7. Правила роботи з відкритими та закритими джер ів.

Відкриті джерела іонізуючого випромінювання – це рідкі, газоподібні або у вигляді порошків чи суспензій радіоактивні речовини, при використанні яких можливе забруднення оточуючого середовища, потрапляння на одяг хворих та персоналу, на шкіру та в організм. До цієї групи передусім відносяться радіофармацевтичні препарати (РФП) – діагностичні та терапевтичні препарати, які містять радіоактивні радіонукліди.

Правила роботи

з відкритими радіонуклідними джерелами:

• комплекс заходів при роботі з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання має забезпечувати захист людини від зовнішнього та внутрішнього опромінення, попереджувати забруднення повітря робочої зони, поверхонь у виробничих приміщеннях, шкіри та спецодягу персоналу, а також об’єктів навколишнього середовища;

• кількість радіоактивної речовини на робочому місці повинна бути мінімально необхідною для роботи і не перевищувати встановлених значень сумарної активності радіонуклідів відповідного класу;

• для роботи використовувати розчини, а не порошки радіоактивних речовин;

• кількість робочих операцій, під час виконання яких можливі втрати радіоактивної речовини (пересипання порошків, сублімація тощо) необхідно зводити до мінімуму;

• роботи слід проводити на лотках і піддонах, зроблених зі слабкосорбуючих матеріалів;

• необхідно користуватись разовими підсобними матеріалами (пластиковими плівками, фільтрувальним папером) для обмеження забруднення робочих поверхонь, обладнання та приміщень;

• у фасувальній та процедурній, де проводиться робота з високоактивними препаратами, поверх спецодягу персонал одягає пластикові напівхалати, гумові рукавички, бахіли та маски;

• працюють з радіоактивними препаратами на кюветах, покритих фільтрованим папером або в захисних боксах;

• до роботи з радіоактивними препаратами допускаються особи старші 18 років, які не мають протипоказань.

Закритими джерелами іонізуючого випромінювання називають радіонукліди, фізичний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого). В більшості випадків закриті джерела мають форму циліндрів з закругленими кінцями або голок, у яких один кінець загострений, другий закруглений, коротких стрижнів, кульок, які містять - випромінюючі радіонукліди ― кобальт-60, цезій-137, або - випромінюючі радіонукліди ― фосфор-32, стронцій-90.

Правила роботи

з закритими радіонуклідними джерелами і пристроями,

що генерують іонізуюче випромінювання:

• пристрій, в якому розміщено радіонуклідне джерело, має бути герметичним та стійким до дії механічних, хімічних та температурних чинників;

• забороняється використовувати закриті джерела у випадку порушення їх герметичності або по закінченню терміну експлуатації;

• у неробочому положенні всі радіонуклідні джерела повинні знаходитись у спеціальних захисних пристроях, а пристрої, що генерують іонізуюче випромінювання знеструмлені;

• для взяття радіонуклідного джерела з контейнера необхідно користуватись дистанційним інструментом або спеціальними пристроями;

• забороняється доторкатись до радіонуклідного джерела руками;

• при роботі з радіонуклідними джерелами, які вийняті з захисного контейнеру необхідно користуватись відповідними захисними екранами і маніпуляторами;

• радіонуклідні джерела, непридатні для подальшого використання розглядаються, як радіоактивні відходи і своєчасно списуються.