11 Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів

1 -й клас – високих частот – від долей секунд до 30 хвилин (осцілляції на молекулярному рівні, ритми електроенцефалограми, скорочення серця, дихання, перистальтики кишечника);

2-й клас – середніх частот – від 30 хв. до 28 годин, включаючи ультрадіанні (до 20 годин) циркадні^* (біля добові) – 20-28 годин (сон – бадьорість, екскреція продуктів обміну тощо);

3-й клас – мезоритми, інфрадіанні (білятижневі) – 28 годин – 6 днів; циркасептальні (тижневі) – 7 днів;

4-й клас – макроритми (циркануальні) – від 20 днів – до 1 року (білярічні);

5-й клас – мегаритми, з періодами в десятки років (наприклад, цвітіння деяких видів кактусів).

Біоритми класифікуються також за рівнями організації біосистеми: клітинні, органні, організменні, популяційні.

Частотні спектри різних рівнів у значній мірі перекриваються, але існує загальна тенденція збільшення довжини періодів в міру ускладнення біологічних систем.

З точки зору взаємодії організму і навколишнього середовища виділяються два типи коливальних процесів: адаптивні ритми або біоритми, тобто коливання з періодами, близькими з основними геофізичними циклами, роль яких заключається в адаптації організму до періодичних змін зовнішнього середовища і фізіологічні або робочі ритми, тобто коливання, які відображають діяльність фізіологічних систем організму. Наприклад, овуляція і mensis у жінок, „тічка” у тварин тощо

13Поняття про исенхроз,види

Науковими дослідженнями і практичною медициною доведено, що цілий ряд хворобливих станів виникають як наслідок порушення біологічних ритмів. Такі стани отримали назву десихронозів. Вони можуть проявлятися в процесі навчання, трудового процесу, іншої діяльності людини, а також в процесі розвитку значної кількості захворювань. Дисинхроз поділяють на такі види:

 внутрішній, який виникає при порушеннях узгодження итмів

усередині організму. Наприклад, порушення ритму харчування сто-

совно ритмів сну і неспання (звідси поганий настрій, самопочуття,

роздратованість, відсутність апетиту, безсоння тощо);

· зовнішній, який виникає при порушенні синхронізації біоритмів і

фаз зовнішнього середовища (зміна часових поясів).

Дисинхроз може бути також гострий і хронічний, явний і прихований, загальний і частковий. Так, швидке переміщення через великукількість часових поясів призводить до гострого дисинхрозу, а багаторазове — до хронічного.

10Провідні характеристики біологічних ритмів

Найважливішими характеристиками біологічних ритмів прийнято вважати показники, як рівень, період, амплітуда, акрофаза та форма денної кривої ритму (мал. 1).

Рівень ритму або мезор являє собою середню величину фізіологічної функції, яка розглядається, протягом одного біологічного циклу, графічне зображення якого наближається до синусоїди. Періодом ритму прийнято вважати відрізок часу після закінчення якого стан організму повторюється, і, натомість, частота ритму являє собою величину, що обернена тривалості періоду. Амплітуду розраховують як різницю між максимальними та мінімальними значеннями певного фізіологічного процесу, впродовж одного біологічного циклу. Під акрофазою розуміють час, на який припадає максимальний рівень функції. Причому, якщо акрофаза ритму функції змінюється у межах певної зони, це явище має назву "зона блукання акрофази".