- •Біологічна дія ів
- •Основні види променевих ушкоджень організму
- •Правила роботи з відкритими та закритими джер ів.
- •Поняття про групи рад безпеки радіонукл та класи робіт з відкр радіо акт реч-ми
- •Прилади рад контролю та основні принципи їх роботи
- •Нормув рад безпеки та гіг при-пи протирад захисту
- •Регламенти рад безпеки для персоналу і пац лік закл
- •Умови та фактори, що визнач ступінь рад безпеки та дозу зовн опромінення
- •Заходи протирад захисту, що засн. На фіз. Законах послабл впливу ів
- •Медико-санітарне обслуговування працівників. Основні напрямки діяльності цехового лікаря-ординатора по забезпеченню здорових умов праці.
- •.Гігієнічні основи профілактики та реабілітації професійно-зумовленої патології. Поняття про професійні захворювання та отруєння
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Порядок створення, права, обов'язки комісії.
- •1.6. Шум як виробнича та побутова шкідливість. Характеристика фізичних властивостей і біологічної дії.
- •1.7. Шум: прилади та одиниці вимірювання, патологія пов'язана з впливом шуму. Профілактика захворювань серед цивільного населення робота яких пов'язана з впливом шуму.
- •1.8. Вібрація як виробнича шкідливість. Характеристика фізичних властивостей і біологічної дії
- •1.9. Вібрація: прилади та одиниці вимірювання, патологія. Профілактика захворювань населення при роботі, що пов'язана з впливом вібрації.
- •1.10. Пил як виробнича шкідливість. Фізико—хімічні властивості, біологічна дія.
- •1.11. Зрушення у стані здоров'я та захворювання пов'язана з впливом пилу. Профілактика пилової патології в умовах цивільної праці.
- •1.12. Свинець як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров'я. Профілактика захворювань при роботі, що пов'язана із впливом свинцю
- •1.13. Ртуть як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров'я. Профілактика захворювань при роботі, що пов'язана із впливом ртуті.
- •1.14. Оксид вуглецю як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення у стані здоров'я. Профілактика захворювань при роботі, що пов'язана з впливом оксиду вуглецю
- •1.15. Нітросполуки як виробнича шкідливість. Фізичні властивості, біологічна дія, зрушення в стані здоров'я. Профілактика захворювань, що пов'язані з впливом нітросполук.
- •1.16. Класифікація виробничих шкідливостей. Система заходів з профілактики професійних захворювань та— виробничого травматизму.
- •12Розподіл населення на групи здоровя за його критеріями
- •Методика розрахунку інтегрального індексу здоровя (за л.Є.Поляковим та д.М.Малиським)
- •Заміна нормованих показників здоровя (і) ймовірними одиницями (і)
- •3Вибір зони спостереження
- •5Принципові схеми дослідж впливу факторів зовн серед на здоров насел
- •4Поняття «психосоматичні розлади»
- •3Провідні особливості особистості людини
- •5Психологічні типи реагування на хворобливий стан
- •9Поняття про біологічні ритми
- •11 Класифікації найбільш поширених біологічних ритмів
- •13Поняття про исенхроз,види
- •10Провідні характеристики біологічних ритмів
- •12Методика визначення різних типів денних крових біоритмів
- •1.Стан здоров’я дітей та підлітків і фактори, що його формують. Принципи комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків.
- •2. Групи здоров’я. Методика вивчення захворюваності та функціонального стану організму учнів.
- •3.Закономірності росту і розвитку дітей та підлітків. Показники фізичного розвитку дітей та підлітків, провила антропометрії, вимоги до таблиць стандартів фізичного розвитку.
- •4. Фізичний розвиток один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров»я. Методи оцінки фізичного розвитку.
- •6. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу.
- •Експрес-оцінка функціональної готовності дитини до вступу в школу
- •Поглиблене психофізіологічне обстеження вищої нервової діяльності дитини
- •7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки, планування та влаштування загальноосвітньої школи. Санітарно-протиепідемічний режим.
- •8. Гігієнічні основи навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі(гігієнічні вимоги до навчальних посібників, розкладу уроків, структуру уроків, організацію його проведення).
- •9. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів,навчальних посібників та дитячих іграшок. Методика маркування парт та розсаджування школярів.
- •11. Психо-гігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.
- •12.Рухова активність і здоров»я дітей та підлітків. Гігієнічна оцінка рухової активності учнів.
- •13. Зміст лікарського контролю за фізичним вихованням школярів.
- •14. Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей та підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.
- •15. Гігієнічні основи трудового і політехнічного навчання дітей та підлітків. Гігієнічні вимоги до шкільних майстернь. Професійна орієнтація і професійний вибір.
Правила роботи з відкритими та закритими джер ів.
Відкриті джерела іонізуючого випромінювання – це рідкі, газоподібні або у вигляді порошків чи суспензій радіоактивні речовини, при використанні яких можливе забруднення оточуючого середовища, потрапляння на одяг хворих та персоналу, на шкіру та в організм. До цієї групи передусім відносяться радіофармацевтичні препарати (РФП) – діагностичні та терапевтичні препарати, які містять радіоактивні радіонукліди.
Правила роботи
з відкритими радіонуклідними джерелами:
комплекс заходів при роботі з відкритими джерелами іонізуючого випромінювання має забезпечувати захист людини від зовнішнього та внутрішнього опромінення, попереджувати забруднення повітря робочої зони, поверхонь у виробничих приміщеннях, шкіри та спецодягу персоналу, а також об’єктів навколишнього середовища;
кількість радіоактивної речовини на робочому місці повинна бути мінімально необхідною для роботи і не перевищувати встановлених значень сумарної активності радіонуклідів відповідного класу;
для роботи використовувати розчини, а не порошки радіоактивних речовин;
кількість робочих операцій, під час виконання яких можливі втрати радіоактивної речовини (пересипання порошків, сублімація тощо) необхідно зводити до мінімуму;
роботи слід проводити на лотках і піддонах, зроблених зі слабкосорбуючих матеріалів;
необхідно користуватись разовими підсобними матеріалами (пластиковими плівками, фільтрувальним папером) для обмеження забруднення робочих поверхонь, обладнання та приміщень;
у фасувальній та процедурній, де проводиться робота з високоактивними препаратами, поверх спецодягу персонал одягає пластикові напівхалати, гумові рукавички, бахіли та маски;
працюють з радіоактивними препаратами на кюветах, покритих фільтрованим папером або в захисних боксах;
до роботи з радіоактивними препаратами допускаються особи старші 18 років, які не мають протипоказань.
Закритими джерелами іонізуючого випромінювання називають радіонукліди, фізичний стан яких (метал) або оболонка, в якій вони знаходяться, виключають можливість забруднення ними навколишнього середовища (в тому числі і тканин хворого). В більшості випадків закриті джерела мають форму циліндрів з закругленими кінцями або голок, у яких один кінець загострений, другий закруглений, коротких стрижнів, кульок, які містять - випромінюючі радіонукліди ― кобальт-60, цезій-137, або - випромінюючі радіонукліди ― фосфор-32, стронцій-90.
Правила роботи
з закритими радіонуклідними джерелами і пристроями,
що генерують іонізуюче випромінювання:
пристрій, в якому розміщено радіонуклідне джерело, має бути герметичним та стійким до дії механічних, хімічних та температурних чинників;
забороняється використовувати закриті джерела у випадку порушення їх герметичності або по закінченню терміну експлуатації;
у неробочому положенні всі радіонуклідні джерела повинні знаходитись у спеціальних захисних пристроях, а пристрої, що генерують іонізуюче випромінювання знеструмлені;
для взяття радіонуклідного джерела з контейнера необхідно користуватись дистанційним інструментом або спеціальними пристроями;
забороняється доторкатись до радіонуклідного джерела руками;
при роботі з радіонуклідними джерелами, які вийняті з захисного контейнеру необхідно користуватись відповідними захисними екранами і маніпуляторами;
радіонуклідні джерела, непридатні для подальшого використання розглядаються, як радіоактивні відходи і своєчасно списуються.
