Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України

Національний авіаційний університет

Інститут Екологічної Безпеки

кафедра біотехнології

ЗВІТ

З біотехнологічної практики

студента 4 курсу 405 групи

спеціальності 6.051401 «Біотехнологія»

Панаса Ігоря Данковича

База практики: Науковий центр радіаційної медицини АМН України

Керівник практики:

від університету ас. Нестер Т.І.

від бази практики д.б.н., проф. Мінченко Ж.М.

Київ 2011

ЗМІСТ

1. Загальна характеристика бази практики................................ 1.1. Історичні передумови створення НЦРМ............................................ 1.2. Сфера наукової діяльності НЦРМ...................................................... 1.3. Структурні підрозділи НЦРМ............................................................. Індивідуальне завдання на тему: «Методи збагачення та очищення гемопоетичних стовбурових клітин».................................................................. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.......................................................

3 3 3 5 6 19

1. Загальна характеристика бази практики

1.1. Історичні передумови створення нцрм

Науковий центр радіаційної медицини (НЦРМ), створений у зв’язку з аварією на Чорнобильській атомній електростанції, почав функціонувати з 1 жовтня 1986 року (перший директор – акад. А.Ю. Романенко). Спочатку він був підпорядкований АМН СРСР i мав назву «Всесоюзний науковий центр радіаційної медицини», з 11 листопада 1991 року - переданий в систему Міністерства охорони здоров’я України з назвою «Український науковий центр радіаційної медицини». Відповідно до спільного наказу МОЗ та Академії наук України №11/10 від 17 січня 1992 року Український науковий центр радіаційної медицини був переданий у подвійне підпорядкування, а зі створенням в 1993 р. Академії медичних наук України НЦРМ увійшов до складу її установ. На сьогоднішній день посаду генерального директора займає чл.-кор. АМН України Володимир Григорович Бебешко.

1.2. Сфера наукової діяльності нцрм

НЦРМ є головною установою в Україні з медичних проблем Чорнобильської катастрофи, радіаційної медицини, радіобіології та з питань радіаційної гігієни, радіаційної епідеміології. Він є центром, який співпрацює з ВООЗ в мережі медичної готовності та допомоги при радіаційних аваріях. Є навчальною базою для студентів Національного медичного університету (радіаційна медицина), Національного авіаційного університету (екологія людини) і Військово-медичної академії (гематологія).

Провідні вчені центру є членами та експертами міжнародних організацій: Міжнародної комісії радіаційного захисту, ВООЗ, Міжнародного агенства з атомної енергетики (МАГАТЕ), членами Національного комітету радіаційного захисту України, експертами ВАК України, членами іноземних академій наук, наукових товариств радіопатологів, гематологів та ін. Загальне, організаційне, наукове та методичне керівництво діяльністю Центру здійснює Президія АМН України.

НЦРМ АМН України має значний науковий, кадровий та матеріально-технічний потенціал. До складу НЦРМ входять три інститути: Інститут радіаційної гігієни та епідеміології, Інститут експериментальної радіології, Інститут клінічної радіології; а також клініка.

В штаті Центру – близько 1400 працівників, у тому числі лікарів 41 спеціальності, з них 17 кандидатів медичних наук, 77 – вищої категорії, 44 – першої та 21 – другої категорії; 165 – науковці. Науковий потенціал НЦРМ складають 32 докторів наук, з них 1 – дійсний член і 1 ‑ член-кореспондент АМН України та 15 професорів, 68 кандидатів наук. В Центрі працює 4 заслужених лікаря України, 6 лауреатів державних премій України. Серед науковців – лауреати державних, академічних та міжнародних премій.

Замовниками науково-дослідних робіт виступають АМН, МНС України та ін. Серед фундаментальних науково-дослідних робіт найбільш важливим напрямком було вивчення механізмів реалізації негативних наслідків Чорнобильської катастрофи.

Виконані експериментальні дослідження дозволили встановити, що низькі рівні іонізуючого випромінювання, які впливають на організм протягом тривалого часу, призводять до порушення функцій клітинних мембран, зрушення стабільності геному, що є причиною порушення ліпідного обміну, функцій імунної, ендокринної та нервової системи. Ці ефекти суттєво посилюються при поєднанні впливу психогенного стресу та інших негативних факторів (зокрема неіонізуюче випромінювання, важкі метали, токсичні речовини). Розроблені методи тестування для визначення радіозахисних властивостей різних речовин і медичних препаратів, що дозволяють проводити відбір найбільш ефективних серед них для впровадження в практику у вигляді харчових добавок для людей і тварин, які перебувають на забруднених радіонуклідами територіях України.

У прикладних розробках було показано, що провідне значення в розладах здоров’я усіх категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС останнім часом мали непухлинні форми соматичних патологій, вони є основними причинами втрати працездатності та смертності.