14.Побудуйте модель проблемної ситуації та опишіть її на матеріалі з літератури.

Проблемна ситуація на уроці – це такий вид навч. ситуації, який містить у собі певну суперечність між призначеними для вивч. фактами і явищами, що потрібно розвязати.

Пізнавальна д-ть учнів під керівництвом вчителя в проблемній ситуації проходить такі етапи:

1. Аналіз проблемної ситуації і усвідомлення проблеми.

2. пошук і формування гіпотези з перевірки гіпотези.

3. Перевірка гіпотези. При потребі клас ділимо на к-ка груп за рівнем готовності до розвяз. ситуації.

1. За вказівкою вчителя або учня-консультанта; 2. За аналогією або за додатковими д-ми; 3. За інтуїцією зясування суті.

ПРИКЛАД

Тема уроку: Правління Володимира Великого

Проблема: Розглядаючи питання Хрещення Русі, учитель пропонує прочитати уривок з “Повісті Временних Літ”, де йдеться про “вибір релігії”, проблемними є загадки про гоніння на християн Володимиром, ще до прийняття ним цієї релігії.

1. Дві групи учнів повинні довести чи спростувати гіпотезу: Русь хрестив Володимир у 988 році.

Прихильники: доводять цю гіпотезу на основі “Повісті Временних Літ”. Противники: доводять що хритиянство було відоме на Русі задовго до Володимира.

2. Формулювання гіпотези: Хритсиянізація Русі – акт не одномоментний. Хритсиянами були- Аскольд, кн.Ольга, але кн.Володимир прийняв христ. І зробив його держ-ю релігією.

3. Перевірка гіпотези: Дослідники історії К.Р. виділяють 5 етапів Хрещення Русі. ( Зачитуємо уривок праці проф. В. Нікольського) 1. Легенда про Апостола Андрія. 2. Д-ть Кирилла і Мефодія. 3. Хрещення Аскольда. 4. Хрещення Ольги. 5. Прийняття християнства Влодимиром.

Висновок формулюють самі учні.

15. Побудуйте модель проблемної ситуації та опишіть її на матеріалі з мови.

Проблемна ситуація на уроці - не такий вид навчальної ситуації, який містить у собі певну суперечність між призначеними для  вивчення фактами і явищами, яку потрібно розв'язати.

Пізнавальна діяльність учнів під керівництвом учителя в проблемній ситуації проходить такі етапи:

-               аналіз проблемної ситуації і усвідомлення проблеми;

-               пошук і формулювання гіпотези;

-               перевірка гіпотези.

Розпочинаючи роботу над темою "Дієвідміни", висвітлюємо через епідіаскоп матеріал диктанту          "Тиша": гон... ш,                плач...мо і т.д. Учням пропонується встановити на місці пропусків необхідні букви. Розв'язати завдання виявилось нелегко, бо в його основі лежить внутрішня суперечність альтернативними написанням,  букв  е // її,  е // ї.  Перше завдання  учнів  -  знайти цю суперечність        тобто сформулювати проблему. Джерелом проблемності виступало в цьому випадку інтелектуальне утруднення. Учні, яким потрібно угледіти проблему справляються  (в силу середньої  складності        завдання здебільшого швидко. При потребі   поділяємо   клас па кілька груп за рівнем готовності для розв’язання проблемних ситуацій:

1)            з підказкою вчителя або учня консультанта.

2)            за аналогією або допоміжними джерелами.

3)            за інтуїцією.

З’ясувавши суть внутрішньої суперечності колективно або індивідуально за вказаними рівнями, учні звіряють свої спостереження у фронтальному експерименті добирають інші дієслова в особових формах.

Другий етап роботи пошук гіпотези для відповіді-пояснення на запитання-дилему: чим викликана різниця в написанні особових закінчень дієслів. Проводили їх (щоб зекономити час) фронтально (задля цікавості використовували скриньки для "голосування"). Версії були досить різні: дві групи зміни дієслів, два їх види, два типи, два способи... Ці версії спростовують самі ж учні, пригадуючи, що більшість з них позначають у дієслова зовсім інші поняття. Група "шукачів за аналогією" пригадає, що за специфічними - особливостями зміни іменники об'єднуються у відміни. А тоді вже група "шукачів за інтуїцією" вийшла на термін "дієвідміни".

Але визначення терміна - то лише частка справи у формулюванні гіпотези, яка, передусім, повинна включати пояснення критеріїв розподілу дієслів на дві дієвідміни. Інтуїтивно мислячі учні, звичайно ж, "промацали" всі особові форми і встановили, що "лакмусовим папірцем"у проблемі є закінчення 3-ї особи множини. Частина дітей, зрозуміло, потребувала підказки. Загалом же учні неминуче прийшли до формулювання гіпотези, що й становить підручникове правило.

Перевіряючи гіпотезу її співвіднесенням з кожним конкретним прикладом, учні звернули увагу на написання слова розколеться і за порадою вчителя (але самостійно, а не фронтально) вдалися до диференціації за неозначеною, формою, збагативши, таким чином, формулювання гіпотези. Остаточно редакцію гіпотези школярі перевірили за підручником.