Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
02_Раздел_09.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
281.09 Кб
Скачать

5. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних:

На підставі скарг хворого, анамнезу захворювання і об’єктивного обстеження пацієнта вказується форма (дифузна, вузлова) зміни щитовидної залози, ступінь її збільшення, розміри і локалізація вузлового утворення, наявність розладів функцій органів шиї.

6. Діагностична програма (уточнення діагнозу проводиться на підставі даних інструментальних і морфологічних досліджень):

- ультразвукове дослідження;

- пункційна біопсія із цитологічним дослідженням пунктата;

- рентгенографія шиї у двох проекціях;

- радіоізотопне дослідження залози;

- дослідження онкомаркерів;

- визначення антитіл до тканини щитовидної залози;

- рівень ТТГ крові.

7. Диференційний діагноз: при синдромі збільшеної щитовидної залози (зобі) необхідно проводити між захворюваннями, які можуть бути причиною зоба.

8. Клініко-статистична класифікація захворювань щитовидної залози без порушення її функції:

Е01 Ендемічний зоб

Е04 Нетоксичний зоб

Макет клінічного діагнозу: {Bx}еутиреоїдний зоб, {Тx} з {Lx локалізацією}

Вид захворювання:

B1 - Дифузний

B2 - Вузловий

B3 - Змішаний

Ступінь збільшення:

Т1 - 0 ст. - відсутність зоба

Т2 - 1А ст. - зоб визначається при пальпації і невидимий при відхиленні голови назад

Т3 - 1Б ст. - зоб пальпується і видимий при відхиленні голови назад, або є вузол при незбільше­ній залозі

Т4 - II ст. - зоб видимий при нормальному положенні шиї

Т5 - III ст. - дуже великий зоб, видимий на відстані

Локалізація:

L1 - типова

L2 - шийно-загруднинна

L3 - ектопія щитовидної залози

L4 - передугруднинний

9. Лікувальна тактика: визначається характером захворювання.

Дифузний ендемічний зоб

1. Визначення: Дифузне збільшення щитовидної залози без порушення її функції.

2. Актуальність проблеми:

А) Дифузним ендемічним зобом страждають в основному діти.

Б) Дифузний ендемічний зоб в 60-70% випадків розвивається до 20-літнього віку і ще в 30% - до 30 років.

В) Патологія має переважно ендемічний характер.

3. Причини розвитку дифузного ендемічного зоба:

А) Недостатність йоду в біосфері, середовищі перебування людини і недостатність інтрати­реоїдного пула йоду.

Б) Порушення захоплення йоду залозою внаслідок дії різних зобогенних факторів.

В) Генетична схильність.

4. Механізми розвитку дифузного ендемічного зоба:

А) Недостатність інтратиреоїдного пула йоду.

Б) Місцеві тканинні ростові фактори:

- інсуліновий ростовий фактор І типу (ІРФ-1);

- епідермальний ростовий фактор (ЕРФ);

- фактор росту фібробластів (ФРФ).

В) Пригнічення йодованими ліпідами активності ЦАМФ залежних процесів обмеження ТТГ стимуляції збільшення щитовидної залози.

Г) Під впливом цих факторів розвивається гіпертрофія і гіперплазія щитовидної залози, тобто формується дифузний ендемічний зоб.

Д) Формування функціональної автономії щитовидної залози:

- перша стадія - формування дифузного еутиреоїдного зоба;

- друга стадія - нагромадження мутації тиреоцитів, здатних самостійно, без регулюючих впливів ТТГ, продукувати тиреоїдні гормони;

- третя стадія - формування функціональної автономії щитовидної залози;

- четверта стадія - формування вузлового або багатовузлового токсичного зоба.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]