64.Проаналізуйте навчальну програму (далі н.П.) з предмета( за фахом) з питань змісту і політехнічної освіти.З мови

Н.П. – документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, умінь і навмчок, які необхідно засвоїти, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.Навчальні програми повинні мати високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу, втілювати виховний потенціал, генералізувати навчальний матеріал на основі фундаментальних положень сучасної науки, групувати його навколо провідних ідей і наукових теорій, не містити надто ускладненого і другорядного матеріалу, реалізувати міжпредметні зв’язки та ідею взаємозв’язку науки, практики і виробництва, формувати вміння і навички учнів з кожного предмета.

П.з укр.м. розроблена на основі закону Укр. „Про загальну середню освіту і Державного стандарту базової і повної сер. освіти”. У ній враховується держ. статус укр..м., її суспільні функції, взято до уваги специфіку навч.предмета, здатність справляти навчальні, виховні і розливальні впливи на учнів, сприяти формуванню особистості.Мета навчання укр.мови. полягає у формуванні національно-свідомої духовно багатої особистості, яка вміє вільно володіти засобами рідної мови. Зазначена мета передбачає здійснення навч.виховної і розливальної функції змісту освіти. Головні завдання: 1) виховання свідомого прагнення до вивчення укр.мови.2) вироблення у школярів компетенції комунікативно виправдано користуватись засобами мови в різних життєвих ситуаціях.3) Ознайомлення з мовною системою.4) Формування духовного світу учнів, загальнолюдських орієнтирів.

Навчальний матеріал розподіляється на 4 змістові лінії:- мовленнєва ЗМ (спрямована на розвиток і вдосконалення умінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письма), тобто мовленнєвих умінь і навичок.). – мовна ЗМ(забезпечує засвоєння знань про мовну систему як засіб вираження думок і почуттів людини та формування мовних умінь і навичок). – Соціокультурна ЗМ орієнтована на засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, а також норм що регулюють стосунки між людьми різних вікових категорій, статей, націй і сприяють естетичному та морально-етичному вихованню особистості). – Діяльнісна ЗМ (забезпечує формув. загально-навчальних умінь і навичок, опанування стратегій, що прогнозують і визначають мовленнєву діяльність, спрямованих на розв’язання навчальних завдань і життєвих проблем.)

Зміст шкільного курсу української мови традиційно будується на основі при типів науковості, систематичності і послідовності, зв'язку теорії з практикою, доступності, проблемності, наступності (спадкоємності) і перспективності. Кожен з перелічених принципів зумовлює вибір, систематизацію навчального матеріалу, реалізацію змістових ліній програми в тісному взаємозв'язку. Так, наприклад, принцип науковості передбачає вибір достовірних відомостей про мову, що відповідає сучасному рівню лінгвістичної науки, формування в учнів лінгвістичного світогляду та ерудиції, розвиток необхідних практичних умінь і навичок на базі лінгвістичної інформації, навичок комунікативного, креативного характеру тощо.Систематичність і послідовність вимагає розміщення навчального матеріалу в системі й логічній послідовності, дотримання системності в знаннях учнів. Зв'язок теорії з практикою орієнтує на встановлення правильного співвідношення теорії з практикою, практичну спрямованість у навчанні мови.Принцип доступності забезпечує відбір і структурування змісту навчального матеріалу (мовного і мовленнєвознавчого) з урахуванням вікових особливостей учнів, їхньої підготовленості, вимог розвивального навчання, дотримання правил від легкого до важчого, простого до складного.Принцип проблемності передбачає створення проблемних ситуацій на уроці, формування і розв'язання проблем, застосування проблемних питань і завдань.Наступність (спадкоємність) і перспективність - принципи, що лягли в основу неперервної мовної освіти в Україні. Він орієнтує на використання набутих раніше (опорних) знань і навичок під час навчання мови на всіх етапах мовної освіти, вста­новлення зв'язку нового матеріалу з попереднім і підготовку до сприймання окремих тем курсу, орієнтацію учнів па перспективу навчання мови в наступних етапах мовної освіти.

Зміст чинної шкільної програми з української мови, крім названих вище, спирається на функціонально-комунікативний, культурологічний, проблемно-пошуковий принципи, про що відзначається в "Пояснювальній записці".

Функціонально-комунікативний принцип вимагає розкриття функцій мовних одиниць у висловлюваннях різних типів, стилів і жанрів під час спілкування. Функції мовних одиниць осмислюються і засвоюються під час аудіювагшя, читання, гово­ріння і письма. Отже, необхідна робота з текстом, що знайшло відображення в комунікативній змістовій лінії програми.Ознайомлення з текстами різного змісту, аналіз текстів здійснюється за культурологічним принципом. Зміст текстів має стати опорою для творення власних висловлювань, збагачень словникового запасу учнів і виховання їхнього духовного світу й моральних якостей.Проблемно-пошуковий принцип забезпечує безпосередній саморозвиток особистості. Діяльнісна змістова лінія якраз орієнтує вчителя па формування в учнів пізнавальної потреби (інтересу), що досягається в процесі самостійної діяльності учнів, що пропонуються шкільною програмою як перелік орієнтовних усних і письмових висловлювань з урахуванням культурологічної тематики.

Аналізуючи зміст курсу української мови для шкіл нового типу (школи з поглибленим вивченням .мови, гімназії, ліцеї коледжі), спостерігаємо дію й інших принципів. Так, С.Караман, розробляючи варіативні програми з української мови для гімназій, крім лінійного, застосовує спіралеподібний і модульний^.

Перший передбачає поступове розширення і поглиблення теоретичних відомостей і вироблення практичних умінь і навичок від класу до класу та від середніх до старших класів. Зміст шкільного курсу таким чином являє собою своєрідні спіралі, кожен наступний виток якої зорієнтований на поглиблення й удосконалення лінгвістичної інформації. Другий забезпечується наявністю двох частин: інваріантної - обов'язкової для всіх, хто обрав цей курс, та варіантної, що має модульний характер. Кожний з модулів самостійно компонується вчителем і включає матеріал , що доповнює основну (інваріантну) частину курсу.

Таким чином навчальний матеріал основної школи розподіляється на курси укр..мови для 5-9 кл. В програмі зазначено, що курс укр.мови складається з 4 ЗЛ в яких подано зміст навчального матерілу, держ.вимоги до рівня заг.осв. підготовки учнів і кількість годин, що виділяються на вивчення теми. Навчання мови в основній школі побудовано лінійно.

5кл- повтор.вивченого в молодших класах, Фонетика, Графіка, Орфоепія, Будова слова.6кл. – лексикологія, Словотвір, Морфологія.7 кл.- Морфологія.8кл. – Синтаксис, Пунктуація.9 кл.-Синтаксис. У старшій школі відбувається узагальнення і систематизація вивченого матеріалу з мови.Зокрема, у 10 кл- починають вивчати Стилістику і продовжують в 11 кл. У 12 кл. Вивчають Риторику.Ці елементи визначають зміст загал.освіти, тобто сукупність знань з основ науки, а також відповідних умінь і навичок, необхідних кожній людині.

Щодо політехн.освіти, це сукупність знань про головні галузі і наукові принципи виробництва й озброєння загальнотехнічними уміннями, необхідними для участі в продуктивній праці. Політехнічна освіта здійснюється, передусім, у процесі вивчення предметів політехнічного циклу: математики, фізики, хімії, біології, географії, а також під час вивчення інших предметів (історії, основ держави і права, літератури), трудового навчання.