6. Діяльність банку з управління цінними паперами.

Діяльність з управління цінними паперами — це діяльність, яку здійснює банк як професійний учасник ринку від свого імені за винагороду стосовно довірчого управління цінними папера­ми, які належать на правах власності іншій особі, а йому передані у володіння. Управління здійснюється на користь довірителів або бенефіціарів, тобто осіб, яким згідно з договором належать дохо­ди від довірчої діяльності. Предметом управління можуть бути не тільки цінні папери, а й грошові кошти, призначені для інвесту­вання в цінні папери, а також грошові кошти і цінні папери, отри­мані в процесі управління цінними паперами. В Україні з огляду на правову неврегульованість як відносин довірчої власності, так і відносин довірчого управління найреальнішим є виконання бан­ками агентських послуг стосовно цінних паперів, наприклад формування портфеля цінних паперів згідно з вказівками клієнта.

Тема 13 “економіко-правові та організаційні основи здійснення банками операцій в іноземній валюті”

1. Валютний ринок: поняття та види.

Види валютних ринків: 1)ринок спот або ринок негайної поставки; 2)форвардний (строковий) ринок, де укладаються строкові контракт купівлі-продажу валют. Розрізняють: форвардні, ф'ючерсні контракти та валютні опціони. Окремо слід виділити ринок обміну національних валют, де торгують банкнотами, що випускаються ЦБ різних країн. Ринок спот (ринок негайної поставки валюти). Найбільш крупний сегмент вал. ринку (до 65% обігу валюти). Операції з обміну валют здійснюються у формі відривних чеків по банківських рахунках в різних валютах. Строк постачання валюти по банківському чеку з поміткою "негайно" складає 1-2 дні. Учасники ринку використовують сучасні засоби зв'язку, включаючи супутниковий. Висока швидкість передачі інформації забезпечує її миттєве розповсюдження по всьому світу, незважаючи на великі відстані між учасниками цього ринку. Ефективність проявляється в мінімальному розходженні між цінами купівлі та продажу, а також в миттєвій реакції обмінних курсів на безперервний потік інформації, що поступає. 2.Строкові валютні ринки. Поставка валюти від 3-х днів до декількох років. Строковий валютний ринок існує, бо ринок спот поставляє валюту в надто короткий строк для багатьох міжнародних угод. Курс строкового ринку не співпадає з курсом спот через різні рівні %ставки. За об'ємом значно менше ринка спот. Строковий валютний ринок ділиться на декілька секторів  у  залежності  від специфіки укладених угод. Ринок форвард. Курс встановлений контрактом між банком і його клієнтом з купівлі-продажу валют на певну дату в майбутньому за ціною, зафіксованою у момент укладання угоди. Контракти в основному на 30, 90 і 180 днів. Часто це контракт між 2 банками. Існують 2 типи контрактів: аутрайт і своп. Аутрайт укладаються між банками і небанківськими клієнтами, слугують для безпосередньої купівлі та продажу валют за курсом форвард. Контракти своп укладаються між самими банками або між банками і багатонаціональними корпораціями. Вигідні тим, хто здійснює іноземні інвестиції або бере кредити за кордоном. Але валюта своп рідко використовується імпортерами та експортерами товарів і послуг через те, що платежі тут часто затримуються. Ринок_ф'ючерсних  контрактів  Купуючи ф’ючерсний контракт, економічний агент отримує зобов'язання на постачання певної кількості валюти на встановлену дату в майбутньому. Контракт є стандартним з приводу строків, об'єму та умов поставки валюти. Укладається лише на визначені суми. Вони значно менше, ніж в угодах форвард. Коло валют строго обмежене і менше. Здійснюється на біржовому ринку. Беруть участь біржі та клієнти, а не банки та брокери. Ринок валютних опціонів. Порівняно молодий сегмент вал. ринку. Це угода між продавцем та покупцем опціона. У відповідності з угодою продавець зобов'язується купити чи продати певну суму валюти за встановленою ціною в будь-який час, в тому числі до закінчення строку контракту. А покупець отримує право купити чи продати валюту по ціні, встановленій угодою, лише у тому випадку, якщо йому це вигідно. Це право, а не зобов'язання (як у форвардному чи ф’ючерсному контрактах). Опціони покупця дають покупцю право купити іноземну валюту за базовою ціною чи за обмінним курсом опціона. Опціони продавця дають таке ж право продавцю, але не на купівлю, а на продаж іноземної валюти. Валютний ринок у широкому значенні — це сфера економічних відносин, що виникають у процесі здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти і цінних паперів в іноземній валюті, а також операцій щодо інвестування валютного капіталу. На валютному ринку відбувається узгодження інтересів продавців і покупців валютних цінностей. Під валютними цінностями розуміють товари, що здатні виконувати грошову функцію засобу обміну на міжнародній арені. Причому використання валютних цінностей, емітованих іншими країнами, на території певної країни може бути як законним, так і незаконним, тобто валютний ринок може бути легальним і нелегальним.