5.4 Елементи тексту

Елементами тексту є: формули і рівняння; таблиці; ілюстрації; скорочення; числа і знаки; одиниці фізичних величин; приклади; примітки; посилання.

Формули і рівняння

1) Формули розташовують по тексту (нескладні формули) або окремими рядками (основні формули, що застосовуються у роботі при розрахунках та дослідженнях).

В одному рядку можна розташовувати тільки одну формулу. Формули розташовують симетрично тексту; вище і нижче кожної формули залишають один вільний рядок. Інтервали між формулами, які слідують одна за одною, повинні бути такими, як у тексті.

Переносити продовження формули на наступний рядок допускається тільки на знаках операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюється. При переносі на операції множення застосовують знак (х).

2) Формули, які йдуть одна за одною, розділяють комою. У кінці формули, яка є закінченням речення, ставиться крапка.

3) Пояснення позначень у формулах, якщо вони не пояснені раніше у тексті, наводяться безпосередньо за формулою (після якої ставиться кома) з нового рядка з абзацу зі слова “де” без двокрапки у тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Якщо необхідно навести позначення одиниць фізичних величин, його наводять у поясненнях, а не у формулі. Інтервал між формулою та поясненням і між поясненням та подальшим текстом повинен бути таким, як у тексті.

Якщо необхідно навести числове значення величини, то його записують після розшифровки.

Приклад:

, (5.4)

де E  кінетична енергія, Дж;

m  маса матеріальної точки, що дорівнює 0,5 кг;

V  швидкість руху, що дорівнює 30 м/с.

Вміщувати позначення одиниць фізичних величин поряд з формулою, що виражає залежність між величинами у літерній формі, не допускається:

правильно: V = s/t неправильно: V = s/t, м/с.

Літерне позначення одиниць, які входять до добутку, відділяють точкою на середній лінії, як знаком множення.

Приклад: Н·м; А·м².

4) Нумерувати слід тільки основні розрахункові формули і формули, на які є посилання у тексті. Нумерація формул – наскрізна у межах розділу. Номер вказується у дужках справа від формули у кінці рядка. При переносі формули на наступний рядок (сторінку) номер зазначають на рівні останнього рядка.

Таблиці

1) Для зручності викладу і читання тексту цифрові та інші показники рекомендується оформляти у вигляді таблиці. На всі таблиці мають бути посилання у тексті, після якого і розміщується сама таблиця.

2) Таблицю оформлюють, як вказано на рис. 5.2.

Таблиця ______ - _________________________

номер найменування таблиці

_______________________________________

продовження найменування таблиці

Головка таблиці Рядки (горизонтальні ряди)						Заголовки граф Підзаголовки граф
	Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

Рисунок 5.2

3) Таблиці мають бути нумеровані. Нумерація таблиць – у межах розділу. Номер записують після слова “Таблиця”, запис виконують над таблицею з лівого боку з абзацу.

Таблиця повинна мати найменування, яке повинно відображати зміст таблиці та бути коротким. Його записують після номеру таблиці через риску малими літерами з ПЕРШОЇ ВЕЛИКОЇ.

4) Розміри таблиці вибирають довільно, залежно від вміщуваного матеріалу. Таблицю, як правило, обмежують лініями. Горизонтальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Головка таблиці має бути відокремлена лінією від іншої частини таблиці. За необхідності допускається під головкою таблиці вміщувати рядок для нумерації граф арабськими цифрами.

Висота рядків таблиці має бути не менше 8 мм.

Розділяти заголовки і підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається.

Приклад оформлення посилання на таблицю та самої таблиці:

Рівні вібрації під час виконання робіт з ЕОМ у виробничих приміщеннях не повинні перевищувати допустимих значень, визначених в СН 3044-84 [14], ДСанПіН 3.3.2-007-98 [5] та наведених у табл. 6.7.

Таблиця 6.7 – Санітарні норми вібрації

Рентгенометричні частоти октавних полос, Гц	Припустимі значення
	за віброприскоренням		за віброшвидкістю
	мс-2	дБ	мс-1	дБ
		оси X, Y		оси X, Y
2	5,3 x 10	25	4,5 x 10	79
4	5,3 x 10	25	2,2 x 10	73
8	5,3 x 10	25	1,1 x 10	67
16	1,0 x 10	31	1,1 x 10	67
31,5	2,1 x 10	37	1,1 x 10	67
63	4,2 x 10	43	1,1 x 10	67
Корректовані значення та їх рівні W, дБ	9,3 x 10	30	2,0 x 10	72

5) Зверху та знизу таблиці необхідно залишати один вільний рядок.

Таблицю, залежно від її розміру, можна вміщувати: після тексту, у якому вона згадується; на окремій наступній сторінці; у додатку до тексту документа.

Допускається таблицю, яка займає окрему сторінку, розташовувати вздовж довгого боку аркуша.

6) Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, її поділяють на частини, вміщуючи одну частину під іншою, або переносять на наступну сторінку. У кожній частині повторюють її головку і боковик або заміняють рядком з номерами граф, які зазначені у першій частині таблиці. При цьому слово „Таблиця”, її номер і найменування розміщують тількі над першою частиною таблиці, а над іншимі частинами з лівого боку з абзацу указують: “Продовження таблиці __” , а над останньою частиною – „Закінчення таблиці __” (рис. 5.3).

Таблиця ___ – Параметри шайб…

У міліметрах

Номінальний діаметр різьби болта, гвинта, шпильки	Внутрішній діаметр шайби	Товщина шайби
		легкої		нормальної		важкої
		s	b	s	b	s	b
1	2	3	4	5	6	7	8
2,0	2,1	0,5	0,8	0,5	0,5	0,6	0,6
2,5	2,6	0,6	0,8	0,6	0,6	0,8	0,8
3,0	3,1	0,8	1,0	0,8	0,8	1,0	1,0

Закінчення таблиці ___

У міліметрах

1	2	3	4	5	6	7	8
4,0	4,1	0,8	1,2	1,0	1,0	1,4	1,4
…	…	…	…	…	…	…	…
48,0	48,5	7,0	12,0	-	10,0	-	-

Рисунок 5.3

Переносячи таблицю на іншу сторінку, у першій її частині нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять. Якщо таблиця переривається справа, то у першій частині таблиці не проводять праву обмежувальну вертикальну лінію.

7) Таблиці з незначною кількістю граф допускається поділяти на частини і вміщувати одну частину поряд з іншою, розділяючи їх потовщеною лінією, при цьому головку таблиці повторюють (рис. 5.4).

Таблиця ___

Діаметр стержня кріпильної деталі, мм	Маса 1000 шт. сталевих шайб, кг	Діаметр стержня кріпильної деталі, мм	Маса 1000 шт. сталевих шайб, кг
1,1	0,045	2,0	0,192
1,2	0,048	2,5	0,350
1,4	0,111	3,0	0,552

Рисунок 5.4

7) Графа “Номер по порядку” у таблиці не допускається. Якщо є потреба пронумерувати рядки таблиці, номер ставиться у першій графі перед текстом у ній.

8) Правила запису в таблицях наведені у додатку П.

Ілюстрації

1) Для пояснення тексту, що викладається, допускається його ілюструвати діаграмами, схемами, кресленнями, фотознімками тощо. Ілюстрації, вміщувані у тексті, іменують рисунками. На усі рисунки повинні бути посилання у тексті.

Виконання креслень і схем, які є ілюстраціями, має відповідати вимогам стандартів ЄСКД, діаграм – вимогам, наведеним у додатку Р.

2) Рисунки нумеруються у межах розділу і можуть мати найменування та пояснювальні дані (підрисунковий текст). Найменування повинно відображати зміст рисунка та бути коротким. Його розміщують симетрично рисунку після номера через риску і виконують малими літерами з ПЕРШОЇ ВЕЛИКОЇ. Слово „Рисунок” слід писати повністю.

Підпис під рисунком має вигляд “Рисунок __” або “Рисунок __ – Найменування рисунку”. Підрисунковий текст розміщують вище найменування рисунка.

3) Рисунок, підрисунковий текст та підпис під рисунком вирівнюються симетрично тексту. Зверху та знизу рисунка необхідно залишати по одному вільному рядку.

Приклад оформлення рисунку показаний на рис. 5.5.

1 – активний; 2 – готовий; 3 – заблокований

Рисунок 5.5 – Стани процесів у системі

4) Рисунок розміщується безпосередньо після абзацу, у якому з’являється перша згадка про нього (посилання на нього). Якщо на сторінці після цього абзацу недостатньо місця для розміщення рисунка, текст на цій сторінці продовжується, а рисунок розміщується на початку наступної сторінки.

Рисунок, який займає окрему сторінку, можна розташовувати вздовж довгого боку аркушу.

5) Якщо рисунок розташовується на декількох сторінках, то на першій сторінці розміщують підпис “Рисунок __” та найменування (якщо воно є), а на наступних - “Продовження рисунка __” або “Закінчення рисунка __”, без найменування. Підрисунковий текст розміщується на тій сторінці, де це необхідно.

6) Якщо після посилання на рисунок іде розгляд матеріалу, що ілюструється, то у розповіді слово "рисунок" пишуть без номера, наприклад:"Як видно з рисунка …".

Скорочення

1) Як правило, слова у тексті скорочувати не допускається. Винятком є скорочення слів і словосполучень, які встановлені у державних стандартах або загальноприйняті в українській мові.

Дозволяється застосовувати скорочення слів і словосполучень, характерних для певної галузі чи сфери діяльності.

2) Якщо таке скорочення використовується не більше 3-5 разів, то скорочення може бути визначено безпосередньо у тексті, у дужках після повного найменування при першій згадці, наприклад: “Операційна система (ОС)”.

Якщо скорочення використовується у тексті часто, воно визначається у переліку позначень та скорочень.

3) Найменування, яке складається з кількох слів, при повторному використанні у тексті рекомендується писати у скороченому вигляді. Для цього після першої згадки повного найменування пишуть у дужках “далі” та прийняте скорочення. Наприклад: “пристрій вводу-виводу (далі – пристрій)”.

4) Якщо у тексті наводяться пояснювальні надписи, що наносяться безпосредньо на виготовлюваний виріб (наприклад, на планки, таблички до елементів управління тощо), то їх виділяють шрифтом (без лапок), наприклад, ВКЛ., ОТКЛ., чи лапками, якщо надпис складається з цифр і (або) знаків. Найменування команд, режимів, сигналів тощо у тексті слід брати у лапки. Наприклад: "Сигнал +27 включено".

5) Слова maximum та minimum застосовують у скороченому вигляді лише для индексів. Наприклад: U_max , U_min. У тексті ці слова слід писати українською мовою: максимальний, мінімальний.

Числа і знаки у тексті

1) Абстрактні числа до дев’яти пишуть словами, більше дев’яти - цифрами. Числові значения фізичних величин з позначенням одиниць вимірювання необхідно писати цифрами.

Приклади:

- Відібрано п’ять труб для випробувань на міцність.

- Проведено 15 випробувань.

- Труба завдовжки 1 м; масою – 8 кг.

- Вартість одного метра – 6 грн.

2) Дробові числа пишуть тільки цифрами у вигляді десятичних дробів, за винятком розмірів у дюймах, які слід записувати по типу: .

Якщо числове значення неможливо виразити у вигляді десятичного дробу, то його допускається записувати в вигляді простого дробу в один рядок через косу риску. Наприклад: 5/32; (50a–4c) / (4b+20).

3) Порядкові числівники пишуть цифрами у супроводженні скорочених відмінкових закінчень. Наприклад: 2-а лінія; 5-а графа.

При декількох порядкових числівниках відмінкове закінчення узгоджують з останнім з них. Наприклад: 3, 4 і 5-й графіки.

Кількісні числівники пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад: У 12 випадках; на 20 сторінках.

4) Дати пишуть без відмінкових закінчень. Наприклад: 24 серпня; 8 березня; 28 червня, але: у 40-х роках; 70-і роки.

5) При римських цифрах відмінкових закінчень не пишуть. Наприклад: на XХ Олімпійських іграх, XХI століття.

6) При зазначенні обмежувальних норм перед числовими значеннями пишуть слова: "не менше" чи "не більше", "від", "до", "понад". Наприклад: Товщина покриття - не більше 0,2 мм.

При зазначенні діапазону величин рекомендується застосовувати тире або зворот "від – до". Наприклад: Товщина покриття 0,2  0,5 мм ; розміри від 30,00 до 50,00 мм. Для величин з одиницями вимірювання „%”, „^оС”, „” діапазон значень слід указувати у дужках, наприклад: (65 – 70) % або використовуючи зворот "від – до".

Зворотом "від – до" слід користуватись обов’язково, якщо у діапазоні значень містяться від’ємні значення. Наприклад: Від минус 5 ^оС до плюс 8 ^оС. Від минус 10 ^оС до минус 6 ^оС.

7) У тексті не допускається застосовувати без числових або літерних значень:

- математичні знаки: – (мінус); > (більше); < (менше);  (більше або рівно);  (менше або рівно); = (рівно);  (не рівно); 0 (нуль); log (логарифм); sin (синус); cos (косинус) та ін.;

- знаки: № (номер); % (відсоток); ^оС (градус Цельсія);  (діаметр) та ін.

8) Знаки „№”, „%” та „^о” при позначенні множинного числа не подвоюються.

Одиниці фізичних величин

1) У тексті величини повинні виражатись в одиницях:

- СІ (основні, додаткові, похідні), десяткових, кратних та частинних від них;

- допустимих до застосування поряд з одиницями СІ;

Застосування, позначення та написання одиниць фізичних величин мають відповідати ДСТУ 3651.0-97 та ДСТУ 3651.1-97.

2) Застосування у тексті документа різних систем для однієї і тієї ж одиниці фізичної величини не допускається.

Приклади і примітки

1) Примітки наводять, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць чи ілюстрацій.

Примітки розташовують безпосередньо після тексту, ілюстрації або в таблиці, яких вони стосуються. Примітки до таблиці вміщують над лінією, що позначає закінчення таблиці, і відокремлюють від основної частини таблиці тонкою суцільною лінією. Приклад виконання примітки до таблиці див. у додатку П.

Примітки виконують з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Слово "Примітка" записують з абзацу з великої літери і не підкреслюють. Після слова "Примітка" ставлять крапку і на тому ж рядку з великої літери наводять текст примітки. Одну примітку не нумерують, наприклад:

Примітка. ______________________________________________

Якщо приміток декілька, їх нумерують арабськими цифрами без крапки. У цьому випадку пишуть слово "Примітки", ставлять після нього двокрапку і з нового рядка з абзацу з великої літери разом з порядковим номером дають текст примітки, наприклад:

Примітки:

1 _____________________________________________________

2 _____________________________________________________

2) Приклади наводять у тих випадках, коли вони пояснюють зміст тексту документа або сприяють більш стислому його викладенню.

Приклади розташовують безпосередньо після тексту, який потребує пояснення.

Слово „Приклад”, „Приклади” виконують курсивом і розміщують на окремому рядку з абзацу без розділових знаків.

Якщо текст прикладу розміщено на тому ж рядку, що й слово „Приклад”, то після слова „Приклад” ставиться крапка.

Якщо прикладів декілька, їх нумерують так само, як примітки.

Виноски

1) Якщо у тексті або таблиці необхідно пояснити окремі дані, то їх допускається оформляти виносками.

Виноски позначають надрядковими знаками. Знак виноски виконують арабськими цифрами з дужкою і вміщують на рівні верхнього обрізу шрифту. Наприклад, "...пресуюча установка ³⁾..."

Допускається замість цифр позначати виноски зірочками ( * ). Застосування більше чотирьох зірочок не допускається.

2) Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символа, речення, до якого подається пояснення, а також у самій виносці перед текстом пояснення.

3) Виноски, що відносяться до тексту, розташовують з абзацу у кінці сторінки, на якій вони позначені, і відокремлюють від тексту короткою тонкою горизонтальною лінією завдовжки від 23 мм з лівого боку. Виноски, що відносяться до даних таблиці, розміщують над лінією, яка позначає закінчення таблиці і відокремлюють від основної частини таблиці тонкою суцільною лінією.

4) Нумерація виносок – окрема для кожної сторінки і таблиці. Текст виноски виконують з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Посилання

1) У тексті можуть бути посилання:

• на даний документ;

• на стандарти, технічні умови та інші документи.

2) При посиланні на розділ, підрозділ, пункт, підпункт або перелік даного документа слід писати: "… згідно розділу 3 …"; "… згідно з 3.1 …"; "… відповідно до 4.2.2 …"; "… зазначеного у переліку 2) 4.1.4…".

3) Посилання на таблиці, ілюстрації, формули і додатки пояснювальної записки подають таким чином:

• "… наведені у табл. 2.4";

• "… подані у табл. 6.1";

• "… згідно з рис. 3.2 …";

• "… показано на рис. 3.4"

- "… у формулі (2.1)"; "… як видно з формули (2.1) …";

- "… подані у додатку А"; "… наведені у додатку А".

При повторних посиланнях пишуть:

- "… див. табл. 6.1";

- "… див. рис. 2.4";

- "… див. формулу (2.1)".

4) Посилання на джерела інформації пояснювальної записки позначають у тексті порядковими номерами у квадратних дужках таким чином: "… у роботах 3,4 …"; "… 7, таблиця 34, с.98…"; "… 5, с.18 …”.

Порядковий номер джерелу надають по мірі появи посилання на нього у тексті. При повторних посиланнях на те ж саме джерело, його номер повторюють.

5) При посиланнях у тексті на стандарти і технічні умови допускається подавати тільки їх позначення без року затвердження, наприклад, ДСТУ 3008. При посиланнях на інші нормативні документи необхідно зазначати їх позначення та найменування.

ДОДАТОК А

Типова тематика дипломних робіт магістрів

спеціальності 8.18010015 "Консолідована інформація"

кафедри "Інформатика та інтелектуальна власність"

1. Дослідження методів і технологій збору (формалізації, фільтрації, сортування, перетворення, архівації, захисту тощо) даних та їх застосування у сфері (обраної прикладної галузі - наприклад, економіки, торгівлі, енергетики, житлово-комунального господарства…).

2. Дослідження методів і технологій формування законодавчих (нормативних, текстових, графічних, аудіо-, відео-, статистичних, навчальних тощо) інформаційних ресурсів та їх застосування у сфері (обраної прикладної галузі).

3. Дослідження методів і технологій формування (подання) знань та їх застосування у сфері (обраної прикладної галузі).

4. Дослідження текстологічних (пасивних комунікативних, активних комунікативних тощо) методів і технологій добування (придбання) знань та їх застосування у сфері (обраної прикладної галузі).

5. Дослідження методів і технологій формування (подання) технічної (статистичної, соціологічної, юридичної, адміністративної, фінансової, географічної тощо) консолідованої інформації та їх застосування у сфері (обраної прикладної галузі).

6. Дослідження кількісних (вербальних, імовірнісних, статистичних, нечітких, експертних, колективних тощо) методів і технологій підтримки прийняття рішень та їх застосування у сфері (обраної прикладної галузі).

7. Дослідження методів і технологій інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності підприємства (установи, організації тощо) обраної прикладної галузі.

8. Дослідження методів і технологій створення та впровадження інформаційно-аналітичної системи підприємства (установи, організації тощо) обраної прикладної галузі.

9. Дослідження можливостей використання сучасних методів і технологій конкурентної розвідки (бізнес-розвідки, Business Intelligence, оперативної аналітики …) та їх застосування у сфері (обраної прикладної галузі).