53.Наведіть приклад евристичної бесіди, що розгортається під час уроку мови індуктивно (використайте шкільний підручник за фахом ).

Евристична  бесіда, що є одним з основних словесних методів навчання, будується тим таким чином, що  вчитель уміло поставленими питаннями скеровує учнів на формування певних понять, висновків,  правил з використанням наявних знань та спостережень. Така бесіда має за мету спрямування учнів на активні роздуми, самостійне просування їх у засвоювані певних  знань, висловлювання припущень про причини явиш, про зв'язки між поняттями на основі порівнянь.

Скориставшись  авторитетною методикою С.П.Лукач під час вивчення теми "Складне речення" у 5 класі,  можливо розгорнути евристичну бесіду індуктивно у такий спосіб:

1) на актуалізації  опорних знань запропонувати учням два речення, записаних на дошці одне з яких  просте, а інше складне, і задати визначте в них граматичну  основу;

2) коли з’ясувалося, що в другому реченні дві граматичні основи, склалася характерна для евристичної  бесіди проблемно - пошукова ситуація, оскільки учні зіткнулися з невідомим їм мовним явищем;

3) задавши питання, яке з записаних речень просте, а яке складне, ми тим самим спонукали їх до висловлення припущень щодо розв'язання проблеми;

4) вимогу донести свою точку зору ми оформили в питанні: чому перше речення просте, а друге складне;

5) наступним етапом нашої бесіди було заслуховування відповідей учнів на це питання, корегування їхніх помилок; для цього п'ятикласникам було запропоновано ще кілька речень, спрямованих на  дошку через проектор, і ми давали учням завдання знайти серед них одне просте;

6) нові знання учнів, здобуті шляхом індуктивно-евристичної бесіди узагальнили за підручником для 5 класу, підготовленого авторським колективом на чолі з Л.Скуратівським, звіривши власні висновки з правилом у ньому; використання підручника на останньому етапі евристичної бесіди пояснюємо тим, що наявність заголовка "Складне речення" позбавило б наше спільне дослідження проблемності.

Евристична  бесіда має велике значення для розвитку навчально-пізнавальної діяльності учнів. Вона сприяє більш осмисленому і самостійному оволодінню знаннями.

54. Підготуйте тему науково – практичної конференції з літератури

Наукову конференцію проводять один або два рази на рік. Мета: популяризувати важливі матеріали з літератури чи мови перед широкою учнівською аудиторією.Тематика – конференцій зумовлена інтересами та запитами учнів.

У наукових конференціях, в основному беруть участь учні старшої школи, а також учасники мовно – літературних гуртків. На конференціях учні виступають з короткими доповідями з тієї чи іншої теми.

Проведення конференцій вимагає від учнів самостійності, пошуку, творчості, активізує інтелектуальні здібності та можливості.

Приклад конференцій:

Тема: З днем народження, Батьку Таресе! (До 195 р. від дня народження)

Мета: узагальнити та систематизувати знання, розвивати процеси мислення (абстрагувати, синтезувати, аналізувати, порівнювати, узагальнення), виховувати любов та повагу до українського слова (шанобливе ставлення до великого сина українського народу Т. Ш.).

Обладнання: портрет Т.Ш., вишиті рушники, Кобзар.

Форма: науково – практична конференція.

Програма

1 )літературно - мистецька композиція «У всякого своя доля і свій шлях…»

2)виступ вч. – слов.

3)доповідь учня: «Рання творчість Т. Ш.».

4)(Балади «Причинна», Лілея, Утоплена, поезії «Іван Підкова», «Думи мої, думи», «До Основ’яненка »).

5)Читання напам’ять балади «Лілея».

6)Доповідь учня на тему «Творчий період трьох літ»

7) Інсценізація поеми «Великий льох».

8)Доповідь на тему «Творчість періоду заслання» (цикл «В казематі»).

9) Читання поезії «Мені однаково».

10)Доповідь: «Творчість останніх років» (неофіти, сон, муза, слава, марія).

11)Доповідь: «Драматургія Т. Ш.»

12)Інсценізація уривка з п’єси «Назар Стодоля».

13)Презентація картин Т.Ш. (виступ вчителя образотворчого мистецтва)

14)Виступ вчителя – словесника.