65.Поєднання найбільш ефективних методів навчання для формування в учнів теоретичних знань, охарактеризуйте їх.

Для того, щоб учні добре засвоїли теоретичні знання, потрібно використовувати таку систему методів:

Методи словесної групи: розповідь (наск. вир. - пояснення); розповідь за характером повинна бути: індуктивною. Таке пояснення повинно реалізовуватись на першому рівні пізнавальної активності у формі пояснення, учні активно слухають і засвоюють розповідь вчителя (пояснювально – ілюстративний метод).

Розповідь – монологічний виклад навчального матеріалу, який використовується для послідовності та емоційності повідомлення знань. Для засвоєння теоретичного матеріалу підійде розповідь – виклад:

Розривається зміст нової теми, навчання здійснюється за логічним планом у чіткій послідовності, з виділенням головного суттєвого і застосованих ілюстрацій

Деякі методисти називають пояснення найскладнішим видом розповіді. Та більшість виділяє його, як словесний метод навчання, основне завдання якого – розкрити причино - наслідкові зв’язки і закономірності у розвитку природи, суспільства, людського мислення. Пояснення теоретичного матеріалу буде повним, якщо використовувати роботу з книгою – як метод навчання, який забезпечує можливість багаторазового опрацювання навчальної інформації. До однієї з цілей використання цього методу належить і запам’ятовування навчального матеріалу. Для формування в учнів теоретичних знань потрібно використовувати ілюстрування - наочний метод навчання, який передбачає показ і сприймання предметів, процесів і явищ з їх символьним зображенням за допомогою карт, портретів, схем.

Ознаки пояснювально – ілюстративного методу – знання учням пропонують у «готовому» вигляді, учитель організовує сприйняття знань різними способами, учні здійснюють сприйняття й осмислення знань, фактів, фіксують їх у пам’яті; міцність засвоєння забезпечується шляхом багаторазового повторення.

Індуктивний метод – забезпечити перехід від одиничного до загального в пізнавальному процесі. Використовується тоді, коли матеріал пов’язаний із формуванням понять. Діяльність учителя в умовах пояснювально – ілюстративному навчанні: викладає і пояснює факти, наводить конкретні приклади, використовує наочність, підводить учнів до узагальнення у вигляді нового поняття.

66. Запропонуйте поєднання найбільш ефективних методів навчання для формування в учнів фактичних знань, охарактеризуйте їх.

Практичні методи навчання охоплюють різні види діяльності учнів і спрямовані на формування навичок та умінь застосовувати знання в стандартних чи змінених умовах з метою досягнення їх вищого рівня. В системі практичних методів навчання використовуються такі основні прийоми: постановка завдання, планування його виконання, управління процесом виконання, оперативне стимулювання, регулювання, аналіз результатів, виявлення причин неправильних дій.

Вправа - практичний метод навчання, який передбачає планомірне, організоване, повторне виконання дій з метою оволодіння ними або підвищення їх якості. В сучасній дидактиці класифікацію вправ здійснюють за характером навчальної діяльності учнів і на основі дидактичних цілей. За характером навчальної діяльності учнів вправи поділяють на усні, письмові, графічні, технічні. На основі дидактичних цілей вправи є: вступні, пробні, тренувальні, контрольні і творчі.

Вступні вправи передбачають демонстрування вчителем певних дій з наступним їх відтворенням учнями. Вид вправ, які застосовуються тоді, коли новий матеріал слабко засвоєний учнями - пробні вправи. Серед них виділяють попереджувальні вправи (пояснення учня передує виконанню дій); коментовані (поясненя і виконання дій збігаються); пояснювальні (дія передує поясненню її виконання). Тренувальні вправи вводяться за ступенем зростання складності завдань і спрямовані на засвоєння учнями навичок у стандартних умовах (за зразком, за інструкцією, за завданнями). Вони відрізняються від пробних вправ вищим рівнем самостійності учнів. Контрольні вправи використовуються з метою визначення ступеня сформованості в учнів практичних умінь і навичок. Творчі вправи передбачають застосування знань, умінь та навичок у нових (змінених) ситуаціях.Умови ефективного застосування методу вправ: свідома спрямованість (усвідомлення мети) учнів на підвищення якості діяльності;теоретична підготовленість учнів до виконання вправ;послідовність виконання вправ;достатня кількість вправ;перевірка практикою ступеня оволодіння учнями навичками й уміннями;контроль за ходом виконання вправ і розвиток в учнів уміння здійснювати самоконтроль. Лабораторна робота - практичний метод навчання, який передбачає вивчення в спеціальних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання. Лабораторний метод надає можливість учням оволодівати вміннями і навичками роботи з обладнанням, вимірювати, обробляти результати і порівнювати їх. Водночас, його використання пов'язане із значними затратами енергії і часу. Плануючи лабораторний метод, необхідно переконатися в тому, що результати навчання будуть більш ефективними, ніж при використанні інших методів навчання. Лабораторні роботи можуть проводитися як в процесі вивчення нового навчального матеріалу, так і після його пояснення. їх поділяють на ілюстративні і дослідницькі; індивідуальні чи бригадні.При виконанні лабораторної роботи важливо чітко розподілити обов'язки учнів і забезпечити їх змінюваність. Часто цей метод переходить у форму, виступаючи у вигляді практичних занять чи практикумів.

Для ефективного використання лабораторного методу слід дотримуватися таких правил:1. Чітко сформулювати мету роботи, забезпечити її усвідомлення учнями.2. Актуалізувати опорні знання, що відповідають змісту практичної роботи.3. Ознайомити з планом виконання роботи.4. Провести (усний чи письмовий) інструктаж.5. Організувати виконання завдань роботи, коригувати дії учнів.6. Контролювати й оцінювати результати лабораторної роботи.

Близькими до лабораторних робіт за дидактичними цілями і завданнями є практичні роботи, які проводяться після вивчення великих розділів, тем і мають узагальнюючий характер. На відміну від лабораторної роботи, практичний метод, насамперед, передбачає застосування теоретичних знань на практиці. Основними етапами здійснення пізнавальної діяльності учнів на практичних занятях є:1.Теоретичне осмислення основних положень теми чи розділу (пояснення вчителя).2. Детальний інструктаж учнів (показ дій) щодо виконаня роботи.3. Проба (виконання окремими учнями дій, аналіз ступеня їх правильності).4.Самостійне виконання роботи.5. Контроль та оцінювання результатів практичної роботи.

Дидактична гра - це спеціально створена ситуація (модель реальності), з якої учням запропоновано знайти вихід. За такої умови учень є активним перетворювачем дійсності. Серед дидактичних ігор, які використовуються в практиці навчання можна назвати: предметні (математичні, лінгвістичні, біологічні, географічні тощо); ігри-подорожі, вікторини тощо.

ДРАМА - СИМУЛЯЦІЯ РОЛЕЙ. Полягає вона на аналізі певного питання через входження в ситуацію осіб, які переживають обговорювану проблему. Найчастіше це конкретні особи і ситуації з життя, про які кожен учасник повинен мати достатні знання для того, щоб могти правильно зрозуміти відведену йому роль. Після закінчення сцени учні діляться своїми думками і почуттями. Група під керівництвом вихователя дискутує і робить висновки. Завдяки цьому методу учні аналізують мотиви і підстави поведінки інших, вчаться, як поводитися в майбутньому, намічають власні шляхи розв'язку ситуацій.ДИСКУСІЯ, яка полягає у спільному розв'язуванні проблеми, формує навички обмінюватися думками, виробляє вміння активно слухати, стимулює учнів до творчого мислення. Дуже важливим є чітке представлення проблеми вчителем, а також підготовка учнів до дискусії. Вчитель повинен подбати про добру атмосферу під час дискусії, культуру висловлювань учасників, звертати увагу на тривалість висловлювання, на те, щоб всі могли взяти участь в роботі. Крім запланованих вчителем, можуть мати місце і дискусії спонтанні, викликані емоційним сприйняттям учнів. Дискусія може мати й підсумковий характер на таких заняттях: „Спільні і відмінні риси між хлопцями і дівчатами", „Сім'я майбутнього", „Чи можливе інтимні стосунки без любові?" тощо. МЕТОДИ СИТУАТИВНІ полягають в аналізі прикладів певних ситуацій - з листів, фільмів, історій з життя. Завданням учнів є розв'язування проблем, прийняття рішень або оцінка ситуації. Цей метод тісно поєднаний з практикою і є добрим тренінгом у прийнятті рішень через застосування знань, досвіду і логічного мислення в оцінюванні конкретної ситуації. Ситуативні методи вчать аналізувати і оцінювати ситуацію, дають можливість висувати нові концепції, а також співпрацювати і спілкуватися. їх використовують під час лекцій, що стосуються способів розв'язування конфліктів, проблем статі, права людини на інтимність, прав дитини.

РОЛЬОВА ГРА дає можливість навчатись через участь у вигаданих ситуаціях. Це метод, що активізує учнів під час занять. Входження в роль дозволяє наблизитись до світу іншої людини, зрозуміти її почуття, наміри. Може допомогти в самоусвідомленні, що є ситуації, в яких треба змінити свою поведінку. Рольова гра є досконалим навчанням життєвих ситуацій, причому в умовах, безпечних для дитини. Гра в певній мірі навчає вміння вести діалог, розвиває здатність до емпатії, дає можливість отримувати враження і емоції як учасникам, так і глядачам. Цей метод можна застосовується в тренінгу асертивної поведінки при обговоренні прав дитини, на заняттях, що стосуються дружби і приязні. МОЗКОВА АТАКА дає можливість швидкого нагромадження різних думок як передумову комплексного погляду на проблему, дозволяє вибір і опрацювання найкращого розв'язку, активізує учнів. Роль учителя — подбати про те, щоби жоден з поглядів не був висміяний чи засуджений іншими. Цим методом розпочинають заняття „Роль родини в житті людини", „Стосунки в сім'ї", „Дружба і приязнь" та ін. ЛАНЦЮГ АСОЦІАЦІЙ викликає швидке, спонтанне мислення, що дає можливість вибору різноманітних понять, розв'язків і думок, які асоціюються з поданим вчителем поняттям. Дозволяє використовувати знання і досвід, стимулює активність учнів. Може бути одним із способів вступного слова до вивчення таких питань, як, наприклад, сім'я, дружба, приязнь, форми відпочинку. НЕЗАКІНЧЕНІ РЕЧЕННЯ - це один із способів індивідуальної роботи на уроці. Учні отримують однакові або різні комплекти незакінчених речень і представляють класові свої відповіді добровільно, особливо у випадках, які стосуються особистих питань. Цей метод використовується як форма перевірки знань, наприклад, з теми „Будова і роль статевих органів". Незакінчені речення допомагають учням робити висновки, примушують до рефлексії. Використовуються під час реалізації тем „Особиста гігієна", „Стосунки в сім'ї" і ін..МЕТОД КАРО. Учні індивідуально або в групах отримують 9 листків у формі ромба, на яких уміщені твердження, що стосуються обговорюваних питань, далі укладають карти і листки у формі КАРО: розташовуючи найвище листок з найважливішим питанням, нижче - з менш істотним, а в самому низу - листок з питанням найменш важливим. Ця техніка допомагає учням усвідомити, що існують різні ієрархії цінностей, і тому стимулює учнів до дискусії і роздумів. Підсумок навчання полягає на порівнянні розміщення листків усіма групами.

9. МЕТОД СНІГОВОЇ КУЛІ. Він полягає у переході від індивідуальної роботи до роботи в цілій групі. Учитель просить про самостійне, індивідуальне осмислення проблеми, а потім про обговорення в парах (можливий короткий запис думок). Далі пари об'єднуються в четвірки, в яких обмінюються поглядами, доходять до спільних висновків і записують їх. Далі вони продовжують роботу у „вісімках", „шістнадцятках," і нарешті остаточний результат і підведення підсумків зазначається на плакаті або таблиці цілим класом.