16.Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення лекції-диспуту з мови у старших класах.

Лекщя-диспут - це усний виклад навчального матеріалу, середнього за обсягом, складного за логічною будовою, в якому використовується поєднання зв'язного викладу та проблемно- альтернативного висловлення учнями різних точок зору щодо почутого.

Лекщю-диспут можна проводити з української мови у старших класах при вивченні оглядових тем. Пропонуємо таку методику проведення лекції-диспуту у 9 класі.

Тема: Виникнення української писемності й мови та її історичний розвиток.

Мета: з'ясувати історичні та культорологічні умови виникнення української писемності, особливості розвитку мови; розвивати навички сприйняття і конспектування лекційного матеріалу, оперативного реагування на проблемні запитання вчителя; виховувати інтерес і пошану до рідної мови, духовної спадщини українського народу.

План лекції-диспуту.

1 .Організаційна частина.

2.Актуалізація опорних знань, мотивація учіння: повторення, коли виникла писемність у слов’ян, хто створив алфавіт, різновиди старослов’янської азбуки.

3.Вступне слово вчителя, у якому він визначає тему, мету і завдання лекції-диспуту, важливість матеріалу, який вивчатиметься.

4.Основна частина:

А) формулювання проблеми у вигляді попереджувальних запитань для диспуту:

— Яка роль Костянтина(Кирила) і Мефодія у запровадженні писемності у слов’ян?

— Виникнення писемності у слов’ян.

— Поява сучасної української літ.мови, яку пов’яз.з виданням «Енеїди» І.Котляревського 1798.

— Перепони на шляху розвитку та становлення укр.мови, її лігнвоцид (хронологічна довідка)

— Стан української мови на сучасному етапі.

Б) стислий виклад змісту даної проблеми на основі застосування частково-пошукового методу та методу проблемного викладу і логічних операцій (індукції, дедукції, аналізу, синтезу), тобто залучення учнів до обговорення попереджувальних запитань перед їх викладом учителем і після нього.

5.Проведення диспуту за анонсованими вище запитаннями з дотриманням таких принципів:

- формулювання ситуативно-проміжних питань диспуту у такій формі, яка б спонукала учнів до відвертої розмови;

- вміле ведення диспуту, констатація появи протилежних думок, їх групування;

- переконливість аргументів учасників диспуту, уникнення їх повторення

- вміння сперечатись, не ображаючи опонентів;

- важливість досягнення не кінцевих рішень, а аналізу школярами понять, вміння захищати свої погляди, переконувати інших.

6.Заключне слово вчителя або керівника диспуту.

7.Підбитгя підсумків лекції-диспуту, відзначення особливо активних його учасників.

18.Складіть план, сформулюйте питання, запропонуйте методику проведення семінару-конференції з літератури рідного краю.

Важливою організаційною формою навчання є семінар. Його відмінність від інших форм у тому, що він орієнтує студентів на виявлення більшої самостійності у навчально-пізнавальній діяльності. Під час семінару поглиблюються, систематизуються й контролюються знання, здобуті в результаті самостійної позааудиторної роботи над першоджерелами, документами, додатковою літературою тощо.

Семінар має такі дидактичні цілі: поглиблення, систематизація; закріплення знань, перетворення їх на переконання; перевірка знань; прищеплювання навичок і умінь самостійної роботи з книгою: розвиток культури мовлення, формування вміння аргументовано обстоювати свої погляди, відповідати на запитання, слухати інших, формулювати запитання.

Тому питання плану семінарського заняття мають охоплювати основний матеріал теми й бути короткими, чіткими, їх можна формулювати і в стверджувальній, і в запитальній формах. Зазвичай, на семінарські заняття виносять не більше 4-6 запитань (на двогодинне заняття - не більше 2-3 питань)

Залежно від способу проведення виокремлюють такі види семінарів: семінар-бесіда, семінар-заслуховування, семінар-диспут, семінар--конференція тощо.

Семінар-конференція є організаційною формою навчання, яка забезпечує педагогічну взаємодію викладача й тих, хто навчається. Він спрямований на розширення, закріплення та вдосконалення знань. Підготовка до семінару-конференції починається з визначення теми, добору питань, які сукупно розкривають обрану тему. Головне в конференції - вільне, відверте обговорення проблемних питань.

Організація уроку-семінару вимагає певної методики підготовки і проведення:

І) підготовчий етап:

- попереднє визначення вчителем теми, мети і завдань семінару: формулювання основних і додаткових питань з теми:

- розподіл завдань між учнями з врахуванням їх індивідуальних можливостей;

- підбір і рекомендація л-ри;

проведення групових та індивідуальних консультацій; перевірка конспектів;

ІІ)проведення семінару-конференції.

Пропонуємо таку методику проведення семінару-конференції з літератури рідного краю у 12 класі.

Тема: «Життя, як спалах» (огляд життя творчості Степана Будного).

Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість письменника, його зв'язок з Тернопіллям, висвітлити особливості творчості автора, проаналізувати кращі літературні твори земляка; розвивати навички підготовки і обговорення самостійних повідомлень значного обсягу, опрацювання рекомендованої літератури; виховувати інтерес і пошану до письменників рідного краю, духовної спадщини укр. народу.

План семінару-конференції

1.Організаційна частина.

2. Вступне слово вчителя, у якому він визначає тему, мету і завдання семінару-конференції. важливість матеріалу, який викладатиметься.

Актуалізація опорних знань - індивідуальні відповіді учнів з наперед означеними проблемами:

― Чому Степен Будний називає себе нащадком Прометея?

― Як ви розумієте слова С.Будного: «Щастя судилось мені бути завжди молодим».

― Між якими українськими письменниками та С.Будним можна провести паралель? Чому?

(Висновки-підсумки вчителя)

3. Заслуховування індивідуальних повідомлень на такі теми:

― С. Будний – молодий нащадок Прометея. Життєвий шлях.

― Особливості творчості письменника.

― Тематика оригінальної поезії С.Будного:

А) роль і місце у житті народу;

Б) значення і завдання мистецтва;

В) тема матері;

Г) любов до рідної землі;

Д) тема кохання.

― Декламування поезій.

4. Обговорення доповідей учнями класу, розгортання дискусії з конкретних питань.

5. Підбиття підсумку семінару-конференції, відзначення учнів, які брали найактивнішу участь.