V. Підведення підсумків уроку:

- заключне слово вчителя;

- визначення найактивніших учасників телепередачі;

- відзначення кращих виконавців ролей;

- оцінювання учнів;

VІ .Повідомлення домашнього завдання: Написати твір-роздум «Люби природу не для себе, люби для неї»(М.Рильський) на основі телепередачі «Літературна вітальня».

23. Наведіть приклад евристичної бесіди, що розгортається під час уроку мови дедуктивно (використайте шкільний підручник за фахом )

Евристична бесіда, що є одним з основних словесних методів навчання, будується таким чином, що вчителі уміло поставленими питаннями скеровує учнів на формування нових понять, висновків, правил з використанням наявних знань та спостережень. Така бесіда     має за мету           спрямування учнів на активні роздуми, самостійне просування їх у засвоєнні нових знань, висловлювання припущень про причини явиш, про зв'язки між поняттями на основі порівнянь, логічних роздумів. Розгортаючи евристичну бесіду, індуктивно дотримуємось такої її послідовності: з нашою допомогою учні сприймають спочатку загальні положення навчального матеріалу, на основі яких роблять висновки, наводять свої приклали, роблять вправи.

Наприклад під час вивчення теми "Дефіс у прийменниках" (7 клас),можна провести евристичну бесіду дедуктивно у такий спосіб:

1) на етапі актуалізації опорних знань пропонуємо учням пригадати, що вони вже знають про прийменник і які випадки написання слів через дефіс їм відомі.

2) коли з допомогою наведеного нижче алгоритма запропонувати учням поєднати ці два мовознавчі поняття (прийменник і дефіс), виникне характерна для евристичної бесіди проблемно-пошукова ситуація, оскільки учні зіткнулися з новими для них мовним явищем і методикою його вивчення.

Спробуйте поділити поданий прийменник на кілька частин, які могли б

бути окремими словами: чи вдалося це вам?

Так

Ні

Подивіться, чи не є перша частина з або із

Так

Ні

Пишемо через дефіс

Пишемо разом

задавши питання, яке з записаних речень просте, а яке складне:

3) на основі цих загальних теоретичних положень, поданих у схематично - алгоритмічній формі, учні висловлюють припущення щодо розв'язання проблеми, поставленої в темі "Дефіс у прийменниках", а потім формулюють висновки і правила;

4) наступний етап - евристичної бесіди - проходження учнями "кроками" алгоритма, тобто перевірка правильності Його, а значить і правила на конкретних прикладах прийменників, знайдених під час вибіркового списування у вправах підручника для 7 класу, підготовленого авторським колективом на чолі з Л.Скуратівським.

5) закріплюємо   результати   евристично-дедуктивного   дослідження,   виконуючи тренувальні вправи.

Евристична бесіда має велике значенім для розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вона сприяє більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями.

24. Довести що процес навчання є системою. Яке практичне значення має уявлення вчителя про процес навчання як систему, що функціонує під час уроку.

Довести, що процес навчання с системою. Яке практичне значення мас уявлення вчителем процесу навчання як системи, що функціонує під час уроку?

Навчально-виховний процес у сучасній школі впливає на розвиток особистості школяра як вільного громадянина суверенної Української держави.

Розвиток особистості учня здійснюється через його освіту, навчання та виховання. Навчання, як один із способів формування і розвитку особистості школяра, являє собою струнку систему, яка складається з таких основних ланок:

а) мету навчання в сучасній школі;

б) основні завдання навчання особистості;

в) удосконалення змісту освіти відповідно до розвитку будівництва незалежної України, втілення в життя програми освіти на XXI століття;

г) традиційні і нетрадиційні методи навчання;

д) забезпечення навчального процесу необхідними засобами навчання;

е) форми навчання та виховання особистості в процесі пізнавальної діяльності учнів.

Рушійними силами педагогічного процесу у системі навчання виступають з одного боку:

а) учні з певним рівнем розвитку інтелекту;

б) їх бажання або небажання одержувати освіту;

в) традиції школи та умови економічного розвитку держави. а з іншого боку:

а) особистість вчителя з певним рівнем професійної майстерності;

б) використання вчителем технічних засобів навчання і комп'ютерної техніки;

в) реальне матеріальне становище вчителя в суспільстві.

Навчання має системний характер. Кожна система навчання визначає організацію вивчення змісту освіти в часі і просторі. Така організація передбачає: розподіл навчального матеріалу за роками та протягом року; місце навчання; контингент учнів; обсяг навчальних завдань залежно від вікових та індивідуальних особливостей учнів; засоби навчання; пріоритетні форми навчальних занять; відповідну роль учителя в організації навчально-пізнавальної діяльності учнів тощо. Система навчання характеризується певним набором компонентів, їх змістом і взаємозв'язками між ними. Найважливішим компонентом системи навчання  є навчальне заняття. Це обмежена в часі, здійснювана в певному місці з певною групою учнів ланка навчального процесу, в межах якої досягається завершена, але часткова дидактична мета.

Кожне навчальне заняття є фактично віддзеркаленням системності навчального процесу. Усвідомлення вчителем процесу кавчання як системи на уроці дозволить, на наш погляд, чіткіше продумати структуру уроку, відповідність її темі, навчальним, розвивальним та виховним цілям та завданням, співвіднесеності з типом та найбільш методами та прийомами навчання. Крім того, учитель повинен бачити окремий не як відособлену даність, а як ланку цілої теми (системи занять) у тісних внутріпредметних та міжпредметних зв'язках. Такий підхід до навчального заняття - запорука успішності здобуття учнями знань, умінь і навичок з конкретної дисципліни.

26. Якщо керуватися принципами диференціації індивідуалізації навчання, та якими способами їх можливо реалізувати під час уроку

 

Назва принципу: 

Принцип диференціації навчання.  Засоби реалізації           

  У практиці своєї роботи на експериментальному майданчику "Юна Плеяда" М.М.Николин, застосовував такі методики:

1. Виконання диференційованих за рівнями складності завдань у гомогенних групах (за однаковим за успішністю складом учнів).

2. Адаптивна система взаємонавчання у статичних і динамічних парах (за В.Дяченком і А.Границькою), яке полягає в допомозі сильного учня слабким і мас таку методику:

а) учитель готує картки з диктантом для кожного учня;

б) один учень читає навчальний текст, другий пише, потім навпаки;

в) учні обмінюються написаним і перевіряють;

г) той. хто допустив помилки, робить усний розбір під контролем партнера;

д) змінюється склад пар, і партнери працюють з іншими текстами.

Принцип індивідуалізації навчання. Засоби реалізації        

:

 

1. Адресно-цільове поясненім навчального матеріалу з врахуванням індивідуальних інтересів учнів та їх темпу у сприйнятті матеріалу.

2. Завдання підготувати індивідуальні повідомлення за матеріалом, цікавим для конкретних учнів.

3. Індивідуалізація у самостійній роботі:

а) творчі завдання для учнів з високим рівнем знань;

б) створеній "ситуації успіху" у завданнях для учні» з низьким рівнем знань, посильних для них.

4.Частіша перевірка зошитів слабовстигаючих учнів.