
- •Заходи протирад захисту, що засн. На фіз. Законах послабл впливу ів
- •Медико-санітарне обслуговування працівників. Основні напрямки діяльності цехового лікаря-ординатора по забезпеченню здорових умов праці.
- •.Гігієнічні основи профілактики та реабілітації професійно-зумовленої патології. Поняття про професійні захворювання та отруєння
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Порядок створення, права, обов'язки комісії.
- •1.6. Шум як виробнича та побутова шкідливість. Характеристика фізичних властивостей і біологічної дії.
- •1.7. Шум: прилади та одиниці вимірювання, патологія пов'язана з впливом шуму. Профілактика захворювань серед цивільного населення робота яких пов'язана з впливом шуму.
- •1.8. Вібрація як виробнича шкідливість. Характеристика фізичних властивостей і біологічної дії
- •1.9. Вібрація: прилади та одиниці вимірювання, патологія. Профілактика захворювань населення при роботі, що пов'язана з впливом вібрації.
- •1.10. Пил як виробнича шкідливість. Фізико—хімічні властивості, біологічна дія.
- •1.11. Зрушення у стані здоров'я та захворювання пов'язана з впливом пилу. Профілактика пилової патології в умовах цивільної праці.
- •1.12. Свинець як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров'я. Профілактика захворювань при роботі, що пов'язана із впливом свинцю
- •1.13. Ртуть як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров'я. Профілактика захворювань при роботі, що пов'язана із впливом ртуті.
- •1.14. Оксид вуглецю як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров'я. Профілактика захворювань при роботі, що пов'язана з впливом оксиду вуглецю
- •1.15. Нітросполуки як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення в стані здоров'я. Профілактика захворювань, що пов'язані з впливом нітросполук.
- •1.16. Класифікація виробничих шкідливостей. Система заходів з профілактики професійних захворювань та— виробничого травматизму.
- •12Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Заміна нормованих показників здоровя (і) ймовірними одиницями (і)
- •3Вибір зони спостереження
- •5Принципові схеми дослідж впливу факторів зовн серед на здоров насел
- •4Поняття «психосоматичні розлади»
- •3Провідні особливості особистості людини
- •5Психологічні типи реагування на хворобливий стан
- •9Поняття про біологічні ритми
- •11 Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів
- •13Поняття про исенхроз,види
- •10Провідні характеристики біологічних ритмів
- •12Методика визначення різних типів денних крових біоритмів
- •1.Стан здоров’я дітей та підлітків і фактори, що його формують. Принципи комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.
- •2. Групи здоров’я. Методика вивчення захворюваності та функціонального стану організму учнів.
- •3.Закономірності росту і розвитку дітей та підлітків. Показники фізичного розвитку дітей та підлітків, провила антропометрії, вимоги до таблиць стандартів фізичного розвитку.
- •4. Фізичний розвиток один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров»я. Методи оцінки фізичного розвитку.
- •6. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та влаштування загальноосвітньої школи. Санітарно-протиепідемічний режим.
- •8. Гігієнічні основи навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі(гігієнічні вимоги до навчальних посібників, розкладу уроків, структуру уроків, організацію його проведення).
- •9. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів,навчальних посібників та дитячих іграшок. Методика маркування парт та розсаджування школярів.
- •11. Психо-гігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.
- •12.Рухова активність і здоров»я дітей та підлітків. Гігієнічна оцінка рухової активності учнів.
- •13. Зміст лікарського контролю за фізичним вихованням школярів.
- •14. Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей та підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.
- •15. Гігієнічні основи трудового і політехнічного навчання дітей та підлітків. Гігієнічні вимоги до шкільних майстернь. Професійна орієнтація і професійний вибір.
Медико-санітарне обслуговування працівників. Основні напрямки діяльності цехового лікаря-ординатора по забезпеченню здорових умов праці.
Основним ланцюгом в системі охорони здоров»я на виробництві є медико—санітарна частина, в структуру якої входять поліклініка, стаціонар та лікарські (або фельдшерські) оздоровчі пункти. Крім того, МСЧ забезпечують організаційно-методичну допомогу та керівництво заводськими санаторіями-профілакторіями.Оздоровчі заходи проводяться МСЧ в тісному контакті з адмінітрацією та профспілковим комітетом (організацією).
Основними завданнями МСЧ є:
1) максимальне наближення до місця роботи кваліфікованої медичної допомоги робітникам та службовцям;
2) розробка та проведення заходів, направлених на оздоровлення умов праці та побуту, попередження та зниження професійної захворюваності;
3) попередження та зниження виробничого травматизму, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та інвалідності.
В відповідності з цими задачами поліклініка МСЧ здійснює слідуючі основні види діяльності:
- надає кваліфіковану та спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну допомогу робітникам і направляє на госпіталізацію осіб, які потребують стаціонарного лікування;
- здійснює контроль за станом умов праці та технікою безпеки, за дотриманням санітарного законодавства на підприємстві, особливо в цехах з шкідливими та несприятливими факторами;
- веде облік і аналіз причин професійної захворюваності, промислового травматизму, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та інвалідності по їх зниженню;
- проводить профілактичні медичні огляди;
- здійснює відбір контингентів хворих для диспансерізації, проводить динамічні спостереження за станом їх здоров'я, лікування і профілактику загострень, ускладнень захворювань;
- проводить відбір працюючих, які потребують санаторно-курортного лікування, в перебуванні в санаторії-профілакторії, будинку відпочинку, в лікувально-дієтичному харчуванні;
- здійснює підготовку громадського санітарного активу виробництва, навчання працюючих само- та взаємодопомоги.
МСЧ, звичайно, організовуються на великих промислових виробництвах з числом робітників 4000 і більше, а виробництвах хімічної, вугільної, нафтопереробної промисловості з числом працюючих 2000 і більше.
Для надання медико-профілактичної допомоги на промисловому виробництві з числом працюючих 1000 і більше організовуються лікарські оздоровчі пункти, а на виробництвах з числом робітників до 1000 - фельдшерські оздоровчі пункти.
Лікувально-профілактичні роботи в МСЧ промислових підприєствах здійснюється по принципу цехової дільничності.
Цеховий лікар-ординатор обслуговує біля 2000 робітників.
Причому на цехового лікаря-ординатора з наданням кваліфікованої терапевтичної роботи накладаються функції організатора профілактичної роботи на цеховій дільниці і координатора профілактичної діяльності лікарів інших спеціальностей, які обслуговують цехову дільницю, а також диспансерний нагляд за станом здоров'я працюючих, контроль за дотриманням правил ТБ, санітарно-просвітницька робота.
І накінець, одним з основних розділів комплексу заходів профілактики професійних захворювань є організація праці і чітке проведення попереджувальних та періодичних медичних оглядів робітників, трудова діяльність яких пов'язана з можливістю несприятливої дії на їх здоров'я факторів виробничого середовища.
Перешкодити цьому можуть правильно організовані попереджувальні медогляди, які повинні пройти всі постіпаючі на роботу.
°х основною задачею є попередження поступлення на роботу осіб з хронічними захворюваннями органів і систем за професією, умовами праці, які можуть погіршувати перебіг цих звхворювань.
Наприклад. Хронічний бронхіт - пилове виробництво
Захворювання вуха - шумове виробництво.
Крім того, важлива задача попереджевальних медоглядів - виявлення абсолютних і відносних протипоказань до роботи з визначеної спеціальності.
Наприклад. Дальтонізм - водій, машиніст
Хворий стенокардією - монтажник, висотник.
Попереджувальні медичні огляди проводяться поліклініками МСЧ промислових підприємств, а при їх відсутності - територіальними лікувально-профілактичними закладами, які обслуговують це виробництво. Огляди здійснюються лікарями-спеціалістами лікувального профілю, склад яких залежить від виду виробничого фактора, який може бути на передбачуваній ділянці роботи.
Періодичні медичні огляди являють собою періодичний контроль за станом здоров'я працюючих в процесі їх трудової діяльності.
Частота (або періодичність) їх проведення обумовлена агресивністю професіональних шкідливостей на виробництві, особливостями технологічного процесу, умовами праці (звичайно 1 раз в 4, 6, 12 місяців).
ОСНОВНІ ЗАДАЧІ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ
1 - виявлення ранніх ознак професіонального захворювання (шум - туговухість);
2 - виявлення захворювань загального характеру, не пов'язаних з професією, але ускладнюються і прогресують під впливом шкідливого виробничого фактора (шум стенокардія);
3 - розробка і забезпечення лікувально-профілактичних заходів.
Питання організації роботи цехового лікаря-ординатора знаходять своє відображення в Комплексному плане оздоровчих заходів. Основними розділами якого є:
1) санітарно-гігієнічна та санітарно-протиепідемічна робота;
2) загальні лікувально-профілактичні заходи і заходи, які направлені на боротьбу з окремими захворюваннями;
3) підвищення кваліфікації працівників МСЧ;
4) організаційно-масова робота.
Важливе місце в роботі лікаря-ординатора має впровадження методів наукової організації праці, направленої на виявлення працездатності та продуктивності праці, боротьбу з передчасним втомленням та перевтомленням.
Основні задачі цехового терапевта
1. Лікування терапевтичних хворих своєї дільниці в поліклініці.
2. Консультування хворих з завідувачем відділеннями та лікарями інших спеціальностей, направлення їх на спеціальні види амбулаторного та стаціонарного лікування.
3. Організація першої медичної допомоги при раптових захворювання та травмах і професійних отруєнь в цеху.
4. Вивчення умов праці робітників та службовців, організація та участь в попереджувальних та періодичних оглядах, диспансерне спостереження за виділеними контингентами, відбір хворих, що потребують санаторно-курортного лікування, перебування в профілакторії, дієтичному харчуванні та інших видах лікувально-профілактичної допомоги (працевлаштування, протезування, корегуюча гімнастика і т.д.).
5. Керівництво роботою фельдшерських здоровпунктів по наданню невідкладної допомоги та контролю за дотриманням необхідних санітарно-гігієнічних умов в цеху.
Проведення відповідних протиепідемічних заходів, участь в розслідуванні причин виробничих травм та отруєнь, та дотримання техніки безпеки.
7. Санітарно-просвітницька робота.
8. Експертиза працездатності та систематичний аналіз захворюваності з тимчасовою та стійкою втратою працездатності на дільниці.
9. Участь в складанні та впровадженні комплексного плану оздоровчих заходів по дільниці та підприємству в цілому.
Основні обов’язки цехового терапевта
1. Надання кваліфікованої лікарської допомоги працюючим (в разі необхідності з залученням інших спеціалістів).
2. Диспансерний нагляд за станом здоров’я працюючих та проведення профілактичних медичних оглядів.
3. Контроль за дотримуванням правил техніки безпеки.
4. Санітарно-просвітницька робота.